ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ВІЙСЬКО
КАМУФЛЬОВАНИЙ ГАМАНЕЦЬ
Грошове забезпечення військовослужбовців, крім контрактників і строковиків, востаннє підвищувалося три роки тому. У травні 2003-го постановою уряду для певних категорій запровадили щомісячну надбавку за безперервну службу. Оклади ж за військове звання офіцерам, прапорщикам і контрактникам не підвищували з 1999 року, а посадові оклади — з 2000-го.

Крім того, військовослужбовці українського війська щомісяця отримують набагато менше коштів, ніж їхні колеги в інших силових відомствах держави. Тому на засіданні Ради національної безпеки та оборони ухвалили рішення щодо впорядкування до 1 січня 2007 року грошового забезпечення військовослужбовців.

Те, що маємо...
— Нині оборонне відомство має три найбільші проблеми,— розповідає начальник відділу грошового забезпечення Департаменту фінансів Міністерства оборони полковник Андрій Василенко, який є членом робочої групи Держкомісії.— По-перше, недостатній рівень грошового забезпечення, який би стимулював проходження служби в Збройних силах України. По-друге, існує значна диспропорція у розмірах грошового забезпечення військовослужбовців Збройних сил та інших військових формувань. По-третє, від 65 до 80 відсотків грошового забезпечення становлять додаткові види. А всі додаткові види — премії та надбавки — сплачуються або «до...», або «в межах» виділених коштів.
Як зазначалось, востаннє щомісячне грошове забезпечення військовослужбовців, окрім контрактників і строковиків, підвищувалось Указом Президента України (05.05.03 р.) запровадженням надбавки за безперервну військову службу. А указом Верховного Головнокомандувача від 23.02.2002 р. — стовідсоткової надбавки. Слід зазначити, що таким чином значно зростали додаткові види щомісячного грошового забезпечення. Тим часом основні види — оклад за військове звання плюс посадовий оклад залишалися незмінними. Нині додаткові види у структурі нарахованих військовослужбовцеві коштів становлять від 65 до 80 відсотків. Це стало причиною дисбалансу в розрахунку пенсій запасникам і відставникам, що звільнилися в різні часи.
Гарантованих законодавством коштів військовослужбовцям ще кілька років тому цілком вистачало для задоволення матеріальних і культурних потреб, відновлення фізичних сил. Зважаючи на інфляцію й зростання цін на товари та послуги підвищення щомісячного грошового забезпечення захисникам Вітчизни ніколи зайвим не було. До того ж, грошове забезпечення має стимулювати заінтересованість громадян України у військовій службі. Проте система нарахування коштів військовослужбовцям, як і їхня кількість, поки залишаються далекими від ідеальних, навіть не згадуючи натовські стандарти. Приміром, контрактник першого року служби без щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2005 р., отримує 347 грн. Утім, мінімальна заробітна плата у нас в країні на три гривні більша від цієї суми.

А коштів — зась
Минулорічне збільшення (постановою КМУ від 19.04.2005 р.) грошового утримання військовослужбовців строкової служби та служби за контрактом мало піднести престиж служби у війську. Безперечно, додані кошти виправили фінансове становище певної категорії контрактників. Винагороду в розмірі від 100 до 300 грн стали отримувати прапорщики та військовослужбовці за контрактом залежно від посади та її значення для боєготовності підрозділу. Контрактникам з підрозділів об’єднаних сил швидкого реагування, крім того, підвищили посадові оклади ще на 20 відсотків.
Підвищення виплат хоч і мало на увазі благородну мету, але створило викривлення в грошовому забезпеченні між контрактниками і офіцерами. Скажімо, контрактники з вислугою від двох до п’яти років за найнижчим другим тарифним розрядом отримують 631 грн. За таким самим тарифним розрядом і з вислугою понад десять років — 813 грн. За третім розрядом — 857, за п’ятим — 965. Отже, сержант, заступник командира взводу з вислугою понад п’ять років отримує щомісячне грошове забезпечення більше, ніж його безпосередній начальник. Лейтенант — випускник навчального закладу — на посаді командира взводу отримує щомісяця лише 883 грн.
Окрім того, після запровадження 2003 року надбавки за безперервну службу оборонне відомство відчуло брак її фінансування. Держава, на жаль, не змогла профінансувати Збройні сили на виплату цієї надбавки в максимально передбачених розмірах. Адже постановою Кабінету Міністрів України визначено, що розмір надбавки становить залежно від вислуги років до 90 відсотків і виплачується в межах виділених відомству коштів, а міністр оборони ухвалює рішення щодо її розміру. Оскільки з травня 2003 року взагалі не передбачили бюджетних коштів на це, надбавку виплачували тільки до 20 відсотків за рахунок фондів Міноборони.
Така сама ситуація з виплатою надбавки за безперервну службу склалася і 2004-го. Однак наприкінці року кошти, що вивільнилися під час організаційно-штатних змін, спрямували на виплату грошової надбавки. Торік у дербюджеті знову не передбачили коштів на виплату надбавки, а тому її встановили на рівні минулих років — 20 відсотків. Лише з квітня 2005 року внесли зміни до держбюджету. Військовослужбовцям, що мають вислугу до 20 років, почали виплачувати надбавку у максимальних розмірах, решті — на 5 відсотків менше від максимально передбаченої норми.
А ще у лютому 2005 року уряд утричі підвищив оклади військовослужбовцям строкової служби і з квітня почали виплачувати прапорщикам й контрактникам щомісячну винагороду. Президент України дав уряду доручення упорядкувати грошове забезпечення військовослужбовцям шляхом підвищення основних видів виплат і скасування неефективних додаткових видів. До основних, слід нагадати, належать посадовий оклад і оклад за військове звання.
В оборонному відомстві розробили кілька варіантів. За одним із них пропонувалось підвищити посадові оклади в п’ять-шість разів, оклади за військові звання — приблизно в 2,5 раза та скасувати деякі додаткові види грошового утримання військовослужбовців тощо. Приміром, ліквідувати надбавку за безперервну військову службу, що дублює надбавку за вислугу років і виплачується в такі самі терміни. Після її запровадження грошове утримання двох майорів з різною вислугою років, що обіймають однакові посади, різниться на 200 гривень, хоча вони виконують однакову роботу. Після ухвалення цих пропозицій достаток військовослужбовців мав зрости від 20 до 60 відсотків, що відповідало б задекларованим цифрам у Державній програмі розвитку Збройних сил України на 2006—2011 рр. Однак проти змін виступило Міністерство фінансів. Причина — брак коштів.

Ох ці диспропорції!
Від початку поточного року підвищено заробітну плату державним службовцям. За деякими посадами вона перевищує грошове забезпечення військовослужбовців на аналогічних посадах. Хоча частина перша ст. 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» визначає військову службу як державну особливого характеру. Інший закон гарантує грошове забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Фактично проходження служби в українському війську стало неконкурентоспроможним на ринку праці. Молодь віддає перевагу держслужбі та в інших військових формуваннях: прикордонники, МВС, МНС тощо. Бо у цих структурах заробітна плата майже вдвічі більша, ніж у армії.
Причиною виникнення диспропорції є встановлення для військовослужбовців інших військових формувань щомісячних надбавок, які не поширюються на Збройні сили України. Зокрема, надбавка за особливі умови служби, кваліфікацію та виконання особливо важливих завдань або значного обсягу робіт (до 50 відсотків окладів грошового утримання) та надбавка військовослужбовцям, які мають право на пенсію за вислугу років (50 відсотків окладу грошового забезпечення). Слід додати, що і посадові оклади в деяких формуваннях значно більші, ніж в армії.
Принципові позиції оборонного відомства щодо упорядкування грошового забезпечення військовослужбовців лишаються незмінними. По-перше, усунення диспропорції в розмірах грошового забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань, по-друге, оплата праці військовослужбовців має бути не нижча, ніж у державних службовців. Сподіватись армійцям на цьогорічні підвищення, мабуть, не варто. За підрахунками фахівців, на це потрібно щонайменше півтора мільярда гривень, яких держбюджет 2006 року не має.

Юзеф ВЕНСКОВИЧ
також у паперовій версії читайте:

• РІВНОПРАВНІ НА ПОЛІ БОЮ

назад »»»