ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА РОЗМАЇТТЯ
СТАРІСТЬ МОЖНА ЛІКУВАТИ

Така особливість спостерігається в різних видів тварин. Активність цих генів виявилася точним індикатором того, наскільки клітина наближається до свого природного кінця. На думку вчених, у клітинах є своєрідний «керівник», який їх підтримує та «ремонтує». Та відбувається це лише впродовж певного часу. Тільки-но ця система ремонту «вимикається», старіння та смерть стають неминучими. Цікаво, що термін роботи системи в різних тварин — неоднаковий. Черепахи живуть сотні років, а мухи-дрозофіли проходять свій життєвий шлях упродовж одного тижня.
Група професора Кіма вивчала активність генів, від яких залежить продукування білка в тварин у різному біологічному віці. Виявилося, що певна група генів починає продукувати менше білка, коли клітини старіють. Це явище дослідники спостерігали в різних тканинах організмів усіх піддослідних. Гени беруть участь у так званому «ланцюгу передавання електронів», за допомогою якого в мітохондріях клітин виробляється енергія. Саме їхня активність і є точнішим індикатором віку, ніж «дата в паспорті». Вона може бути схожою в людей різного «календарного» віку, вказуючи на їхній особистий, біологічний.
Що ж спричиняє уповільнення продукування білка в ланцюгу передачі електронів? І чому все-таки черепахи можуть жити сотні років, а клітини мух-дрозофіл саморуйнуються вже за тиждень? Як вважають автори роботи, у природі тварини починають старіти приблизно в тому віці, коли їхня смертність найбільш висока. Наприклад, 90% мишей у природі гинуть у перший рік життя. І в лабораторних умовах ознаки старіння в них спостерігаються приблизно в цьому ж віці. Старіння не було б, якби в клітинах не було генетичної програми саморуйнування.
Виявлення нового індикатора біологічного віку має допомогти знайти конкретний механізм такого програмування, а відтак відкриваються перспективи винайти ліки від старості.


ВИЯВЛЕНО ДОІСТОРИЧНОГО ГІГАНТА
Рештки одного з найбільших динозаврів, що коли-небудь ходили по Землі, викопали, дослідили і описали палеонтологи під керівництвом Фернандо Новаса з Аргентинського музею природних наук в Буенос-Айресі.
Найбільш значуща знахідка — спинний хребець стародавнього монстра має заввишки 1,06 метра і завширшки 1,68 метра. Також виявлені інші скам'янілі фрагменти скелета. Їхній вік — приблизно сімдесят мільйонів років.
Аналіз засвідчив, що ці кіст-ки належали титанозаврові (Titanosaurs), представникові травоїдних динозаврів з довгими шиями й хвостами, які пересувалися на чотирьох ногах, сягали в довжину 35–40 метрів і важили 88–110 тонн. Самі лише груди цього ящера мали майже п'ять метрів у діаметрі, що є розміром сучасного слона.
Різновид дістав назву Puertasaurus reuili на честь двох мисливців за скам'янілостями, які на півдні Аргентини знайшли цей екземпляр — Пабло Пуерта і Сантьяго Рейла. Правда, це відкриття вони зробили ще 2001 року, але оприлюднили результати аналізу лише нині влітку, повідомляє membrana.ru.

також у паперовій версії читайте:

• ЗІ СВІТУ ТВАРИН.
• СВІТСЬКА ХРОНІКА
• НОУ-ХАУ
• ФАКТ
• ДИВА

назад »»»