ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ТЕХНІКА
П’ЯТИЙ ОКЕАН: ГЕОГРАФІЯ Й ЕКОНОМІКА
Літо, що завершується, принесло авіаційному транспорту та його пасажирам чимало новацій, а також певні труднощі.

У літній повітряній навігації-2006, що охоплює не лише календарне літо, а й частину осені (до 28 жовтня), з’явилося багато нових рейсів, відбулися й інші події (як зі знаком «плюс», так і зі знаком «мінус»). Про деякі характерні прикмети сезону — наші нотатки.

Регулярні та чартерні
Всесвітньо відома авіабудівна компанія «Боїнг» відзначила нещодавно нагородою за технічні досягнення («Теchnical Achievement Award») авіакомпанію «Міжнародні авіалінії України». Ця нагорода, що символізує визнання високого рівня технічного обслуговування авіаційної техніки в процесі її експлуатації, стала результатом виконаного «Боїнгом», уперше у країнах СНД, всебічного комплексного обстеження лайнера власного виробництва, який протягом тривалого часу його служби в «МАУ» (близько восьми років) здобув чималий наліт, котрий на момент перевірки становив 20 тисяч льотних годин. Віце-президент «МАУ» Олександр Саустенко отримав згадану нагороду від віце-президента компанії «Боїнг» з продажу Крейга Джонса, який наголосив, що вручення «Теchnical Achievement Award» «Міжнародним авіалініям України» підтверджує лідерство цієї авіакомпанії у зазначеному регіоні щодо технічного обслуговування згаданих літаків і свідчить про чималі можливості «МАУ» стосовно подальшого розвитку. Принагідно зазначимо, що «МАУ» першою з-поміж авіакомпаній країн СДН одержала дозвіл на обслуговування авіатехніки західного виробництва у повному обсязі.
Серед нових регулярних маршрутів, які «МАУ» започаткувала впродовж літньої навігації-2006, є і рейс, що зв’язав прямим сполученням (без проміжних посадок) найбільше місто західного регіону України — Львів і Барселону — друге за величиною місто Іспанії, столицю автономної області Каталонія. Цей регулярний маршрут (раз на тиждень) додався до кількох виконуваних «Міжнародними авіалініями України» рейсів до іспанських аеропортів (Київ— Мадрид і Київ— Барселона). Президент «МАУ» Юрій Мірошников зауважив, що відкриття прямого повітряного сполучення між Львовом і Барселоною забезпечить мешканцям західних областей нашої країни можливість швидко і зручно діставатися до одного з найбільших в Іспанії центрів економіки, бізнесу і туризму.
Крім розвитку мережі регулярних рейсів, у «МАУ» значну увагу приділяють широкій чартерній програмі, за якою авіакомпанія розраховує за літо 2006-го перевезти близько 290 тисяч пасажирів, що вдвічі більше, ніж за такий самий період торік. Спільно з різними українськими туристичними фірмами «МАУ» доставляє чартерними рейсами пасажирів із нашої країни в Єгипет, Туреччину, Італію, Іспанію, Туніс, Францію, Хорватію, Болгарію тощо, а також перевозить на відпочинок і оздоровлення українських дітей.
Відповідно до угоди, укладеної між «МАУ» та Федерацією футболу України, літаки авіакомпанії здійснили низку рейсів під час підготовки національної й молодіжної збірних та їх участі у чемпіонаті світу в Німеччині та у чемпіонаті Європи з-поміж молодіжних команд у Португалії. Ці турніри залишилися в історії, а термін дії згаданої угоди щодо перевезення охоплює і футбольний сезон 2006-2007 років, під час якого національна збірна України лайнерами «МАУ» діставатиметься з Києва на виїзді матчі відбіркового турніру до чемпіонату Європи-2006 зі збірними командами Італії, Франції, Шотландії, Грузії, Литви, Фарерських островів.

«British Airways» мовить українською
Переживши стовпотворіння в лондонському аеропорту «Хитроу», пов’язане зі здійсненими 10 серпня у Великій Британії арештами групи терористів, які готувалися до вчинення вибухів на трансатлантичних рейсах до США, та з уведеними внаслідок цього безпрецедентними заходами безпеки, одна з провідних авіакомпаній світу «Брітіш Ервейс» («British Airways») поступово відновила нормальне функціонування. В її київському представництві кореспондента «ДУ» повідомили, що рейс «Брітіш Ервейс» за маршрутом між Києвом («Бориспіль») та Лондоном («Хитроу») було скасовано із зазначених причин лише на один день, після чого регулярні польоти британських лайнерів на цьому маршруті тривалий за звичним розкладом (із певними додатковими заходами безпеки).
На початку літа минуло десять років відтоді, коли «Брітіш Ервейс» відкрила регулярний рейс між Лондоном і Києвом. Цей маршрут, як і багато інших ліній британської авіакомпанії, став одним із місць втілення у життя сучасних передових технологій, покликаних створити для пасажирів зручності та спростити процеси, пов’язані з подорожами. Йдеться не лише про можливості отримання електронних квитків (без звичного паперового бланку) чи, скажімо, бронювання квитків через мережу Інтернет та реєстрацію пасажирів у режимі «оnlіne», а й про різне використання інформації, яка фігурує на глобальному web-сайті «British Airways». Нинішнього року на згаданому сайті з’явився україномовний розділ. Там (кореспондент «ДУ» мав змогу в цьому пересвідчитись) не тільки зібрано (час від часу поповнюється і оновлюється) багатогранна інформація про розклад рейсів та інші аспекти повітряної подорожі до Лондона, а й можна прочитати на екрані комп’ютерного монітора пізнавальні відомості (з ілюстраціями) про різні визначні місця британської столиці, які її гостям варто оглянути. Розповідаючи про це, комерційний директор представництва авіакомпанії «Брітіш Ервейс» в Україні Наталія Мартиненко наголосила: «Ми прагнемо зробити максимум можливого для того, щоб, подорожуючи до Великої Британії, наші пасажири почувалися комфортно. Ми пропонуємо чудовий сервіс і на борту літаків, і на землі. Проте ми хочемо підтримати пасажирів тоді, коли вони залишать літак нашої авіакомпанії, познайомити їх ближче з Лондоном — одним із найкрасивіших міст світу».

Не лише «трансатлантика»
Під час літньої навігації 2006-го авіакомпанія «АероСвіт — Українські авіалінії», один із лідерів вітчизняного повітряного транспорту, довела до п’яти на тиждень кількість польотів на своєму регулярному рейсі за маршрутом між Києвом і Нью-Йорком, де працюють далекомагістральні лайнери «Боїнг-767». Між іншим, на трасі, що зв’язує столицю нашої країни з найбільшим містом США, нині літає не лише «АероСвіт», а й одна з великих американських авіакомпаній «Дельта». Отож доводиться працювати на згаданому трансатлантичному маршруті в умовах конкуренції.
Загалом міжнародний сегмент регулярних польотів авіакомпанії «АероСвіт» зараз охоплює 59 маршрутів у 30 країн Європи, Азії, Африки і Америки, серед яких, окрім згаданих,— Китай, Канада, Таї-ланд, Індія тощо.
Цікаву новинку реалізовано на відкритому наприкінці минулого року українсько-німецькому напрямку повітряних сполучень між Києвом і Гамбургом: «АероСвіт» доставляє тепер не лише пасажирів, які летять до цього міста на півночі Німеччини, а й тих, хто звідти прямує залізницею до багатьох інших пунктів на території цієї країни. Цьому сприяє програма «Fly & Rail», яка дає змогу робити комплексні перевезення: спочатку літаком (згаданий рейс «АероСвіту»), а потім з Гамбурга — поїздами «Deutsche Bahn» (Німецької залізниці). Аналогічно — у зворотному напрямку, за програмою «Fly & Rail». Варто зазначити, що пасажир у таких випадках сплачує лише за авіаквиток Київ-Гамбург чи Гамбург— Київ, а витрати на доставку німецькою залізницею бере на себе «АероСвіт».
«АероСвіт» розробив план стратегічного розвитку авіакомпанії до 2011 року й на наступний період. Однією зі складових цього проекту є збільшення флоту сучасних літаків, кількість яких у 2011-му має досягти 32-х (24 середньо- і вісім — далекомагістральних). Із цією метою керівництво «АероСвіту» надіслало офіційні запити найбільшим у світі виробникам авіаційної техніки — американському «Боїнгу» та європейському «Ербасу» — щодо придбання лайнерів нового покоління.
«АероСвіт» розраховує до кінця поточного року вибрати з різних пропозицій найбільш конкурето-
спроможні й економічно вигідні варіанти, щоб, починаючи з 2007-го, взятися за поступове заплановане розширення і якісне оновлення свого флоту. Це дає змогу авіакомпанії до 2011 року втричі (порівняно з 2005-м) збільшити обсяги перевезень, довівши їх до чотирьох мільйонів пасажирів на рік.
...Щодо давнього — тривалістю у кілька років — конфлікту між «АероСвітом» і аеропортом «Бориспіль» (з приводу ділянки землі поруч з нині діючим комплексом, на якій «АероСвіт» мав спорудити новий пасажирський термінал, але це було аеропортом заблоковано), то справа, подорожуючи з одних судових інстанцій до інших, усе вищих, дійшла Верховного Суду України. Не торкатимемось тут усіх перипетій протистояння, яке неодноразово висвітлювалось у ЗМІ. Скажемо лише, що такий конфлікт (який все ж можна розв’язати у позасудовому порядку, знайшовши компромісні варіанти, які влаштовували б обидві сторони) відчутно загальмував давно назріле перетворення аеропорту «Бориспіль» на справжній «хаб» — потрібний Україні великий вузол транзитних перевезень, якому стали б у пригоді як той термінал, котрий власним коштом мав намір споруджувати «АероСвіт», так і термінал, що за гроші японського кредиту прагне збудувати керівництво державного аеропорту «Бориспіль».

Від Рейну до Центральної Азії
У ще одного великого повітряного перевізника (третього за обсягом у нашій країні) — авіакомпанії «Українсько-Середньоземноморські авіалінії» (або «UM Air», що утворене від англійського «Ukrainian-Mediterrenean Airlines») у літній навігації-2006 істотно поповнився розклад рейсів. Однією з новинок у ньому, як розповів генеральний директор «UM Air» Григорій Липівський, стали регулярні польоти за маршрутом, що з’єднує Харків із Баку й має сприяти розвиткові ділових та інших зв’язків між Україною та Азербайджаном.
Під час літньої навігації-2006 «UM Air» також відкрила регулярні рейси, що сполучають українські міста Київ і Сімферополь та казахські Астану і Алмати. Увага до цього напрямку, як наголосили в дирекції «Українсько-Середземноморських авіаліній», не випадкова: адже Казахстан, котрий останнім часом динамічно розвиває різні галузеві своєї економіки, може стати ефективним партнером для України та її бізнесменів.
Загалом «UM Air» виконує нині понад два десятки регулярних рейсів у різні країни, серед яких, окрім згаданих, Узбекистан, Грузія, Росія, Білорусь, Туреччина, Єгипет, Сирія, Іран та інші.

Розділяють — одні, володарюватимуть — інші?
Отож приємних новин у літній навігації-2006, що триває, на українському ринку повітряних перевезень — чимало. Проте є і багато тривожних (м’яко кажучи) чинників. Це і вельми відчутне зростання цін на авіаційне паливо і збільшення витрати авіакомпаній на обслуговування в українських аеропортах та витрат на сплату за проліт над територією України, що загалом робить ситуацію для перевізників таки нелегкою.
Якщо торік збільшення обсягу українського ринку повітряних перевезень становило 15%, то протягом нинішнього цей показник, за прогнозами, сягатиме близько 10%, що свідчить про сповільнення темпів зростання.
Водночас очікується, що приріст загальної кількості рейсів на ринку повітряних перевезень між Україною та Європою цьогоріч порівняно з 2005-м дорівнюватиме близько 54%. На жаль, це відбувається значною мірою через далекий від оптимального стан справ щодо регулювання у цій сфері в нашій країні — передовсім стосовно видавання авіакомпаніям призначень на певні напрямки міжнародних перевезень.
Наведемо лише один приклад. Так, з німецького боку всі рейси за напрямками, які з’єднують Україну і ФРН, взяла на себе найбільша авіакомпанія цієї країни «Люфтганза» (хоча в Німеччині є й інші перевізники). Вона виконує регулярні польоти за маршрутами Франкфурт— Київ— Франкфурт, Мюнхен— Київ— Мюнхен та Дюссельдорф— Київ— Дюсельдорф. З української ж сторони призначення на польоти до різних міст Німеччини отримали від Державіаслужби України аж п’ять вітчизняних перевізників. Окрім «Міжнародних авіаліній України», які ще у 90-ті роки почали опановувати німецький напрямок і нині працюють на регулярних маршрутах «Київ— Франкфурт— Київ» і «Київ— Берлін— Київ», це також «Дніпроавіа», «Донбасаеро», «АероСвіт» та «UM Air». Тож виходить, що на ринку повітряних перевезень між нашою країною і Німеччиною суперництво ведуть п’ять українських авіакомпаній, які, таким чином, конкурують не стільки з «Люфтганзою», скільки між собою й намагаються (часом за рахунок цінового демпінгу) переманити пасажирів. Усе це не зміцнює позицій вітчизняної цивільної авіації в українсько-німецькому сегменті ринку, скоріше навпаки — погіршує для нас ситуацію. А в цей час «Люфтганза», діючи консолідовано і не маючи на цьому напрямку конкурентів з числа інших німецьких авіакомпаній, веде себе з позицій сильного (ринок є ринок), прагнучи надалі зміцнювати своє становище у нашій країні. «Люфтганза» опанувала близько 60% обсягу ринку авіаперевезень між Німеччиною й Україною, тоді як на наших перевізників наразі припадає лише 40% цього сегмента ринку, до того ж, ці відсотки роздрібнені між п’ятьма українськими авіакомпаніями.
Колись (в епоху колоніальних імперій) діяв широко відомий принцип: «Розділяй і владарюй». Зараз таким принципом чудово користується «Люфтганза», хоча «розділяє» українських авіаперевізників на німецькому напрямку не вона, а вітчизняні державні структури, які видають призначення на маршрути міжнародних повітряних перевезень.
Від деяких досвідчених фахівців галузі повітряного транспорту авторові цих рядків довелось чути обґрунтовану думку про те, що не можна було запроваджувати у нас у цій сфері такий широкий і вільний діапазон регулювання настільки швидко, а краще було б у системі розподілу маршрутів поступово запроваджувати механізми вільного ринку.
До речі, в світі є чимало прикладів того, коли така передчасна і надмірна дерегуляція у деяких країнах призводила до розрегулювання системи й кризових явищ, від яких програвали і відповідно держава (що припустила надмірну дерегуляцію), і галузь її авіаційного транспорту, і пасажири. Скажімо, через це втратила позиції своєї авіації на ринку міжнародних перевезень Болгарія. А в Канаді, де свого часу було проведено лібералізацію сфери авіатранспорту (включно зі збільшенням кількості рейсів й зменшенням тарифів), згодом отримали негативні наслідки, коли помітно зменшилось число маршрутів і рейсів, а тарифи зросли.
Узагалі, як зазначають фахівці, регулювання у цій сфері — надскладний і тонкий механізм. Якщо перетворювати таке регулювання у щось на зразок кувалди, воно стає бумерангом і боляче б’є по тих, хто використовує цей «інструмент».
...Що ж до проблем регулювання і розподілу маршрутів на ринку повітряних перевезень, то українсько-німецький напрямок щодо цього — не єдиний негативний приклад. От, скажімо, у сполученні між нашою країною та Італією, за наявності «накатаного» рейсу Київ— Рим— Київ, виконуваного «Міжнародними авіалініями України», інша вітчизняна авіакомпанія («АероСвіт») отримала від Державіаслужби України і на весні 2000-го відкрила свій регулярний рейс за маршрутом Київ— Неаполь— Київ. Це прагнення ґрунтується, як можна зрозуміти, на тому, що саме на півдні Італії зосереджено значну частину останньої за часом хвилі української діаспори — активного працездатного населення, яке перебуває у країні на легальному (нерідко й напівлегальному) становищі, працює там і є однією з вагомих за кількістю категорій потенційних пасажирів для авіарейсів між Італією та Україною.
Зазначимо, що від Рима до Неаполя — менш як двісті кілометрів, і швидко подолати цю незначну відстань за добре розвинутої транспортної інфраструктури Італії можна не лише літаком, а й залізницею чи авіатранспортом. Отож до введення «АероСвітом» авіасполучення між Києвом і Неаполем рейс «МАУ» між Києвом і Римом був таки завантаженим. Тепер, коли пасажиропотік з України до центральної та південної частин Італії (й у зворотному напрямку) розділився між двома згаданими рейсами, то і на маршруті до Рима, який обслуговується «МАУ», знизилась наповнюваність пасажирами салону лайнера, і рейс «АероСвіту» до Неаполя теж не може дати повного завантаження. Знову виникла ситуація, аналогічна тій, що склалась на українсько-німецькому напрямку. Бо на італійському ринку дві українські авіакомпанії — «МАУ» (літає до Рима та Мілана) і «АероСвіт» (курсує до Неаполя) — конкурують між собою, тоді як «Аліталія» на українському напрямку є єдиною з італійського боку.
Хіба подібні ситуації є оптимальними? Може, слід було б замислитись над цим у Державіаслужбі України?

Вадим ФЕЛЬДМАН
також у паперовій версії читайте:

назад »»»