ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
СПОЖИВАЧ В ОБЛОЗІ ФАЛЬСИФІКАТУ
Експерти переконані, що система контролю й дотримання якості на виробництві — головна запорука конкурентоспроможності України на внутрішньому та зовнішньому ринках. Жорсткі стандарти якості роблять продукцію надійною, з високими споживчими і експлуатаційними характеристиками.

Більшість великих вітчизняних підприємств витримують стандарти якості. Малі й середні ставляться до стандартів значно поблажливіше, тому їхній продукції найчастіше бракує високої якості.
В Україні стандартизацію і сертифікацію якості, захист прав споживачів здійснює Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики. У травні уряд, зважаючи на економічне значення сертифікації й якості товарів на внутрішньому і зовнішніх ринках, підпорядкував Держспоживстандарт Міністерству економіки.
За оцінками провідних експертів, упровадження уніфікованих міжнародних стандартів якості, окрім підвищення конкурентоспроможності товарів підприємств і додаткових прибутків, підвищує ринкову вартість його активів у середньому на 10% і розширює ринки збуту продукції принаймні вдвічі. На початку липня українські підприємства мали понад 1,6 тис. сертифікатів на систему управління якістю, з яких понад 70% — сертифікати якості ДСТУ ISO 9001-2001. У всьому світі таких сертифікатів видано понад 800 тисяч. Головна проблема повільного впровадження найвищих стандартів якості на вітчизняних підприємствах, на думку експертів, полягає у небажанні підприємств, що не експортують продукцію за кордон, витрачати зайві кошти.

Стимули стандартизації
Раніше Держспоживстандарт пропонував уряду законодавчо визначити тендерні преференції та податкові пільги для підприємств, які мають сертифікат якості ISO 9001. Поки ці пропозиції не знайшли підтримки.
Другим важливим напрямом підвищення якості продукції наших підприємств є гармонізація національних стандартів із європейськими й міжнародними правилами та нормами. Нині в Україні діють понад 3,3 тисячі національних стандартів, гарманізованих до міжнародних норм. Рівень фінансування цього процесу з державного бюджету становить 10% потреби. Наступного року потрібно гармонізувати близько 1,8 тис. стандартів, а для запланованого на цей рік входження України до Світової організації торгівлі — принаймні 2,5 тис. стандартів. Отже, за темпами гармонізації стандартів наша держава в найкращому разі може вступити до СОТ лише наступного року. Ця об’єктивна реальність має змусити або пришвидшити гармонізацію стандартів, або відверто визнати, що українська економіка наразі не готова до вступу у СОТ.
Як зазначає голова Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики Олег Висоцький, комітет розробив законопроект про державний ринковий нагляд, покликаний створити дієву систему контролю якості й стандартів на всі види продукції. Головна ідея нового законопроекту полягає у пріоритетному контролі якості й стандартів не в роздрібній мережі, а на виробництві та логістичних оптових складах.
Держспоживстандарт розпочав упровадження нової системи управління якістю в органах виконавчої влади відповідно до міжнародних стандартів ISO серії 9000. Цей процес має завершитись до травня 2007 року. Є домовленість з Державною службою про підтримку впровадження системи управління якістю в органах влади, більше того, Держспоживстандарт розпочав навчання фахівців, розроблено спеціальну програму. Впровадження ISO 9000 дасть змогу зменшити вплив особистісного фактора в прийнятті рішень в органах влади, оскільки кожен службовець працюватиме за нормативом.
Стандарт ISO 9000 установлює вимоги та рекомендації до здійснення управлінських процесів у органах влади й на підприємствах для ефективного забезпечення їхньої діяльності. Цей стандарт також покликаний усунути недоліки управлінських процесів, що впливають на якість ухвалення рішень і задоволеність цими рішеннями кінцевих споживачів.

Майже третину харчів відбраковують
У радянські часи високоякісні продовольчі й промислові товари отримували п’ятикутний знак якості, який гарантував відповідність виробу нормам і його високі споживчі характеристики. За умов ринкової конкуренції, здавалося б, потреби в такому спеціальному значку немає, бо конкуренція між виробниками мусить спонукати до виробництва якісних товарів. Насправді часто буває інакше. Підробки та неякісні товари чатують на нас на кожному кроці. Виникає справедливе запитання: чому отримавши дозволи та сертифікати придатності на певний товар чи продукцію, виробничі підприємства часто... запускають у серійне виробництво продукцію, яка має інший склад і споживчі характеристики. Експерти пояснюють це просто: отримавши сертифікат придатності на якісну продукцію, технологи з метою економії на конвеєрі починають змінювати технологію або замінювати складові компоненти. Особливо це характерно для харчових продуктів. Усі знають, що між дегустаційними зразками вина, ковбаси чи твердого сиру й такими ж продуктами в роздрібній мережі є суттєва різниця.
В Україні видано понад 150 тисяч сертифікатів підтвердження відповідності якості продукції, але, за оцінками експертів, не менше їх третини виробники не дотримуються з різних причин. Сертифікати мають захистити права споживачів на якісну продукцію, створювати для виробничників добросовісне конкурентне середовище та попереджувати імпорт неякісної продукції. На практиці, отримавши сертифікат на одну продукцію, починають виробляти дещо іншу за складом і характеристиками.
Україна не є членом міжнародних і європейських організацій з акредитації, тому більшість українських сертифікатів не визнані країнами — торговельними партнерами, що є зайвим технічним бар’єром на шляху вітчизняної продукції на зовнішні ринки.
Держспоживстандарт відстоює права споживачів на якісну продукцію. Хоча споживач має право звернутися до суду, в переважній більшості через складну процедуру цього ніхто не робить. Малоефективними в захисті прав споживачів були й громадські організації.
У першому півріччі територіальні відділення Держспоживстандарту виявили майже три тисячі фактів обману споживачів, понад 18 тис. випадків продажу товарів, що не відповідали вимогам, майже 40 тис. випадків реалізації товарів без будь-яких супровідних документів. Звісно, таких випадків набагато більше, але навіть знайдені свідчать про масовість явища навмисного обману споживачів.
Показовий факт: із перевірених у першому півріччі 2,9 тис. тонн продовольчих товарів забраковано і знято з реалізації 48%.
Серед харчової групи товарів найбільше проблем виникає з молочними й м’ясними продуктами, так званими натуральними соками. Варені ковбаси іноді на 70% складаються з сої, крохмалу та інших сполук, і це при тому, що вміст м’ясних інгредієнтів у м’ясних продуктах має становити понад 60%. Часто виробники економлять на м’ясі в пельменях. Тому слід купувати м’ясопродукти перевірених виробників.
Так зване легке масло є насправді однією із затверділих фракцій рослинних жирів, простіше кажучи маргарином. А вміст рослинних жирів у маслі, що отримувало сертифікат придатності, як масло тваринного походження, іноді сягає 40%. Деякі молочні продукти теж за своїм складом не відповідають сертифікатам. Однак довести це можна лише в лабораторії, це — дорога і трудомістка процедура. Проконтролювати всю продукцію у роздрібній мережі вкрай важко. Цим користуються виробники — у гонитві за додатковими прибутками ставлять свої егоїстичні інтереси вище від інтересів споживача. Збільшилась кількість підробок алкогольних напоїв, особливо вина, коньяку та горілки. За висновками експертів, на кожну справжню пляшку марочного вина іноді припадає понад 20 пляшок фальсифікату. Загалом під час перевірок із реалізації знімають 26% алкогольних і 28% тютюнових виробів. Майже третина підакцизних продовольчих товарів — це підробки.
За статистикою, з реалізації знімають більше половини макаронних виробів, борошна, круп, рибних продуктів, масложирової й плодоовочевої продукції. Майже кожну другу тонну цукру, м’яса, чаю, кави, яєць відбраковують. Третину молочної продукції, кондитерських виробів і безалкогольних напоїв, мінеральних вод і соків теж знімають з реалізації. Надзвичайна поширеність підробок, фальсифікату і продажу неякісної продукції змушує нас, споживачів, бути уважними під час вибору товару. Навіть «правильна» етикетка не гарантує відповідного рівня якості. Можна довіряти власному досвіду та рекомендаціям експертів, котрі радять купувати товари у великих роздрібних мережах, що мають надійну репутацію. Не варто викидати чек, якщо товар неякісний: це — єдиний документ, що засвідчує факт купівлі. З ним у крайньому випадку можна звернутися до суду.

Боротися з підробками через Інтернет
Незабаром Держспоживстандарт має намір створити електронну «скриньку довіри», через яку споживачі зможуть повідомити про неякісний продукт чи товар безпосередньо в Комітет. Така скринька виконуватиме роль моніторингової мережі, інформація в онлайн режимі надходитиме фахівцям.
Зважаючи на кон’юнктуру, особливу увагу цьогоріч Держспоживстандарт надаватиме контролю якості пального на АЗС та інших видів палива. За словами Олега Висоцького, національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Комітет домовились про співпрацю в сфері контролю якості імпортованого в Україну природного газу. Йдеться про участь Держспоживстандарту в організації роботи Метрологічного центру в Боярці (Київська область), а також про розроблення разом із «Нафтогазом України» нормативних документів, що контролюють якість «блакитного» палива.

Роман ПІДВИСОЦЬКИЙ
також у паперовій версії читайте:

• СУМНА ПОВІСТЬ ПРО ЗНЕЦІНЕНІ ВКЛАДИ
• ДИНАМІКА ПРИРОСТУ ІНВЕСТИЦІЙ
• САЛЬДО ПОСЛУГ — ПОЗИТИВНЕ
• ПЛОЩІ ВИНОГРАДНИКІВ ЗРОСТАЮТЬ

назад »»»