ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
РЕГІОНАМ ПОТРІБНА КООПЕРАЦІЯ
Регіонам країни нині життєво потрібна взаємовигідна кооперація з точки зору об'єднання потенціалів, збільшення товарообігу, а найголовніше — інформаційного обміну, обміну передовими ідеями, управлінськими рішеннями, які допомагають оперативніше впливати на підтримку регіональних ініціатив з боку уряду і центральної влади загалом.

Таку думку в інтерв'ю кореспондентові Укрінформу висловив голова Чернівецької обласної держадміністрації Володимир Куліш на прикладі розвитку міжрегіональних контактів між Буковинським краєм і Севастополем. Нещодавно голови адміністрацій цих регіонів України Володимир Куліш і Сергій Куніцин підписали Угоду про співпрацю між Чернівецькою областю і містом-героєм Севастополем. Чернівецька область відкрила своє представництво в Криму, на черзі — відкриття кримського представництва в Чернівцях.
Володимир Куліш не з чуток знає про Крим. Кілька років він очолював міністерство економіки автономної республіки, був Постійним представником Президента України в АРК.
— Володимире Івановичу, які сфери співпраці визначено між вашими регіонами?
— Знаючи кримську економічну ситуацію, кримські можливості, потенціал Севастополя і Буковини, наразі можна говорити про те, що нашим регіонам, як проте й іншим областям України, потрібна серйозна кооперація щодо об'єднання наших можливостей, пропозицій інвесторів у встановленні міцних економічних зв'язків.
Співпраця вигідна і нам, і Севастополю. Ми готові постачати сільгосппродукцію, продукцію деревообробки, меблі, товари легкої промисловості.
Маючи можливості засіяти достатні площі технічними культурами, такими як рапс, ми зайнялися розробленням програми з виробництва біопалива, що дасть змогу не тільки задовольнити потреби Чернівецької області у пально-мастильних матеріалах, а й забезпечити поставки в інші регіони України. Це вкрай вигідно. Наприклад, цього року ми зіштовхнулися з тим, що уперше вирощування пшениці в області стало нерентабельним через високі ціни на пальне. З реалізацією програми з виробництва біопалива розраховуємо значно поліпшити ситуацію. Гадаю, що цим зможемо зацікавити кримських сільгоспвиробників.
Крім того, Чернівецька область готова постачати свинину, нарощування обсягів виробництва якої у нас йде високими темпами. Тільки в першому півріччі нинішнього року поголів'я збільшилось на 12,3 відсотка до 176,5 тисячі голів. Буковина також може повністю забезпечити поставки в Крим індичого м'яса, яке не виробляється у великих об'ємах кримськими підприємствами. Ми готові постачати м'ясо і на український флот, і для продажу населенню.
Є взаємний інтерес у сфері легкої промисловості. Так, одне з найбільших в Україні підприємств легкої промисловості — швейне об'єднання «Трембіта», яке імпортує свою продукцію в країни Європи, готове виконати замовлення санаторно-курортних установ Кримського півострова.
Через великі темпи будівництва в АРК готелів і оздоровниць існує неабияка проблема з комплектацією меблями. У цьому питанні буковинські підприємства з виробництва меблів здатні задовольнити побажання замовників.
Нині наше представництво в Криму аналізує пропозиції потенційних партнерів для встановлення міцних ділових контактів між представниками наших регіонів.
— Чи існують особливості між АРК і Буковиною в залученні інвестицій, у тому числі й іноземних?
— У Криму різними складами урядів напрацьовано величезну нормативно-правову базу, яка є, по суті, енциклопедією для розвитку економіки півострова. У цьому плані Крим набагато випереджає Буковину, хоча саме наш регіон був одним із перших в Україні, що подавав свій варіант проекту закону про вільні економічні зони. Його, на жаль, не було ухвалено. Криму, в свою чергу, вдалося створити як експеримент економічну зону «Сиваш», біля джерел створення якої стояв тоді нинішній голова адміністрації Севастополя Сергій Куніцин, а пізніше відкрити низку територій так званого пріоритетного розвитку. Можна по-різному оцінювати розвиток ТПР в Україні, але їх існування дало змогу залучити інвестиції в АРК. На Буковині показники інвестиційної активності, на жаль, над-низькі. Прямих іноземних інвестицій залучено трохи більше як 37 мільйонів доларів США, а Чернівецька область за цим показником посідає не дуже престижне місце в рейтинговій оцінці уряду. Хоча за темпами зростання виробництва знаходиться на третьому місці (після Києва і Севастополя).
Хочу особливо наголосити, що в Чернівецькій області — високий рівень внутрішніх інвестицій. Зараз понад 70 тисяч буковинців працюють у різних країнах Європи. Тільки за однією системою грошових переказів «Western Union» щорічне надходження в область становить понад 240 мільйонів євро. Це — значна сума. З огляду на це, завдання регіональної влади саме і полягає в тому, щоб запропонувати цій категорії інвесторів вкладати кошти в розвиток економіки своїх сіл. Нині по кожному населеному пункту підготовлено пропозиції щодо реалізації проектів із переробки сільгосппродукції, у соціальній і туристичній сферах. У багатьох селах існують свої міні-підприємства. Це — об'єкти соцкультпобуту, ка-
в'ярні, ресторани.
Водночас держава продовжує залишатись найбільшим інвестором регіону. Тільки в будівництво Ново-Дністровської гідроакумулюючої станції, яка обіцяє стати найбільшою в Європі, вкладено понад 400 мільйонів гривень, а наступного року планується виділити понад мільярд.
Із уведенням в експлуатацію першого
з трьох блоків, що споруджуються, станція за потужністю зрівняється з Рівненською АЕС. Багато в чому це дозволить вирішити питання енергетичної безпеки України.
— На Вашу думку, в чому держава може надати допомогу регіонам у їхній економічній самодостатності, розвитку міжрегіональних зв'язків?
— У цьому плані ми, зі свого боку, ініціюємо підписання угоди між облрадою та урядом України, в якій буде передбачене право регіонів на проведення економічних експериментів, а уряд, у свою чергу, відпрацює механізм адаптації економічного законодавства. Ми маємо намір залучити досвід і напрацювання буковинських підприємців, які співпрацюють з багатьма європейськими підприємствами, а також досвід людей, що працювали в Європі, для того щоб на прикладі однієї з найменших за територією областей України показати можливості економічного зростання.
Нині потрібний поштовх до співпраці влади з територіальними громадами, тільки в цьому разі, переконаний, справа зрушиться з місця.
Для цього треба усунути перешкоди, в тому числі й для іноземних інвесторів, які готові вкладати свої капітали. Стримуючим чинником тут є непомірно високі податки на ввезення нового обладнання і технологій. Їх скасування дасть змогу стимулювати інвестиційний процес, у тому числі й з базових для держави галузей економіки.
Що стосується розвитку міжрегіональних зв'язків, то ніхто, напевно, не заперечуватиме необхідності й важливості цього процесу. Йдеться про державний підхід до питання розміщення виробничих сил, міжрегіональну міграцію капіталу, в тому числі іноземного. Регіонам України потрібна стабільна співпраця, інформаційний обмін для підготовки державних рішень.
також у паперовій версії читайте:

• БУДЕ ЄДИНА НАЦІОНАЛЬНА ПРЕМІЯ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
• ПРОФСПІЛКА ГІРНИКІВ СТЕЖИТИМЕ ЗА ВИКОНАННЯМ ОБІЦЯНОК ЯНУКОВИЧА
• СНД НЕХТУЄ ІНІЦІАТИВАМИ УКРАЇНИ?

назад »»»