ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СВІТ: ЩО? ДЕ? КОЛИ?
САУДІВСЬКА АРАВІЯ: ПЕРЕД СКЛАДНИМ ВИБОРОМ
Нафтові багатства стали благословенням і прокляттям для Саудівської Аравії. Королівство сформувалось у період між Першою та Другою світовими війнами, коли Аравійський півострів багатьом здавався справжньою периферією світу. Але після 1945 року тут було віднайдено величезні запаси нафти, права на розробку якої отримали британські та американські фірми. Стан справ змінився наприкінці 60-х років минулого століття.

Королівська родина, яка нечувано збагатилась на нафті, навчаючи своїх синів у найпрестижніших західних університетах, перейняла західний підхід до ведення бізнесу. Зі створенням об'єднання країн — експортерів нафти, першу скрипку в якому через найбільші запаси «чорного золота» відігравали саудівці, можливості для збагачення здавалися ще привабливішими.
Коли 1973 року точилася чергова арабо-ізраїльська війна, Саудівська Аравія ініціювала ідею запровадження ембарго на постачання нафти західним країнам, які підтримали Ізраїль. Енергетичний шок потряс західний світ, штовхнувши його до розробки енергозберігаючих технологій.
У свою чергу, саудівські шейхи, багатство яких, здавалося, зробило реальністю казки «Тисячі й однієї ночі», почали шукати застосування своїх мільярдів. На нафтодоларах бурхливо розвивався ваххабізм — ідеалом якого є середньовічний іслам.
Уведення радянських військ у Афганістан створило для всіх ісламських радикалів поле битви з «невірними». Саме тут бойовий досвід напрацьовував один із найбагатших саудівців — Усама бен Ладен. «Зміна ворогів» відбулася 1990 року, коли у війні проти Саддама американські війська використали як плацдарм священну землю ісламу — Саудівську Аравію. Після зникнення 1991-го СРСР, головним ворогом ісламу й символом вестернізаторської глобалізації стали США. Після подій 11 вересня 2001 року, здавалося, союз саудівської королівської родини зі США зазнав серйозного удару. Проте нафтовий бізнес не терпить зайвих емоцій.
Утім, після смерті 2005 року короля Фахда його наступник Абдалла зіштовхнувся зі спробами «Аль-Каїди» провести низку терактів на нафтових родовищах Саудівської Аравії. Почастішали сутички саудівських сил безпеки з місцевим підпіллям, яке вірне бен Ладену.
Нині партизанська війна, що загрожує розпадом сусіднього Іраку, ядерна програма Ірану, який є не лише економічним, а й ідейним конкурентом Саудівської Аравії, загрозлива хвиля тероризму, котра накрила західний світ, проблеми з демократизацією Близького Сходу — основні питання, що змушують консервативне саудівське керівництво робити складний вибір.
Передусім саудівці, як найбільші постачальники «чорного золота» на світовий ринок, стурбовані високою ціною на нафту, що загострює конкуренцію за квоти серед країн-експортерів. Зокрема, Саудівська Аравія занепокоєна наміром Ірану запровадити нафтову біржу з торгівлею у євро, що є прямим викликом для саудівців, котрі свої нафтові прибутки тримають переважно в доларах. Крім того, Саудівська Аравія в Організації країн-експортерів нафти жорстко конкурує із Венесуелою. Така протидія «спільному ворогові» — харизматичному венесуельському президентові Уго Чавесу — ще зближує короля Абдалла та американського президента Джорджа Буша.
Зрештою, подальше загострення ситуації навколо Ірану вимагатиме від саудівців ще одного складного рішення: перетворюватись на можливу тилову базу американських військ або зайняти очікувальну позицію. Причому за нинішніх обставин нейтралітет виглядатиме як капітуляція ще до битви. У термінології шахової партії саудівська королівська родина опинилась в ситуації цугцвангу, коли кожний вимушений новий хід погіршуватиме загальну позицію. Така невизначеність гарантує чергові потрясіння ринку нафти.

Андрій МАРТИНОВ
також у паперовій версії читайте:

• ФРН І БРИТАНІЯ ПРОДОВЖУЮТЬ БОРОТИСЯ З ТЕРОРИЗМОМ
• ІРАН І ДОСІ НЕ МОЖЕ ВИЗНАЧИТИСЯ
• «ОЗОНОВА ДІРКА» ТАКИ ПЕРЕСТАЛА РОСТИ?
• ПРОТЕСТИ У ЧИЛІ ТА МЕКСИЦІ
• ВИЩЕ КЕРІВНИЦТВО ІЗРАЇЛЮ: СКАНДАЛ ЗА СКАНДАЛОМ

назад »»»