Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УВАГА:ДІТИ!
ДАЙТЕ ВИХІД ЇХНІЙ ЕНЕРГІЇ
П’ятирічна Оленка — контактна, весела і жвава дівчинка. Навіть надто жвава. Фахівці таких називають «гіперактивні діти». Головне їхнє лихо — розлад уваги, пов’язаний з надмірною збудливістю. Тому мова — про дітей імпульсивних, неспокійних, вибухових, тобто справжніх непосид.

Спалахи уваги у цих малюків бувають такі короткі, що вони кидаються від однієї справи до іншої і не можуть жодної завершити. От і Оленка тільки сяде малювати, як її відволікає шум за вікном. Хвильку дивиться на вулицю — і повертає до своїх іграшок. Однак відразу підхоплюється, ходить з кімнати в кімнату, повертається до свого столу, але по дорозі спиняється, щоб поклацати пультом телевізора. Зосередитися на дорученій справі навіть на короткий час для такої дитини — нездоланна проблема. Часто без якоїсь видимої причини гіперактивні переходять від пасивності до крайнього збудження. Носяться, розкидають усе, що потрапляє під руку, лементують, б’ються.
Батькам із такими дітьми ох як не просто. Виведені із себе, мами ставлять «штрафників» у кут, позбавляють солодощів, гримають. Але всі ці заходи марні. Найбільш дієве покарання для гіперактивних хлопчиків і дівчаток — спокійно посидіти кілька хвилин на стільці подалі від вікна і телевізора. Можна поставити перед непокірним годинник і сказати, скільки належить не рухатися. Дитина нудьгуватиме, крутитиметься, але покарання запам’ятає.
Зрозуміло, в школі гіперактивна дитина не в змозі висидіти урок. Тому має погану репутацію, невисокі оцінки, незважаючи на нормальні або навіть більш як нормальні здібності.

Привід для агресивності
З нашою Оленкою, напевно, все було б гаразд, якби в родині рік тому не з’явився новий тато. З однією жалісливою мамою для дівчинки було не життя, а малина. Вона мало в чому обмежувала доньку. Але тато серйозно взявся за справу відповідно до свого характеру. Так, загалом дівчинка стала краще поводитись. В усякому разі, коли родина обідає за столом, або в дні, коли до них приходять гості, чи коли всі йдуть на прогулянку. Однак молодий тато трохи перегнув палицю — і в дівчинки з’явилася негарна звичка гризти нігті. А це, як стверджують психологи, одна із ознак прихованої агресивності.
Насправді гіперактивні діти самі незадоволені власною поведінкою. Проте біда в тім, що вони не здатні належно контролювати свої дії, як би цього не прагнули.

Гіперактивний, або просто вертлявий?
Як відрізнити рухливу й живу дитину від гіперактивної? Моторність останньої зазвичай буває вища, ніж того вимагає ситуація, і відрізняється від поводження однолітків. Гіперрухливе маля в будь-яких умовах (вдома, у гостях, на вулиці, у дитячому садку) поводитиметься однаково, скрізь бігатиме, стрибатиме. У відповідь на нескінченні заклики батьків зупинитися, швидше за все, продовжить носитися і вертітися.
Такий характер поведінки стає особливо помітним у дитячому садку, тому що саме там маля вперше потрапляє в ситуацію організовану, що потребує від нього самоконтролю. У групі добре видно, що в одних дітей — постійна біганина, що обертається недостатньою зацікавленістю в заняттях, котрі вимагають мінімальної розумової напруженості. В інших — організованість, завзятість, сумлінне виконання дорученої справи.
Надмірна активність за дефіциту уваги в п’ять разів частіше зустрічається в хлопчиків, ніж у дівчаток.

У чому причини?
Чому виникає «хвороба рухового розгальмування»? Причина — у несприятливих чинниках, які супроводжують вагітність і пологи, що призводить до порушення визначених функцій мозку. Довготерміновий прогноз щодо гіперактивних дітей з розладами уваги є звичайно сприятливим, але тільки у разі, коли їх вчасно лікуватимуть і правильно виховуватимуть. Тоді вони добре навчаються в школі, багато хто з них, ставши дорослими, чудово влаштовується в житті. Проте можливий і гірший прогноз, коли гіперактивність виявляється у всіх ситуаціях; дитина не може нормально спілкуватися з переважною більшістю однолітків; розгальмування супроводжується агресивною поведінкою.
Уважно спостерігайте за своєю дитиною! Ознаки гіпердинамічного синдрому можуть бути виявлені ще до того, як маля починає ходити. Чим раніше ви звернетесь до медиків, тим успішнішим буде лікування. А ще вдома потрібно створити дитині належні умови. Це стосується режиму харчування, відпочинку, виховання в ранньому і дошкільному віці.

Усе — у ваших силах
Які конкретні поради загального характеру можна дати батькам гіперактивних дітей? Вітчизняні й закордонні фахівці тут єдині:
1. Змиритися з тим, що ваша дитина надто активна і енергійна. Можливо, вона такою буде завжди. Гіперактивність треба перевести у визначені рамки.
2. Дайте вихід зайвої енергії. Дитині потрібні щоденні фізичні вправи на свіжому повітрі — біг, заняття спортом, тривалі прогулянки.
3. Через власну імпульсивність гіперактивні діти постійно потрапляють у різні негаразди й одержують нескінченні зауваження від дорослих. Однак не поспішайте лаяти дитину, соромити або карати. Адже вона інакше не може поводитись. Не забувайте про те, що до постійного гримання маля незабаром звикне і перестане звертати на них увагу.
4. Установіть чіткий розпорядок дня. Прийом їжі, прибирання, заняття, відхід до сну — все має бути вчасно, щоб привчити до дисципліни.
5. Не дозволяйте дитині перевтомлюватись. За зайвої втоми знижується здатність до самоконтролю, зростає гіперактивність. Забезпечте дитині спокійний повноцінний нічний сон.
6. Намагайтесь не брати чадо у громадські місця, де гіперактивність недоречна — у крамницю, церкву, на концерт, виставку. Після того як дитина навчиться контролювати свою поведінку вдома, можна поступово водити її у подібні місця.
7. Надактивне маля сприймає меншу кількість правил, ніж звичайні діти. Встановіть для нього кілька зрозумілих правил. Дитина не повинна постійно чути: «Цього робити не можна!», «Припини!».
8. Висловлюйте свої думки конкретно, точно. Наприклад, не слід запитувати: «Ти що, не можеш знайти свою куртку?». Скажіть: «Знайди свою куртку і покажи мені». Якщо ваші вказівки виходять за межі одного речення, вони погано сприймаються дітьми з мінливою увагою.
9. Щоб налагодити контакт зі своєю дитиною, завжди дивіться їй в очі, перш ніж заговорити.
10. Зміцнюйте дисципліну, уникаючи фізичного впливу. Не бийте дитину, щоб не давати поштовх до агресивної поведінки. Замість цього відсилайте дитину, що провинилась, до спальні або іншого місця, де вона могла б заспокоїтись.
11. Виробляйте у дитини посидючість, самі спокійно поводьтесь. Читайте книжки, розфарбовуйте разом картинки, збирайте фігурки з кубиків, конструктора. У дитини не повинно бути надто багато іграшок — це може відволікати.
12. Час від часу відпочивайте без дитини. Постійне життя під одним дахом із гіперактивною дитиною може зламати кого завгодно. Періодичні перерви допомагають батькам більш терпимо ставитись до витівок свого нащадка, відновити сили.

Ніяких сосисок і цукру
Не забудьте про харчування. Існує зв’язок між труднощами в концентрації уваги в дітей і присутності хімічних добавок у обробленій їжі. Як засвідчили дослідження, штучні барвники, консерванти погіршують поведінку дитини, а їхня відсутність — поліпшує. Тому жодних сосисок, консервованого м’яса і риби, що тонізують, солодких напоїв, що містять значну кількість харчових добавок. Не давайте їй чай, шоколад, какао, каву, пепсі-колу, продукти, що містять кофеїн. Найменше дитині потрібна додаткова стимуляція. Не рекомендуються також щавель, шпинат, зелений горошок, печінка, надлишок жирів, смажені, гострі страви, міцний бульйон. Обмежте цукор в їжі, у тому числі мед. Лікарі вважають: цукор стимулює гіперактивність. Соки краще пити, розбавляючи їх наполовину водою.
До раціону дитини мають входити фрукти, овочі, м’ясо, молоко, риба. Корисні продукти збільшують опірність дитини застудам, ангіні й отитам.
Якщо до п’яти-шести років дитина залишається розгальмованою, бажано дібрати для неї корисний вид спорту, знайти тренера. Завдяки підвищеній енергії можна досягти помітних успіхів. Одначе не забувайте повсякчас виробляти стійку увагу та посидючість. Хваліть дитину за старання. Побільше заохочення — поменше критики!

Тетяна ХЛЄБНИКОВА
також у паперовій версії читайте:
  • ЯКЩО МАЛЯ ВЗЯЛО ГРОШІ БЕЗ ДОЗВОЛУ
  • ДВОРІЧНУ ДІАНУ ЗНАЙШЛИ В КУКУРУДЗІ

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».