ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ГРОШІ ЛЮБЛЯТЬ СПОКІЙ
За перше півріччя приріст ВВП становив 5%, обсяги виробництва промислової продукції зросли на 3,6%. Економічне зростання значним чином є результатом стабільності національної валюти та банківської системи, відносно низької інфляції та високих темпів збільшення обсягів банківських операцій.
За даними НБУ, в Україні зареєстровано 188 комерційних банків. У стадії ліквідації перебуває 21 банк, ліцензію НБУ на здійснення операцій мають 165 комерційних банків.

Інфляція в першому півріччі становила 2,9%. Обсяги експорту від початку року зменшилися на 1%, а обсяги імпорту зросли на 24%. Незважаючи на негативне сальдо зовнішньої торгівлі, економіка зростала завдяки високому споживчому попиту.
Надзвичайними темпами зростали прибутки в банківській системі. Якщо у першому півріччі минулого року комерційні банки заробили 892 млн грн, то в першій половині нинішнього — 2 млрд 147 млн грн.
Нещодавно Асоціація українських банків (АУБ) оприлюднила підсумки роботи в першому півріччі. Обсяг чистих активів системи зросли на 19% і нині становлять 254 млрд 524 млн грн. Активи зростали за рахунок збільшення обсягів кредитних операцій, частка яких становить 78% чистих активів.
Балансовий капітал за півроку зріс на 17%, сягнувши 29 млрд 757 млн грн. Його зростання відбувалося переважно завдяки нарощуванню статутного капіталу та загальних резервів комерційних банків. Економіка відновлюється, потужний банківський капітал стає запорукою її стабільного розвитку.
У першому півріччі валютні резерви Національного банку зменшилися на 1,8 млрд доларів до майже 17 млрд доларів. Проте таке вимивання резервів НБУ, на переконання президента АУБ Олександра Сугоняко, не вплине на коливання курсу національної валюти. Експерт вважає, що економічних підстав для коливання курсу гривні відносно долара наразі немає, є лише певні негативні очікування громадян. А якщо попит на долар навіть зросте, це буде викликано лише психологічним чинником. На переконання експерта, головним фактором стабільного курсу є стала соціально-політична ситуація, адже гроші люблять спокій.

Зростання прибутків як стимул
Реальна заробітна плата громадян у першому півріччі зросла на 21%, а витрати збільшилися на 31%. Очевидно, що витрати не можуть бути більшими від реальних доходів, тому експерти переконані, що 10% доходів громадяни отримують у тіньовому секторі економіки. Ріст доходів стимулює зростання споживання.
За словами голови Асоціації українських банків Олександра Сугоняка, збільшення реальних доходів громадян є одним з головних рушіїв економічного зростання. Завдяки цьому збільшуються обсяги житлового будівництва, попит на товари першої необхідності та побутову техніку і, як наслідок, динамічно зростають обсяги банківського кредитування.
У сегменті споживчого кредитування банківська система активно працює з 2003 року. Кредитний портфель банків у першому півріччі зріс на 27%, а фонд покриття кредитних ризиків становить 10,5 млрд грн. Завдяки зростанню споживчого кредитування банками до 25% загального кредитного портфеля в економіці спостерігається пожвавлення. У першому півріччі банки видали громадянам споживчих кредитів 15 млрд грн, це на 46% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Довгострокові кредити зросли на 30% і становили 111 млрд 972 млн грн., або 56,2% від усіх кредитів. Експерти пояснюють шалені темпи зростання споживчого кредитування тим, що процедура отримання позики спростилася, товар можна купити без першого внеску, для цього слід мати лише паспорт та ідентифікаційний код. У першому півріччі відсоткові ставки за кредитами в національній валюті зменшилися на кілька пунктів. За висновками експертів, якщо рівень інфляції не підвищуватиметься, відсоткові ставки в другому півріччі не зростатимуть.
Водночас збільшується кількість проблемних позик, які клієнти не можуть або не хочуть повернути. Адекватним кроком, що покликаний вирішити цю проблему, є створення АУБ Кредитного бюро, яке аналізуватиме ситуацію з проблемними позичальниками. Банкіри сподіваються, що вже до нового року таке бюро дасть перші позитивні результати щодо зменшення ризиків. Нині для отримання споживчих кредитів шахраї використовують фіктивні довідки про доходи, зростає кількість злочинів у картковому банківському сервісі.
Підприємства отримали від банків кредитів на 21 млрд грн, це на 20% більше, ніж торік. Таким чином, невиробниче кредитування за темпами випереджає кредитування промисловості вдвічі. Це ще один фактор, який впливає на темпи економічного зростання. Звичайно, покращення добробуту громадян необхідне, але потрібно визначити пріоритети такого зростання. Адже жити в борг, купуючи на позичені гроші житло, машину, побутову техніку — це класичний зразок побудови фінансової піраміди, що може з часом «обвалитись». Коли ж розвиватиметься виробництво, працівники отримуватимуть більші доходи і зможуть забезпечити свої потреби без кредитів.

Кредитами — по депозитах
Одночасно із збільшенням обсягів споживчого кредитування, темпи зростання депозитних вкладів від населення зменшилися — торік у першому півріччі депозити зросли на 33 %, а в нинішньому — на 15% (11 млрд грн).
Олександр Сугоняко пояснює це тим, що банки нині не мають нагальної потреби в залучених коштах, як попереднього року. Банки віддають перевагу залученню дешевших кредитних коштів за кордоном, а також на фондовому ринку, продаючи сертифікати та цінні папери. У першому півріччі приріст недепозитних залучених коштів збільшився з 2,5 млрд до 17 млрд грн. Фактично це означає, що банки переорієнтувалися на інші джерела. Але через поступове подорожчання кредитів за кордоном експерт прогнозує, що до кінця року комерційні банки знову розпочнуть активно залучати кошти громадян на депозитні рахунки.
Економічний результат від залучення зовнішніх кредитів і їхнє використання для споживчого кредитування імпортних товарів в Україні, це — стимулювання розвитку економік іноземних держав. Вітчизняна економіка за такою схемою випадає з конкурентної боротьби і втрачає потенціал зростання. Тобто банківській системі треба орієнтуватися на залучення національного капіталу. Щоб зменшити вартість залучення національних фінансових ресурсів, необхідно створювати ефективні недержавні пенсійні фонди, розвивати фондовий ринок.
Через зменшення обсягів розміщення депозитних вкладів, банкіри категорично проти запровадження податку в розмірі 13% на прибутки від банківських депозитів. Нині діє мораторій на запровадження податку до 2010 року, але проблема з оподаткування прибутків від банківських депозитів є: лише 10% вкладників тримають 90% коштів на банківських депозитах. Фактично, це заможні люди, які можуть сплачувати 13% податку з прибутку. Банкіри остерігаються, що після запровадження податку почнеться відтік капіталу з банківської системи. На початку 1991 року вклади населення становили в перерахунку понад 350 млрд грн, нині це 84 млрд грн. Олександр Сугоняко наголошує: якби на депозитах було розміщено 150–200 млрд грн, тоді можна було б запровадити оподаткування, інакше банкам просто не вистачатиме ресурсів.

Іноземному банківському капіталу — шлагбаум?
В українському банківському секторі триває масштабна кампанія входження великого іноземного капіталу, який уже контролює 21% ринку. Експерти прогнозують, що з розвитком економіки та банківської системи ринкова вартість банків зростатиме, отже, попит на українські банки з часом також зростатиме.
Тенденції свідчать про те, що власники та менеджери українських банків намагатимуться уникнути справжньої конкуренції з потужними іноземними фінансовими установами після вступу України до СОТ. Вагові категорії різні, а якщо у відкритій конкуренції установа ризикує збанкрутувати, її продають іноземному інвесторові, як правило, потужному банку. Готуючись завчасно, власники українських банків шукають вигідного покупця, і якщо ціна влаштовує, банк негайно продають.
На переконання Олександра Сугоняка, в разі, коли владі вдасться створити конкурентні умови для роботи комерційних банків на ринку, український банківський капітал зможе успішно конкурувати з іноземним. Президент АУБ вважає, що вже досить продавати українські банки, необхідно нарощувати їхню капіталізацію на основі національного капіталу для гідної конкуренції з іноземними.
Присутність на ринку іноземного капіталу має бути обмежена, переконаний керівник АУБ. Банківський сектор у нинішньому стані недостатньо конкурентний. Особливо це стосується банків з різною капіталізацією та кількістю відділень в областях. Очевидно, що великі банки з розгалуженою мережею мають незаперечні конкурентні переваги.

Комерційні банки: прозорість і відкритість
Голова ради АУБ Федір Шпиг подав у відставку зі своєї посади, тому рада АУБ винесла кандидатуру його заступника Станіслава Аржевітіна на вакантний пост. Найімовірніше, ця кандидатура буде підтримана колегами.
За словами в. о. голови ради Асоціації українських банків Станіслава Аржевітіна, під час останнього засідання ради АУБ ухвалено рішення щодо подальшої роботи над законопроектами, котрі розробляються згідно з Указом Президента «Про заходи щодо посилення захисту прав громадян, які є вкладниками банків, та інших клієнтів банків із забезпечення стабільності в банківській системі».
Законопроекти покликані збільшити мінімальний статутний капітал комерційних банків до п'ятьох мільйонів євро, запровадити обов'язкову їх реєстрацію у формі відкритих акціонерних товариств. Нині переважна більшість українських комерційних банків створені та працюють у формі закритих акціонерних товариств (ЗАТ). За такої форми про справжніх власників і акціонерів інформації обмаль, а придбати акції банку у формі ЗАТ на фондовому ринку практично неможливо.
Коли законопроекти будуть опрацьовані та подані на розгляд ВР наразі не відомо, проте напевне вони матимуть і противників, які не зацікавлені в тому, щоб банки стали прозорішими.
Станіслав Аржевітін під час розгляду у Верховній Раді проекту державного бюджету на наступний рік пропонуватиме 20% прибутків НБУ спрямовувати до фонду гарантування вкладів населення. Якщо взяти до уваги те, що торік НБУ перерахував з власних прибутків до держбюджету майже мільярд гривень, то додаткова сума для фонду гарантування вкладів може сягнути 200 млн грн. Завдяки цьому рівень гарантованого відшкодування втраченого вкладу може зрости від 15 до 20 тис. гривень. Загалом АУБ вважає можливим за декілька років збільшити суму відшкодування до 30 тис. грн.
Асоціація також пропонує НБУ разом із Державною комісією регулювання ринку фінансових послуг, Генпрокураторою, Держкомітетом фінансового моніторингу, МВС та ДПА підготувати програму взаємодії контрольних і правоохоронних органів для прискорення розкриття злочинів, здійснених у фінансовій та економічній сферах.
Станіслав Аржевітін заявив про необхідність подвоїти виплати громадянам, які втратили свої вклади в колишньому Ощадбанку СРСР. Нині щорічно виплачується близько 500 млн грн, банкіри пропонують збільшити ці виплати до мільярда.
Втілення цих пропозицій у життя покликане модернізувати вітчизняну банківську систему, проте не має жодних сумнівів, що потужне лобі парламентських консерваторів може заблокувати здійснення таких задумів.
також у паперовій версії читайте:

• ЕКСПОРТ ЗЕРНА МОЖЕ ЗМЕНШИТИСЯ
• ЄБРР КРЕДИТУЄ ВИРОБНИКА СКЛОТАРИ

назад »»»