ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СВІТ: ЩО? ДЕ? КОЛИ?
НЕ ХОДІТЬ, ДІТИ, В АФРИКУ ГУЛЯТИ
Усе частіше у міжнародних коментарях з приводу ситуації в африканських країнах можна почути твердження про те, що за часів колоніального панування становище пересічних африканців було кращим, ніж воно є зараз.

Винятком є хіба що країни Північної Африки, які, спираючись на енергетичні запаси й традиційні зв'язки з Європою та арабським світом, мають вищі життєві стандарти, а також Південної Африки, де після скасування системи апартеїду не було зруйновано економічну інфраструктуру. Решта країн тропічної Африки животіє між голодом і громадянськими війнами.
Зокрема, напруженим лишається протистояння між Ефіопією та Ерітреєю, які досі не можуть поділити кілька кілометрів безводної пустелі, витрачаючи ресурси на гармати замість хліба для голодних громадян. Навіть донедавна відносно стабільна Кенія, яка ще двадцять років тому була справжньою оазою для туристів, перетворилась на «заповідник» СНІДу й криміналу. Руанда та Бурунді, де 1993 року відбувся найбільший з часів Другої світової війни системно організований взаємний геноцид племен хуту і тутсі, нині більше нагадують вулкан перед вибухом, ніж замирені території.
У Ліберії та Сьєрра-Леоне, частково завдяки українським миротворцям, загашено пожежі громадянських війн, але не усунуто їхні причини. По суті, це були «алмазові війни». У разі чергового перерозподілу ринку постачальників алмазів для монополіста «Де Бірс» слід очікувати загострення протистояння.
Класичним прикладом громадянських війн на нафтовому підґрунті є Судан і Нігерія. Попри зусилля Африканського союзу за допомоги ЄС і США встановити мир у суданській провінції Дарфур, після відкриття тут покладів нафти, вельми непросто. В Нігерії племена, котрі невдоволені своєю часткою від нафтових багатств країни, організували «бізнес» на заручниках, у ролі яких найчастіше виступають «білі» спеціалісти, котрі працюють за контрактами на нафтових родовищах.
Сомалі пощастило з географічним розташуванням на узбережжі Індійського океану, що зробило сомалійських піратів найвдалішими в Африці. Щоправда, експерти твердять: це — не тероризм, а дії відчаю. Сучасне становище більшості африканських країн дало підстави запровадити в міжнародні відносини цинічний термін — «безперспективні країни». Причому їхнє коло неухильно збільшується.
Уряд Зімбабве провів деномінацію місцевої валюти, яка побила всі рекорди інфляції. Втім, і після цього країна балансує на межі соціального вибуху. У Кенії в спробі пограбування було поранено російського посла. Серйозні неприємності виникли у контингенту Європейського Союзу в Демократичній Республіці Конго — під час першого туру президентських виборів у цій країні сталися збройні сутички.
Усе частіше в різних африканських країнах народи переходять від «бунту на колінах» до серйознішого опору. Внаслідок збільшення кількості міжетнічних конфліктів хвиля біженців не дає спокою ситій Європі. Минулого тижня іспанський уряд зажадав від ЄС термінової допомоги щодо вирішення проблеми африканських біженців, котрі заполонили пляжі Канарських островів. Так колоніальні проблеми бумерангом б'ють по колишніх колонізаторах, які й нині не готові радикально змінити свій спосіб життя, аби реально забезпечити більш справедливий економічний порядок для африканських країн. У сучасній жорсткій глобальній конкуренції вони нагадують боксера-легковаговика, якого виштовхали на ринг проти професіонала-важковаговика, а перед боєм зв'язали руки...

Андрій МАРТИНОВ
також у паперовій версії читайте:

• США У РАЗІ ВІЙНИ З КНДР ПРОГРАЮТЬ?
• НОВІ ВИБУХИ У ТУРЕЧЧИНІ
• УРАГАН «ЕРНЕСТО» НАБЛИЖАЄТЬСЯ ДО США
• ТЕРАКТИ В ІРАКУ Й АФГАНІСТАНІ
• ЕСТОНІЯ НЕ ОБРАЛА ПРЕЗИДЕНТА

назад »»»