ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
ЦІНИ ЗРОСЛИ...
— І що за «невезучий» рік видався? — запитують читачі газети у своїх письмових і усних зверненнях до редакції. Не встигли, мовляв, оговтатися люди від підвищення цін і тарифів на газ, електроенергію та комунальні послуги, як, ніби обухом по голові, вдарила «Укрзалізниця», заявивши про нові (значно вищі) ціни на квитки, а за нею — сюрприз від «Укртелекому».

«Ми думали,— пише нам жителька м. Обухова, що на Київщині, Надія Кулак,— що на цьому кінець, хоча, звичайно ж, розуміли: стали дорожчими енергоносії — зростуть ціни на все: продукти, товари, послуги. І все ж неприємно вдарило по нервах повідомлення, що й пекарі вимагають підвищення цін на свою продукцію. Ну а самі розумієте, коли піднімаються ціни на продукт № 1, це вже річ вельми серйозна».
Взагалі підвищення цін нині схоже на ланцюгову реакцію.
Так що ж сталося? Чому виробники хліба налаштовані підвищувати його вартість і на скільки?
Директор хлібокомбінату № 10, що входить до складу компанії «Київхліб», Володимир Череда заспокоює: йдеться про підвищення цін всього на 0,3-0,35 грн. Чому? Бо востаннє ціни на хліб у Києві переглядалися десь півтора року тому. За цей час виросли ціни на енергоносії, сировину тощо. Правда, поки що Київська міськдержадміністрація зупинила пекарів: мовляв, питання про підвищення цін детально розглядатиметься тільки після того, як виробники хліба нададуть економічні обґрунтування такого кроку (до речі, компанія «Київхліб» ще в квітні порушила питання про підвищення цін. Та не судилося...). Але вони мабуть-таки нададуть їх, переконають КМДА. Тим більш, що відбулася нарада учасників об’єднання «Укрхлібпром», в якій брали участь представники галузі з усіх регіонів України. І всі її учасники говорили про необхідність підвищення ціни на хліб.
Факти для роздумів. У нашій державі виробляються 4–4,5 млн тонн хліба на рік. Для цього потрібно 7 млн тонн зерна. Ще кажуть, що в травні хлібобулочних виробів було випечено на 7,6% або на 174,9 тис. тонн більше, ніж у квітні.
Чим це пояснити?
Що стосується акцій протесту Києва, тут мабуть все зрозуміло: учасники різних майданів живляться не тільки політичними симпатіями і ідеями. А в цілому по державі чим? Зі зростанням цін збільшилося споживання хліба? Не виключено. Люди розучилися берегти хліб (колись нас навчали, як з користю для себе споживати черствий хліб, друкували в газетах рецепти його використання, а тепер до нього зовсім інше ставлення — чимало буханців та окрайців гинуть на смітниках). Погіршилася якість хліба? Мабуть, і цей чинник має місце, бо полежить хлібина чи батон десь добу — і вже покривається сіро-зелено-чорною пліснявою, а розріжеш його — часом усередині якась глевка, з неприємним запахом маса.
То що ж нам робити? Може, пекарі, перш ніж наполягати на підвищенні цін, мають більше дбати про якість хліба, і тоді не доведеться випікати його надлишок?
Щоправда, у декого зовсім інші пояснення: в нашій державі збільшилися доходи громадян — зарплати, пенсії і, отже, частка хлібобулочних виробів у споживчому кошику зменшилась. Тоді знов-таки незрозуміло, чому його випікають більше? Бачите, які суперечності виходять?
Отож питання щодо підвищення цін на хліб справді вимагає детального вивчення: яка складова цін у зв’язку із зростанням цін і тарифів на енергоносії, чому збільшується виробництво хліба, яка його якість і т. д.
Наші читачі мають рацію, коли кажуть, що підвищення цін у нас відбувається як ланцюгова реакція: один підвищив, а інший бере приклад з нього. Бо, зрештою, чому б під шумок не підвищити прибутки своїх підприємств і галузі в цілому?
Тим часом, як на мене, аморально мотивувати підвищення цін, заглядаючи в тонкий гаманець пенсіонера чи робітника, котрі одержують відповідно мінімальну пенсію та мінімальну зарплату. Адже їх копійчані збільшення доходів уже з’їли галопуючі ціни та інфляція. Але достаток хліба на нашому столі, належна його якість і доступність ціни залежать від багатьох чинників, зокрема й такого. Цього року, хвалити Бога, нас радує урожай зерна — валовий збір зернових нинішнього сезону радує. У нашого північного сусіда, в США й інших країнах Америки, в Австралії види на врожай — скромні. Ціни на продовольче зерно на ринках світу день у день зростають. Тим-то хотілося б, аби в когось не виникла спокуса продати зерно за рубіж. (До речі, наша дописувачка з Донеччини Енгеліна Чуприна просить у листі до редакції: «Обов’язково напишіть, щоб зерно нового врожаю не продавали. Бо вже було таке, що ми своє нове зерно, спокусившись високою ціною, продали, а потім з усіх усюд завозили старе, некондиційне, з урожаю попередніх років і випікали з нього неїстівний хліб, але вже дорожчий, ніж був би з нашого зерна»).
Поки що Мінагрополітики налаштоване продати, як і торік, 10 млн тонн зерна і намагається стримати великі апетити трейдерів. АПК зобов’язало торговців реєструвати експортні контракти на державній Аграрній біржі. Селян закликають не поспішати з реалізацією зерна. Більше того, Аграрний фонд (структура АПК) почав надавати селянам бюджетні позики під заставу зерна нового врожаю. Вже видано 560 тис. грн за перші тисячі тонн пшениці третього класу. І треба, щоб цієї політики додержувалася держава й надалі, незалежно від того, хто стане біля її керма.
Коли ці рядки були вже написані, ціни на хліб в Києві на найбільш ходові сорти (скажімо, український хліб) зросли на 30–40%...
також у паперовій версії читайте:

• А В ГАМАНЦІ — ПУСТО
• ДОПОМОГА ЗМІСТОВНА Й РЕАЛЬНА
• КОЛИ СТЕЛЯ — МОВ ДАМОКЛІВ МЕЧ
• ЩО ПЛАТИТИ ЗА АКВА-ВІТУ?

назад »»»