ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПРОБЛЕМА
НА МЕЖІ ЗНИКНЕННЯ
За оцінками експертів, обсяг прибутків вiд незаконної торгівлі дикими тваринами й рослинами поступається лише торгівлі наркотиками. Щороку продають близько 30 тисяч мавп, двох мільйонів диких орхідей, п’яти мільйонів птахів, десяти мільйонів шкір змій, крокодилів і варанів, п’яти мільйонів цибулин диких рослин. Навіть без урахування торгівлі деревиною та рибною продукцією обсяг подібних оборудок сягає п’яти мільярдів доларів за рік.

Завдяки своєму геополітичному становищу Україна теж опинилась у центрі уваги хижих ділків. Вони використовують її як контрабандний коридор для транспортування живого товару. Чого тільки не везуть через наші кордони! Транзитом iз Середньої Азії та В’єтнаму до Західної Європи — кобр, види родин гадюкових та ямкоголових (це теж змії), геконів. З Африки — мавп, крокодилів, слонову кістку, препарати з рогу носорога. Хижих птахів iз Середньої Азії та Росії переправляють на Близький Схід.
Природа України так само потерпає вiд подібних колекціонерів. Саме через браконьєрську торгівлю майже цілковито лісового полоза знищено у Миколаївській області. Це його місцеперебування треба тепер позначати в Червоній книзі України як «колишнє». Щоправда, на території регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» ще де-не-де зустрічається лісовий полоз. Власне, про нього ми й розповімо.
Лісовий полоз (ескулапів) — змія, що обвиває медичну чашу й оспівана в легенді, є одним із 50 видів роду, одним із чотирьох видів роду у фауні України. Його можна зустріти на кам’янистих схилах із розрідженим листяним лісом у лісистих передгір’ях, у букових, рідше — хвойних лісах, у садах, виноградниках, на вологих луках Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської (поблизу Скиту Манявського) областей. Зустрічається у кам’яних передгір’ях, де зростає розріджений ліс, де є вихід скельних порід, порослих чагарниковою рослинністю, у річкових долинах, рідше у руїнах старих будівель Тернопільської й Миколаївської областей. Раніше спостерігався в Чернівецькій (був виявлений у районі Хотинської височини та в межах гірської частини Буковинських Карпат, у наш час можливі знахідки поодиноких особин на території НПП «Вижницький»), Вінницькій, Одеській та Кіровоградській областях. Світовий ареал охоплює також Південну і Центральну Європу, Малу Азію, Північний Іран й Західне Закавказзя. Вертикальне поширення — 280–860 м над рівнем моря.
Неотруйний ескулапів полоз може досягати двох метрів завдовжки. Він є найбільшою змією не лише Карпат, а й України. Його латинська назва «longissima» — означає «найдовший». Забарвлення тіла дорослих особин — від жовто-сірого і жовто-кремового до темно-оливкового, темно-коричневого і майже чорного. Молодь забарвлена у світло-коричневий, червонувато-коричневий, світло-бурий колір з численними темними поперечними смужками. Полоз лісовий — тварина з денною активністю. Однією із особливостей ескулапового полоза є те, що він, завдяки незвичайним утворенням на черевних лусках, може вилазити на дерева і кущі. Свої сховища тварини влаштовують у дуплах дерев, норах ссавців, порожнечах під камінням, пеньками, купами хмизу. Спарюванню передують шлюбні ігри. Самка відкладає чотири-десять яєць. Молоді полози на світ з’являються у серпні. Живиться полоз лісовий мишоподібними гризунами, ящірками, земноводними, птахами, їхніми яйцями. Своїм довгим тілом він обвиває тіло здобичі й душить її. Є теплолюбним видом.
Ескулапів полоз належить до видів, що зникають, тому занесений до Червоної книги України (ІІІ категорія, рідкісний). Чисельність полоза нині є низькою. Причини — порушення ландшафту під впливом господарської діяльності, безпосереднє знищення виду людиною. Багато хто думає, що змія є тим небезпечнішою, чим більші розміри має. У випадку із ескулаповим полозом це не так. Людям не треба його остерігатися, а йому — людей! Однією з причин зменшення його чисельності є контрабанда рептилій за кордон, для продажу приватним колекціонерам в Україні та пряме переслідування з боку людини.
Керівний комітет Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) 2003 року схвалив Рекомендацію № 106 до урядів Австрії, Чеської республіки, Німеччини та України про вжиття особливих заходів для збереження цього виду плазунів. На жаль, ліси у Карпатах вирубують, тим самим знищуються місця, придатні для життя й розмноження червонокнижних тварин, у тому числі й ескулапового полоза. У багатьох зоокрамницях з-під прилавка можна за кількасот гривень придбати цю рідкісну рептилію. У валізах мешканці західних прикордонних районів переправляють полозів для продажу за кордон. Із кожним роком популяція цього плазуна невпинно скорочується. А Україна, ратифікувавши Конвенцію про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, Конвенцію про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що знаходяться під загрозою зникнення (СIТЕС), практично нічого не зробила для збереження ескулапового полоза. Прикро, якщо він через кілька років зникне.

Іван ДМИТРІВ
також у паперовій версії читайте:

• ЕНЕРГОМЕРЕЖІ — ПІД КОНТРОЛЬ «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ» ТЕХНІКИ
• ЧИ ПЕРЕЖИВЕ МУЗЕЙ ЛЕТОВИЩЕ?
• А ДІТИ ВСЕ-ТАКИ ВМИРАЮТЬ...

назад »»»