ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СПОРТ
«ХУНГАРОРИНГ»: «МОНАКО БЕЗ СТІН І БУДИНКІВ»
Сьогодні й завтра найкращий у Східній Європі автодром «Хунгароринг», що неподалік угорської столиці Будапешта, прийматиме «великий цирк». На цій арені відбудеться тринадцятий етап чемпіонату світу з автоперегонів у класі машин «Формула-1».

Аналітики припускають, що вже завтра німець Міхаель Шумахер з команди «Феррарі» може наблизитися до лідера сезону іспанця Фернандо Алонсо з команди «Рено» на відстань однієї перемоги. Нагадаю, що нині ситуація в чемпіонаті пілотів є такою: рівно сто очок у своєму активі має чинний чемпіон світу, на одинадцять пунктів від нього відстає опонент зі статусом семиразового тріумфатора «Формули-1».

Європа не любить «Рено» й Алонсо?
Котирування букмекерів є однозначними: ще перед стартом кваліфікації ставки на перемогу Міхаеля Шумахера приймалися за коефіцієнтом 1,47 (тобто на кожну поставлену гривню в разі виграшу німця буде виплачено всього 47 копійок призових). Набагато більше можна збагатитися, коли гонка піде непрогнозовано: з однаковим коефіцієнтом 5,5 приймаються парі на перемогу Фернандо Алонсо або торішнього переможця Гран-прі Угорщини фіна Кімі Ряйкконена з команди «Макларен-Мерседес».
«Монако без стін і будинків» — саме так зазвичай називають «Хунгароринг». Таке прізвисько траса під Будапештом отримала за складність свого профілю, який істотно ускладнює обгони під час змагань. Саме тому традиційно важливого значення набуває кваліфікація угорського етапу. Однак висока стартова позиція — це серйозний здобуток, але аж ніяк не гарантія успіху. Навіть перша позиція на стартовому полі, як свідчить двадцятирічна історія змагань за гран-прі Угорщини, аж ніяк не є запорукою майбутньої перемоги.
Звернімося до статистики: на двадцяти етапах, проведених на «Хунгарорингу», лише в половині перегонів володар першої стартової позиції зберігав її до фінішу, в інших десяти випадках перемагав той пілот, який у кваліфікації був не таким переконливим.
Ще гіршу статистику, ніж про це свідчать середні показники, у виступах в Угорщині за параметрами «кваліфікація — гонка» має найтитулованіший гонщик «Формули-1». Міхаель Шумахер на семи етапах стояв на поулі «Хунгароринга», але тільки на трьох з них довів справу до переможного фінішу. Свою четверту угорську гонку німець виграв, стартуючи з третьої позиції, і було це 1998 року, коли, до речі, володар першої стартової позиції фін Міка Хаккінен фінішував лише шостим...
З усіх пілотів, які сьогодні вийдуть на старт кваліфікації Гран-прі Угорщини, перемагали на «Хунгарорингу» п’ятеро. Міхаель Шумахер робив це в першому чемпіонському сезоні 1994 року, а згодом повторював успіхи в 1998, 2001 і 2004 роках. Перемоги канадця Жака Вільнева, який нині виступає за скромну команду «Заубер», залишилися далеко позаду — в сезонах 1996 і 1997 років. По одній перемозі у своєму активі мають екс-партнер Міхаеля Шумахера бразилець Рубенс Баррікелло (він переміг в Угорщині 2002 року), чемпіон світу Фернандо Алонсо (2003 рік), ім’я торішнього переможця ми вже згадали.
Для будь-якого гонщика, крім «червоного барона», результати, які Міхаель Шумахер стабільно показує на «Хунгарорингу», можна було б назвати видатними. За останні шість сезонів німець лише одного разу (2003 року, коли був восьмим) не стояв на подіумі, і щоразу нижче другого місця не опускався!
Після того, як Фернандо Алонсо так і не дотримав обіцянки деморалізувати Міхаеля Шумахера перемогою на його домашній трасі в Хокенхаймі (нагадаю, тиждень тому дванадцятий етап завершився дублем команди «Феррарі», а лідер сезону задовольнився тільки п’ятим місцем), іспанець зробив необхідні висновки. На зміну авантюрним психологічним атакам прийшли раціональні міркування. На прес-конференції перед Гран-прі Угорщини гонщик команди «Рено», коментуючи можливий розвиток подій у боротьбі з Шумахером, був дуже стриманий, передрікаючи собі і своїй команді нелегке життя протягом найближчих трьох етапів.
«Часу після гонки в Хокенхаймі в нас практично не було. Тож перед Будапештом ми не могли розв’язати наявних проблем. Перед етапом у Туреччині часу буде більше, та мораторій на тести не дасть змоги плідно попрацювати над технікою. Ну, а швидкісний автодром у Монці, де відбувається Гран-прі Італії, безумовно, краще пасує команді «Феррарі». Таким чином, у найближчих трьох гонках нам доведеться нелегко...» — так розмірковує Фернандо Алонсо, але, щоправда, при цьому все-таки висловлює надію, що на трьох завершальних етапах сезону (у Китаї, Японії і Бразилії) все буде дещо краще...

«Хунгароринг»-1986: актуальна історія
Коли формульний караван, прорвавши «залізну завісу», розбив свій табір в околицях Будапешта на автодромі «Хунгароринг», крізь запах смаленої гуми і вихлопних газів ще довго пробивалися стійкі пахощі свіжопофарбованих трибун і боксів. Гран-прі «Формули-1» став першим офіційним спортивним змаганням в угорському «кільці».
Природно, що на новій трасі, де ще не каталося колесо боліда, було небезпечно малим зчеплення коліс з дорожнім полотном. І наслідки не забарилися: у четвер під час першої тренувальної сесії, так само як і в п’ятницю, з траси вилітали всі і навсібіч. Найліпше до таких умов адаптувався Айртон Сенна — його результат був найкращим і під час тренувань, і в кваліфікації. І все-таки володаря першого «соціалістичного поулу» назвати задоволеним було не можна, легендарний нині бразилець сказав: «Гадаю, що сьогодні в мене було вильотів більше, ніж за всі попередні мої гонки». А Гран-прі Угорщини був уже 115-ою гонкой в кар’єрі спортсмена.
У перший поворот Сенна увійшов лідером, захистивши позицію від атаки Найджела Менселла, який хвацько оминув й Алена Проста, і Нельсона Піке і намагався жорстко атакувати Сенну наприкінці прямої «старт—фініш». Айртон встояв й очолив гонку. Дуже швидко Прост програв кілька місць (на 24-му колі він зрештою зійшов), а коли на третьому колі Піке обійшов швидкого на старті Менселла, стало очевидним, що головна боротьба розгорнеться між двома бразильцями — Сенною і Піке.
На 7-му колі, коли посеред траси закрутило болід «Бребхем», керований Рікардо Патрезе, настав час згадати слова Сенни: «Найбільше мене турбує не те, скільки разів я і мої колеги вилітали з траси, а те, як повільно реагували на ці вильоти маршали. У них відчутно бракує досвіду». На наступному колі Сенна і Піке наштовхнулися на болід Патрезе, який все ще стояв упоперек треку. Ба більше того, на 9-му колі Айртону серйозно завадила машина, яка буксирувала «Бребхем» у бокси. У результаті Піке вдалося впритул наблизитися до Сенни. І на 12-му колі на прямій між 3-м і 4-м поворотами Нельсон обігнав Айртона. «Мій «Лотус» краще почувався в поворотах, проте на прямих «Вільямс» був набагато швидшим», — визнав на прес-конференції за підсумками гонки Сенна.
На 35-му колі Піке заїхав у бокси, повернувши Сенні лідерську позицію. Айртон спробував отримати з цієї ситуації максимальну вигоду, створивши перед своїм піт-стопом якомога більший відрив від Нельсона. До
41-го кола цей відрив становив уже 30,826 секунди.
Сенна побував на піт-лейн на 43-му колі. При цьому йому вдалося-таки зберегти першу позицію. Коли він повернувся на трасу, Піке був за 7 секунд позаду. Проте на свіжій гумі Айртон не міг рухатися з максимальною швидкістю. Нельсон проходив коло приблизно на дві секунди швидше і до 56-го кола наздогнав «Лотус» лідера.
Коротке, але дуже видовищне з’ясування стосунків сталося в першому повороті. Піке на мить обійшов Сенну, але тільки на мить. Реакція Айртона була блискавичною: схрестивши траєкторії, він повернув собі лідерство. Та попри те, що дії Сенни були впевненими, вже ніхто, навіть сам Сенна, не сумнівався — неминуче лише відкладено на якийсь час. На наступному колі в тому ж місці Піке знову атакував. Він увійшов у поворот по зовнішньому радіусу, що дало йому можливість краще розігнатися й на виході випередити Сенну.
Напруга в перегонах ще довго не спадала. Протягом наступних кіл Сенна «дихав у спину» Піке. Інтервал між парою лідерів рідко перевищував одну секунду. Так тривало аж до 73-го кола, коли Сенна раптом відчув, що щось відбувається з двигуном, й аби уникнути неприємностей, різко зменшив темп. На фініші його і Піке розділило трохи більше, ніж 17 секунд.

Чи налякає гонщиків тринадцятий етап?
У сучасній «Формулі-1» місця для архаїчних забобонів нібито не має бути. І все ж на Гран-прі, як і раніше, ніхто не ризикує виставляти болід під «дуже нещасливим» тринадцятим номером. Адже «Формула-1» — це передусім спорт, а, виходить, талан тут не менш важливий, ніж показники телеметрії. Тож перед тринадцятим етапом не зайве буде поцікавитися: до яких магічних дій вдаються пілоти, щоб приворожити до себе Її Величність Фортуну?
Найзабобоннішим у світі автоперегонів вважають Александра Вюрца. Він сідає в болід тільки з правого боку й ніколи не спить у готелі ногами до дверей. Ще одна особливість — взуття. Одного разу в Новій Зеландії, де Александр вчився в школі гонщиків, партнер по команді перед змаганнями сховав його черевик. Вюрцу довелося взяти взуття з іншої пари і, до того ж, іншого кольору. Австрієць виграв гонку й вирішив, що різнобарвна пара взуття відтепер буде його амулетом.
Донедавна найбільшим щасливцем світу «Формули-1» здавався Міхаель Шумахер. Не слід забувати про велику кількість перегонів, виграних Міхаелем винятково за рахунок правильно вгаданих налаштувань. Німець, як і його молодший брат Ральф, як і Занарді, Дініц, Алезі, де ла Роса, свій ключ до щастя бачить у посадці в машину з лівого боку: «Я завжди сідаю до боліда тільки з правої ноги і з лівого боку. З цього ж боку я і встаю після завершення перегонів. Це завжди приносило мені успіх».
А от Рубенс Баррікелло, що б не сталося, за дванадцять хвилин до старту гонки має сходити до... вбиральні. Так-так, до туалету, де цілком може перетнутися з Жаком Вільневом, який, навіть «роблячи справу», нізащо не знімає свого гоночного шолома — це погана прикмета перед початком змагань.
Що далі, то цікавіше. Амулетом Девіда Култхарда є... старі труси. У цих неповторних трусах він пройшов усю школу молодших «формул», включаючи чемпіонат «Формула-3000», в одній з гонок якого шотландець потрапив до важкої аварії. Довелося розрізати гоночний комбінезон, від чого панталони майже втратили пристойний зовнішній вигляд. Проте Девід їх не зрадив, носить їх під час гонок і далі. Тільки наполегливі вмовляння мами змусили Култхарда оновити «гоночну» нижню білизну, хоча ті старі добрі труси він, як і раніше, возить із собою на етапи.
Девід Култхард має також медальйон святого Кристофера. Захисту в небесних покровителів шукає й Педро де ла Роса, на шоломі якого з внутрішнього боку приліплено іконку із зображенням Мадонни — подарунок його тітки. Такий самий образок перед кожною гонкою до боліда кладе його дівчина Марія.
А уявляєте, що станеться, коли перед стартом трасу перебіжить чорна кішка?

Антон ШУЛЬГА
Використано матеріали
інтернет-ресурсу Proformula.ua
також у паперовій версії читайте:

назад »»»