ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!
ФАРМАЦІЯ? ІНФОРМАЦІЯ!
Науково-дослідний інститут інформаційно-хвильових технологій Української академії наук, Міжнародний науково-медичний центр інформаційно-хвильової терапії «Біополіс» і Міжнародна асоціація цієї галузі організували «круглий стіл». Його учасники обговорили проблему обґрунтування переходу від «виривання хвороби з коренем» (за допомогою сильнодіючих фармакологічних препаратів) до стратегії взаємодії медичних технологій з природними можливостями людського організму.

Медична практика за останні десятиліття втратила зв’язок із наукою біологією, що була її підґрунтям, не послуговується останніми відкриттями вчених світу (це підтверджували прикладами організатори зібрання). Необережно втручається в еволюційні процеси через нерозуміння ролі вірусів у природі як носіїв генетичної пам’яті. Недооцінка екологічних аспектів медичної практики може обернутись для людства небезпечними, непередбачуваними явищами.
Микола Колбун, директор Науково-дослідного інституту інформаційно-хвильових технологій, академік УАН. Він — спеціаліст у новій галузі нетрадиційної медицини — інформаційно-хвильової терапії. Учений наполягає: загроза нових хвороб (як наслідок сліпого втручання в еволюцію природи) має змінити звичну медичну практику в підході до людини. Тому за справу взялися фізики, біофізики, біологи і, звичайно ж, медики — люди з новим світоглядом, філософією завтрашнього дня.
Микола Дмитрович пояснив:
— Робота нашого центру ґрунтується на вченні про біополе, яке запровадив український біофізик Олександр Гурвіч. Цей учений у 30-40-ті роки ХХ ст. працював у Москві, експериментально довів, що живі організми «будують» себе під контролем біополя. Пощастило визначити довжину хвилі біополя людини. Та відкриття вченого не визнали, про нього веліли забути як про те, що не вписувалось у «чистоту радянського світогляду» (матеріалізм у ті роки був особливо агресивним). Так що поняття «біополе» не так давно у нас увійшло у вжиток.
Мета нової медицини (саме таку сповідують працівники «Біополісу») — вирватись із засилля хімічних препаратів, які руйнують організм більше, ніж лікують.

Піймати хвилю
Далі на запитання відповідали Микола Колбун і Наталя Околітенко, академік УАН.
— То що таке інформаційно-хвильова терапія Колбуна?
М. К.: — Це новий напрям у медицині, в основі якого — принцип інформаційного обміну між біосистемою і зовнішнім середовищем. Інформаційно-хвильова терапія — безконтактна екологічно чиста медична технологія. Прилад «ІХТ-Поріг» використовується як для профілактики, так і реабілітації хворих. До того ж, 80% пацієнтів можуть лікуватися амбулаторно, а термін лікування скорочується удвічі. ІХТ — принципово нове явище. Ми дещо запізнилися (не зі своєї вини). Ще на початку 80-х років цей напрям медицини було визнано як «ідеологічно неспроможний».
Коли недуга — це збій не тільки обмінний, а й інформаційний (насамперед інформаційний), то чи не можна, запропонувавши організму правильну частоту, оптимізувати життєві процеси? Досі медицина послуговувалась речовинами. Чи не можна обійтися без них, скориставшись однією інформацією? Як відомо, в людському організмі (не тільки в ньому) існує система, здатна сприймати інформаційну дію іззовні, передаючи її на внутрішні органи. На щастя, таку систему відшукала давня східна медицина. Це — акупунктура. На шкірі людини є близько тисячі точок, але об’єктами впливу стала частина їх.
Чим цікаві активні точки і як їх використовує інформаційно-хвильова терапія? Під цими точками — «гнізда» рецепторів, з’єднань. Тут обмін речовин підвищений, і взагалі всі фізіологічні процеси відбуваються інакше. У «Біополісі» розробили топографію ділянок, що сприймають сигнали. Це перший «Атлас зон інформаційно-хвильової терапії». Так поєднались основи східної медицини з фундаментальними принципами європейської. Скажімо, з’явився біль у серці. Сигнали одержали ланки другого й п’ятого міжребер’я і в чотирьох місцях у кутках лопатки. Ми зафіксували також чітку залежність між шкірою і печінкою, шкірою й підшлунковою залозою та багатьма іншими органами.
Н. О.: — Починаючи з 1988 р., почала застосовуватись нова методика лікування різних хвороб. Курс лікування пройшли понад десять тисяч недужих. Висновок: застосування інформаційно-хвильової терапії та приладу «ІХТ-Поріг» дає підстави широко користуватися ним у практиці охорони здоров’я. А саме: відділень стаціонерів, амбулаторій і поліклінік, медчастин, курортів за невідкладної допомоги, під час лікування і профілактики професійних хвороб, а також при захворюваннях, пов’язаних з радіаційними ураженнями. Ми також вписалися в медицину катастроф (при землетрусах, паводках). Пристрій «ІХТ-Поріг» чи «Матриця Колбуна» беруть незначну кількість енергії, за кілька хвилин нададуть бадьорості, знімуть головний біль, серцевий напад, стрес, нервове напруження.
— Важко уявити, що слабкі сигнали лікують чимало недуг...
Н. О.: — У тому, що одна людина може впливати на іншу, нині сумніву немає. Старовинні методи лікування молитвою, заговором, накладанням рук, насінням рослин, свічкою, що горить,— не пусте марновірство, не суперечить ортодоксальній медицині. Загальним для цього в просторі електромагнітних випромінювань є слабкі сигнали і структури, які впливають на речовину біологічної системи. Це поліпшує стан хворого. Про сприяння слабких сигналів. Квочка, сидячи на яйцях, віддає стільки калорій, що їх вистачить, щоб звільнити інформацію, записану в дезоксирибонуклеїновій кислоті (ДНК) і запустити процес розвитку курчат.
— У вашому пристрої, певно, є щось спільне з гомеопатією?...
М. К.: — Так. Якщо хочете, це — електромагнітна гомеопатія. Їй важко доводилось торувати шлях. Тільки тому, що гомеопатія діяла малими дозами, бо тут найважливіше — інформаційний початок, на відміну від сильнодіючих агентів — традиційної медицини. Ми в своїй практиці відокремлюємо інформаційний вплив від фізіотерапевтичного. Адже небезпека закладена саме в сильних діях ліків на хвору людину. Поки ліки готували в лабораторіях, це було нормально. Небезпека з’явилась, коли перейшли на промислову основу. Це стало бізнесом, який не шкодує грошей на рекламу, останнім часом особливо агресивну. Про мораль годі й говорити.
Н. О.: — Ось один із прикладів. У Західній Німеччині 1962 року після випробувань на тваринах транквілізатор талідомід було визнано таким безпечним, що його рекомендували як найкращий заспокійливий засіб для вагітних жінок. Після того, як про препарат написав журнал «Тайм», ліцензію було продано 35 державам. А далі — жертвами цього страшного експерименту стали близько 10 тисяч дітей. Вони народилися з недорозвиненими кінцівками або й зовсім без них, зі зміщеними очима і деформованими вухами.

До вірусу — з повагою
— То Ви у своєму Центрі лікуєте безмедикаментозно?
М. К.: — Так. До того ж, беремося за те, від чого відмовляється традиційна медицина. Ми — на порозі нових характеристик людського організму. Це може активізувати процеси природного відбору, зовнішнім виявом якого буде виникнення нових хвороб, що не піддаються старим методам лікування. Медицина має бути готовою до появи масових хвороб, відкинувши у лікуванні догми минулого.
Візьмемо грип. Уперше на території Російської імперії хворобу зареєстровано 1887 року. 1918-го грип знищив у світі 25 мільйонів життів. Найбільше зло від «іспанки» в тому, що вона дала поштовх якомусь процесові в людському організмі, і тепер грип з нами не розлучається. Надії на те, що ми повернемо втрачені позиції, немає. Вірус грипу — це, якщо хочете, механізм адаптації організму до наслідків технічного прогресу. Вірус грипу не можна вбити, як читаємо в медичних інструкціях. Антибіотики чи інші медпрепарати здатні його тільки «розсипати», але в клітині він знову «збереться». Тут віднайдено віруси-помічники, які заготовляють оболонки для таких новоутворень. Наразі людство зіштовхнулось з новими варіаціями вірусу грипу. Не допомагає й вакцина. Збудник грипу щоразу по-новому «озброюється».
Н. О.: — 2002 року американські мікробіологи Еліана Дренкард і Фредерік Осьюбел експериментально довели, що антибіотики перетворюють такі собі невинні віруси у патогенні, в тому числі й ракові. Між тим, вірус у людських клітинах є складовою внутрішнього середовища. Отже, у війні на знищення наших мікроскопічних супутників слід поставити крапку. Крім того, чимало з них є корисними. Виникає запитання: чи не є фармацевтичний тиск на організм, який усе зводить до неіснуючої в природі, середньостатистичної людини, водночас і ударом по імунній системі пацієнта, особливо чутливій під час боротьби з патологією?
Останні дані розшифровування генетичного коду людини змушують багато що сприймати інакше. Рак — хвороба давня. Археологи зафіксували саркому ще у первісної людини. Про смертельні пухлини згадується в древніх папірусах. Проблема в тому, що за останні сторіччя спостерігається стрімке зростання кількості випадків цієї недуги. Чимало учених зі світовими іменами пов’язують значне збільшення кількості онкозахворювань саме з традиційною медициною. Лікарські препарати (зокрема, антибіотики) вони прирівнюють до канцерогенів і радіоактивних опромінювань. Спроба «вирвати з корінням» хворобу разом із вірусами й бактеріями за допомогою сильних антибіотиків не вдалась.

Плата за волюнтаризм
— Але ж саме за останні десятиріччя вік людини продовжився. Хіба не від того, що маємо дієві ліки?
Н. О.: — Річ у тім, що середньостатистичний вік людини у минулому знижували епідемії чуми, прокази, віспи, дифтерії, холери тощо. Вони відійшли. Проте тут заслуга не стільки традиційної медицини, скільки еволюції пристосування організму до того, що його раніше вбивало. Проказа, приміром, втратила свою вбивчу силу ще в ХІХ ст. Між тим, надійного засобу від неї немає досі. Жертвами чуми найперше ставали люди з нульовою групою крові. Тому їх тепер так мало на європейському континенті.
Так, чуми і прокази на нашому континенті нині не існує. Та з’явилися інфекційні бактерії нового типу, стійкі до ліків. Старі антибіотики на них не діють, а нові перестають діяти через короткий час. Це свідчить про зміни у мікросвіті. Дедалі більше мікробіологів доходять думки, що природа готує нам «біологічну бомбу» небезпечнішу, ніж будь-який біотерорист. Це — плата за те, що ми не поважаємо закони природи.
М. К.: — Виявилось, що в арсеналі міркоорганізмів, які обороняють своє право на життя, є чимало засобів. Бактерія, скажімо, здатна виробити ферменти, котрі руйнують ліки, проникнути в ліки, навіть видалити антибіотик із клітини відразу ж, як він туди потрапляє. Еволюція шліфує відносини «господар — паразит». Виходить, що ці партнери рівні, бо загибель — катастрофа для обох сторін. Механізм співпраці між носієм хвороби та імунітетом людини закладений у природі. Про наслідки грубого втручання в нього людини змусило замислитись повернення ніби переможного успіхами фармацевтики туберкульозу. До того ж, в особливо небезпечній формі — резистентній.
Вона чинить неймовірний опір лікам. Експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я переконані, що десятки тисяч хворих вилікувати нинішніми препаратами неможливо.
А що, коли спробувати інші засоби? До дискусії приєднується професор Анатолій Ярешко, завідувач кафедри фтизіатрії Полтавської медичної академії, доктор медичних наук:
— Я обізнаний з апаратом «ІХТ-Поріг». Він підвищує імунітет людини, знімає симптоми хвороби до її появи, діагностує патологію на ранній стадії. Ми поєднали курс лікування антибіотиками з методикою впливу на зони інформаційно-хвильових взаємодій. Вплив цих, здавалося б, надто слабких електромагнітних полів, виявився цілющим. У майже 90 відсотків недужих збільшився запас життєвих сил. Поліпшилось самопочуття, нормалізувався сон. Неочікуваний побічний ефект — зменшилась резистентність або цілковито відносилась чутливість до протитуберкульозних препаратів.

Біогодинник — під захист!
— Як зберегти імунітет, про який мовилось?
Н. О.: — Бути якомога далі від транквілізаторів. То згубна звичка вживати їх. Зміна підйому і спаду сил, хорошого настрою і безпричинної депресії — нормальні виявлення циклічних процесів організму. Це «знає» наш біологічний годинник (у кожного він свій). Реклама привчає до транквілізаторів, намагання бути в постійному психологічному комфорті. Транквілізатори ж «б’ють» по біологічному годиннику, послаблюють волю, таку важливу в боротьбі з хворобою. Хотіла б додати: не поспішайте до аптеки. Відомий на початку ХХ ст. тібетський цілитель Бадмаєв вважав, що ліками може бути і склянка молока чи яблуко, якщо хворий цього забажає. Клінічна практика це підтверджує.
— Запитання до пана Колбуна. Що було найскладнішим у Ваших пошуках і відкриттях?
М. К.: — Найскладніше — бар’єр звичного. Це при тому, що була клінічна апробація апарату на сотнях пацієнтів і підтвердила його високу ефективність при захворюваннях у гастроентерології, пульмонології, психіатрії, наркології, педіатрії, хірургії, гінекології, кардіології, нефрології, отоларингології, онкології, дерматології.
Колектив, із яким працюю, спирається на принцип випереджання. Для медичної практики це означає можливість знімати симптоми хвороби до її появи й діагностувати патологію за тим, як організм реагує на інформаційні поля.

Таїса МОСТОВА
також у паперовій версії читайте:

назад »»»