ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
СВЯТА, ПРАПОР І ГІМН «УЗАКОНЯТЬ»
Міністерство юстиції України пропонує встановити, що Державним прапором України є полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розміщених смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Про це йдеться в законопроекті Закону «Про Державний Прапор України», який розміщено для обговорення на офіційному сайті Мін’юсту (Державний Прапор України затверджений 1996 року Конституцією України (ст. 20, розділ I). Конституція визначає, що це — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. — Ред.). Законопроектом, розробленим Мін’юстом, також визначаються принципи державної політики у сфері використання і захисту Державного Прапора України. Ці принципи, як наголошується в законопроекті, полягають у вихованні поваги до Державного Прапора України і забезпеченні обов’язкового і належного використання Державного Прапора України у випадках, передбачених законом. У проекті, зокрема, двічі (ст. 4, пункт 1 і ст. 4, пункт 7) наголошується, що Державний Прапор, який встановлюється, має бути без пошкоджень, а також чистим. Полотнище встановленого Державного Прапора України не має торкатися поверхні землі й води, підлоги, дерев або інших предметів. Законопроект також установлює використання Державного Прапора України у випадках жалоби, постійне і тимчасове встановлення Державного Прапора України, розміщення Державного Прапора України в службових кабінетах та інших приміщеннях, використання зображення Державного Прапора України і тому подібне. Колір і пропорції Державного Прапора встановлено Конституцією України. Використання Державного Прапора України регламентується постановою Верховної Ради України від 28 січня 1992 року № 2067-XII «Про Державний Прапор України».
Міністерство юстиції України також пропонує вважати державними святами України історично вагомі дати, які мали місце лише до Дня проголошення Незалежності України.
Про це йдеться у новій редакції законопроекту «Про державні свята України», запропонованому для обговорення на офіційному сайті міністерства.
«Державні свята України — це історично вагомі дати у становленні України як незалежної держави та знаменні історичні дати (події), які мали місце до Дня проголошення Незалежності України», — таке визначення державного свята міститься у проекті.
Між тим, до державних свят законопроектом віднесено дві події, які відбулися після проголошення Незалежності України. Зокрема, пропонується встановити державним святом День Конституції України — з нагоди прийняття Конституції України і День національної єдності — з нагоди проведення всеукраїнського референдуму на підтвердження акту проголошення Незалежності України (названі події відбулися відповідно 28 червня 1996 року та 1 грудня 1991 року).
Згідно із проектом, розміщеним на офіційному сайті міністерства, державними святами України пропонується також вважати 22 січня — День Соборності України, 9 березня — Шевченківський день, 9 травня — День Перемоги у Великій Вітчизняній війні та 16 липня — День проголошення державного суверенітету України.
Водночас законопроект не зазначає, що буде зі святами, які нині існують в Україні. Йдеться про Новий рік, Великдень, Різдво, Трійцю, День Солідарності трудящих і Міжнародний жіночий день 8 березня. (Ст. 45 Конституції України визначає, що усі святкові дні мають бути встановлені законом).
Мін’юст прийматиме зауваження та пропозиції до законопроекту до 1 жовтня 2006 року.
Як повідомлялось, у грудні 2003 року Міністерство юстиції виносило на публічне обговорення законопроект «Про державні свята України», яким передбачалось встановити перелік державних свят в Україні та визначити саме поняття «державне свято». Як зауважував тодішній міністр юстиції Олександр Лавринович, державними святами пропонувалось вшановувати події, які, з огляду на їхню роль у розвитку держави і суспільства мають національні цінності, особливе історичне або суспільно-політичне значення для країни й традиційно відзначаються українцями. Проектом пропонувалося встановити десять державних свят: 1 січня — Новий рік, 7 січня — Різдво Христове, 8 березня — День Матері, Великдень, 1 травня — День праці, 9 травня — День перемоги, Трійця, 28 червня — День Конституції, 24 серпня — День Незалежності, 1 грудня — День національної єдності.
У квітні 2006 року тодішній міністр юстиції Сергій Головатий виніс на обговорення новий законопроект «Про державні свята України», в якому з переліку державних свят були вилучені Новий рік, Великдень, Різдво, Трійця, а також День солідарності трудящих. Після негативного резонансу, що викликав цей законопроект, пан Головатий повідомив, що він провів нараду в Мін’юсті, на якій, зокрема, наголошувалось на необхідності внести в існуючий законопроект про державні свята визначення релігійних свят і святкових днів і те, як їх треба відзначати. Сергій Головатий також повідомив, що обговорення законопроекту буде продовжено до 1 грудня 2006 року, оскільки документ не знайшов підтримки у багатьох міністерствах, насамперед у Міністерстві фінансів, Міністерстві економіки і Міністерстві праці та соціальної політики, бо, за попередніми висновками цих міністерств, у разі ухвалення закону, в Україні існуватиме значна кількість святкових днів, під час відзначення яких бюджет держави втрачатиме чималі кошти.
Нині в Україні відсутня законодавча база, яка б визначала поняття «свято» і «державне свято». Існує лише одне офіційно визначене державне свято — День Конституції (свято встановлюється прямою нормою Конституції України, ст. 161).
Кодексом Законів про працю також визначено, що вихідними святковими днями в Україні є 1 сiчня — Новий Рік, 7 сiчня — Рiздво Христове, 8 Березня — Жiночий день, 1-2 травня — День солiдарностi трудящих, Великдень (квiтень, травень, за мiсячним календарем), 9 травня — День Миру і Перемоги, Трійця (Зеленi свята) — через 50 днiв пiсля Великодня, 28 червня — День Конституції, 24 серпня — День Незалежностi.
Міністерство юстиції України розробило й законопроект «Про Державний Гімн України», яким пропонує затвердити слова Гімну.
Законопроект пропонує затвердити слова Петра Чубинського (на музику Михайла Вербицького), що є аналогічними музиці й тексту, затвердженими чинним Законом (Закон «Про Державний гімн України», запропонований президентом Леонідом Кучмою, було ухвалено Верховною Радою України 6 березня 2003 року).
Зокрема, проектом, як і чинним законом, пропонується обмежити текст Гімну першим куплетом і приспівом. Перша строфа гімну, згідно із проектом, лунатиме, як і в чинному законі, «Ще не вмерла України і слава, і воля» (в деяких ранішніх редакціях ця строфа звучала як «Ще не вмерла України ні слава, ні воля»).
Законопроект, як і чинний закон, також установлює гарантії правового захисту Державного Гімну.
Водночас у розширеній редакції, порівняно з чинним законом, викладено вимоги до виконання Державного Гімну. Зокрема, встановлюється, що виконувати гімн треба винятково у тональності сі-бемоль мажор. Забороняється використання Державного Гімну України в музичних та інших творах мистецтва, якщо воно спрямоване на наругу над гімном. Законопроектом також установлено обов’язковий порядок виконання Державного Гімну України та визначено випадки виконання Державного Гімну України.
також у паперовій версії читайте:

• ТРАНЗИТУ ГАРАНТОВАНО СТАБІЛЬНІСТЬ
• ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: «УНІВЕРСАЛ — ЦЕ СВЯТЕ...»
• «НУ» РОЗКОЛЕТЬСЯ?
• КОМУНІСТИ ВІДМОВЛЯЮТЬСЯ ВІД УНІВЕРСАЛУ?

назад »»»