ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА НАУКА
ЯКЩО ПРИРОДА НЕ ПОДБАЛА
В Інституті прикладної фізики НАНУ мені доводилося побувати на презентації нових розробок групи науковців під керівництвом доктора фізико-математичних наук, професора Леоніда Суходуба. Спершу було якось незвично чути про нові методи аналізу крові, вплив лікарських препаратів на організм людини саме від фізиків. Згадка про цей фах налаштовувала на думки про приборкання атома. Однак насправді саме фізики прокладають шляхи до розв’язання багатьох проблем охорони здоров’я.

Як відомо, основою людського організму, його своєрідною структурною одиницею є клітина. Саме в ній відбуваються глибинні процеси, котрі незрідка подовгу залишаються прихованими від медиків і через те доволі важко простежуються без відповідних методик. Зазирнути у внутрішнє життя клітини організму донедавна не вдавалося взагалі, що є однією з причин виявлення захворювань на пізніх стадіях. І це тоді, коли медикам бажано знати, що у клітинах відбувається, спостерігати за перебігом складних фізіологічних процесів, що надто важливо й для діагностики, і для лікування.
Пацієнт вживає ліки, сподіваючись на бажаний ефект. Але чи справджуються вповні чи лише частково? Чи, може, боронь Боже, лікарські засоби шкодять? Найпевніше з’ясувати все те можна, лише заглянувши в клітину. Саме з них, клітин, як будівля із цеглинок, складається наш організм. І так само негаразди в частині з них можуть загрожувати всій будівлі, себто організмові загалом.
Медична наука практично не мала досконалих методик дослідження процесів на рівні клітини. Розпочаті Леонідом Суходубом із групою науковців експерименти, покликані з’ясувати стабільність лікарських препаратів у фізіологічних розчинах і механізмів їхнього впливу на біополімери клітини, були, по суті, піонерськими. Застосування новітніх мас-спектрометричних м’якоіонізаційних методів дало змогу виявити молекулярні механізми взаємодії деяких протипухлинних препаратів з біополімерами та їхніми компонентами.
— Зрозуміло, стверджувати, що цим розв’язано всі проблеми, було би передчасно,— прокоментував у розмові з кореспондентом цей експериментальний напрям директор Інституту прикладної фізики, академік НАНУ Володимир Сторіжко.— Для поглибленого дослідження процесів в організмі людини на клітинному рівні належить ще чимало попрацювати разом із медиками, та, мабуть, і не лише з ними. Однак зрештою матимемо повнішу картину динаміки розвитку окремих захворювань, зможемо ефективніше їм протидіяти. Спостереження за процесами поділу клітин, заміни відпрацьованих новими сприятиме стримуванню процесу старіння людини, збільшенню середньої тривалості життя.
Леонід Суходуб започаткував ще один напрям досліджень, суть якого полягає у вивченні структури та складу нових біоматеріалів на основі кальцій-фосфатних біополітичних сполук, що обумовлено недостатністю знань про особливості нормальної та патологічної мінералізації живої тканини для забезпечення ефективного впливу на ці процеси. Сумські фізики співпрацювали в цьому напрямі з ученими Мюнстерського університету, що в Німеччині, а нині — підтримують контакти з Центром біоматеріалів Дрезденського університету, у дослідженнях вони застосовують найсучасніші біофізичні методики. Результати цих пошуків стануть базою для подальшої розробки за участі декількох інститутів НАНУ та АМНУ більш масштабного проекту зі створення нових синтетичних матеріалів — аналогів структур, притаманних тканинам мозку.
Разом із Володимиром Угнічовим, Юрієм Рогульським та Сергієм Данильченком Леонід Суходуб винайшов спосіб одержання порошку біоапатиту. Порошок знайде застосування в стоматології, ортопедії, травматології, щелепно-лицьовій і загальній хірургії для заповнення кісткових порожнин, а також як харчова добавка, що містить кальцій. Суть винаходу полягає в первинному подрібненні на частини визначеного розміру при охолодженні до кріогенних температур та належну обробку. Результатом впровадження винаходу до повсякденної практики стане підвищення біохімічної цінності порошку біоапатиту в разі застосування його як основи при імплантаціях матеріалів і харчових добавок. Новинка сумських фізиків вигідно відрізняється від аналогів-попердників за якісними показниками та ступенем відповідності технологічним вимогам застосування.
Леонід Суходуб показує зразок порошку біоапатиту в прозорій упаковці. Його виготовили фізики на лабораторному обладнанні. Тепер для налагодження промислового виробництва знадобиться зробити таке ж, але вже більше за розмірами і продуктивністю або дещо відмінне.
Імплантування кісткових тканин за новітньою технологією, шлях до застосування якої відкриває винахід сумських фізиків, практично майже повністю усуває проблему подальшої взаємодії привнесеного матеріалу з природнім у людському організмі. Це вже не метал, нехай навіть і коштовний, котрим декому хотілося іноді похизуватися. Запропоновані біологічні матеріали на основі природніх кальцій-фосфатних сполук за своїм хімічним складом та особливостями функціонування значно виграють порівняно з попередниками.
Звісно, пацієнт завдячуватиме ескулапові, навіть не підозрюючи, що насамперед мав би скласти подяку фізикові. Та й не лише стоматологи могли би розділити з фізиками щиру вдячність співвітчизників за появу нових прогресивних методик лікування. У такий самий спосіб можуть заповнюватися порожнини, що виникають у кістках при травмах. А вживання харчових добавок відкриває нові можливості впливу на ріст кісток, забезпечення належної структури кісткової тканини.
Отже, лишається зачекати певний час, доки налагодиться промислове виробництво біоматеріалу і він набуде широкого застосування в повсякденній практиці. Винахідники свідомі того, що для цього потрібен час. Наскільки стислим чи тривалим він буде, то вже інша річ.
Професор Леонід Суходуб згуртовує навколо себе молодих і здібних науковців. Під його керівництвом захищено 13 кандидатських дисертацій. Нині він опікується роботою трьох аспірантів і здобувачів кандидатського ступеня. Є підстави сподіватися, що трохи згодом, із подальшим напрацюванням доробку і набуттям більшого розголосу в дослідницькому середовищі й у суспільстві загалом, про молоде об’єднання заговорять як про наукову школу. Та для цього теж потрібні час, умови, увага влади, суспільства.

Віктор ТАРАСЕНКО,
м. Суми
також у паперовій версії читайте:

• ПРО ЩО МОВИТЬ КУЛЬТОВИЙ НАПИС?
• ДОРОГО КОШТУЄ СУБ’ЄКТИВІЗМ!

назад »»»