ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПРОБЛЕМА
«НЕ ПИЙТЕ, ХЛОПЦІ,— ВКРАЇНА ПРОСИТЬ...»
Алкоголь віддавна неодмінний атрибут людського життя. Знаходили у ньому втіху і давні юдеї, і греки, і римляни, і наші предки-українці. Літописець приписує рівноапостольному князеві Володимирові Великому слова: «Веселіє Русі є в питті». Алкоголь тонізує організм, розслаблює його. Людина почувається приємно й комфортно. Звісно, якщо міцні трунки споживати в міру. Інакше...

Пияцтво — причина скоєння найнебезпечніших злочинів
Судова практика виявила, що більше половини злочинів вчинялися на ґрунті пияцтва, а найнебезпечніші з них — майже завжди в нетверезому стані. Алкоголізм — не лише джерело багатьох злочинів. Воно завдає великої шкоди суспільству: руйнує здоров’я людей, спричиняє тяжкі недуги. Унаслідок зловживання спиртними напоями виникають непорозуміння в сім’ях, що призводить до родинного горя, розлучення подружжя. Пияцтво — одна з причин порушень трудової дисципліни, воно знижує продуктивність праці, притупляє почуття відповідальності за доручену справу, породжує неслужбові стосунки на виробництві, кругову поруку та ін., але найважчі наслідки пияцтва — це злочини. Нерідко вони пов’язані з людськими жертвами, каліцтвом, пожежами тощо.
У народі кажуть, що коли чоловік п’є, то це біда, а коли — жінка, то це трагедія. Свідчення цього — жахливі події, що стались днями на Прикарпатті. У місті Калуші працівники міліції затримали 36-річного чолов’ягу, котрого підозрюють у заподіянні смертельного поранення коханці. Робітник одного з калуських підприємств зі злості вдарив ножем жінку, коли застав її вдома в нетверезому стані. Чоловік неодноразово дорікав багатодітній матері за її пристрасть до алкоголю, але, судячи з усього, переконати не зміг. Останнім аргументом став кухонний ніж. За словами першого заступника начальника Калуського райвідділу міліції Миколи Кручкевича, чоловік відразу після того, як це сталося, викликав швидку допомогу. Півночі медики боролися за життя потерпілої, однак ножове поранення виявилося надто важким. Без матері залишилися троє дітей, в тому числі двоє малолітніх.
За кілька днів такими ж наслідками завершився конфлікт в іншій сім’ї: 46-річний житель села Поляниці, невдоволений тим, як його подруга розпорядилася спільно нажитим майном, жорстоко побив її. Усвідомивши, якої біди накоїв, чоловік спочатку спробував самотужки надати допомогу жінці. Син викликав лікарів. На жаль, численні тілесні ушкодження виявилися несумісними з життям. До ранку жінка померла, а винуватець чкурнув до лісу. Туди ж на його розшук подалися кілька груп міліціонерів Яремчанського міськвідділу. Невдовзі одна з міліцейських груп виявила втікача в копиці сіна, де чоловік намагався перечекати «облаву». Проти затриманого порушено кримінальну справу.
На жаль, міліцейська хроніка щодня рясніє повідомленнями про подібні злочини, скоєні в Україні на ґрунті пияцтва.

Викрадач розуму й сили
Викрадач розуму — так називають алкоголь з давніх часів. Чистий спирт почали одержувати в VI— VII століттях араби і назвали його «аль коголь», що означає «дурманний». Першу пляшку горілки виготовив араб Рагез у 860 році. Переробка вина для одержання спирту різко збільшила пияцтво. Цілком можливо, що саме через це Мухаммед, засновник мусульманської релігії (ісламу), заборонив вживання алкогольних напоїв. Ця заборона згодом увійшла у зведення мусульманських законів — Коран (VII cт.). З того часу протягом 12 сторіч у мусульманських країнах алкоголь не вживали, а порушників цього закону жорстоко карали, як роблять це дотепер.
Правитель Спарти — легендарний Лікург — заборонив вищій знаті держави вживати вино, але заохочував споювання рабів, щоб тримати їх у покорі. Давньоримський історик Пліній Старший писав про те, що перси та мідяни були переможені греками під орудою Олександра Македонського тому, що в них процвітало пияцтво.
У давній Русі алкоголю не вживали взагалі. Лише на окремі свята варили медовуху, брагу або пиво, міцність яких не перевищувала 5–7 градусів. Чарку (чашу) пускали по колу, кожен робив кілька ковтків. У будні жодних спиртних напоїв не споживали, пияцтво вважалося найбільшою ганьбою і гріхом.
Відомі точні дані про те, коли з’явилась горілка на Русі. У 1428 році «зеленого змія» завезли з Генуї. Щоправда, тільки-но місцеві люди познайомилися з її дією, ввезення спотикача було одразу ж заборонене.
Зрідка оковитою користувалися з лікувальною метою, причому дози, які призначали тодішні лікарі, ніколи не перевищували... півложки. Ось що писав Гійом Левассер де Боплан у своєму відомому «Описі України»: «Цей люд дуже стриманий, а коли знайдеться між ними в поході якийсь пияк, отаман одразу ж наказує викинути його в море. Їм забороняється брати в морський похід чи на бойові операції горілку: вони дотримуються цього правила дуже строго».
А першим гетьманським наказом Самійла Кішки було: «... Відсьогодні горілки не пити. Наказую зруйнувати всі корчми довкола Січі. Підемо в ті турецькі міста, де найбільше накопичено скарбів. Але знайте — скарби нам потрібні не для того, аби їх пропивати. Є в мене задума — як здобути Україні волю».
З XVI сторіччя почалось масове завезення з інших країн горілки й вина. За Івана Грозного й Бориса Годунова засновувались «цареві шинки», що давали значні надходження грошей у казну. Втім, грізний цар швидко спохопився й суворо заборонив пити горілку всім, за винятком своїх опричників. Лише за Петра І горілка почала надходити до Росії у відкритий продаж. Так що історія поширення в нас горілки ненабагато перевищує два з половиною століття.
Дія алкоголю на організм руйнівна. Він згубно впливає на органи травлення й кровообігу, на головний мозок та нервову систему. У процесі засвоєння алкоголю кровоносні судини людини розширюються, відчувається приплив тепла, а за деякий час уповільнюється мова, порушується координація рухів, двоїться в очах, тремтять руки, спотворюється свідомість і, як наслідок, людина втрачає контроль над своїми вчинками. Особа «без гальм» стає неприродно збудженою, фамільярною, нестриманою. У сп’янілого з’являється оманливе відчуття легкості рухів і мислення, швидко змінюється уявлення про ризикованість учинків і слів. Напевне з’ясовано, що навіть після найменших доз алкоголю працездатність падає, особливо різко знижується точність рухів, послаблюються увага й реакція, зростає кількість помилок у найпростіших тестах.
Алкоголь не лише затьмарює розум, але й убиває: тисячі людей щорічно помирають винятково через алкогольне отруєння. Помиляється той, хто вважає, що для смерті людини потрібна досить велика кількість алкоголю. Цілком достатньо дози, яку не витримає серце або з якою не впорається печінка.
Ступінь сп’яніння залежить від ваги людини, кількості алкоголю та швидкості вживання, його міцності та стану здоров’я конкретного організму на даний момент. Відомі випадки білої гарячки в дітей, що їли цукерки з ромовою начинкою; описано чимало трагедій, причиною яких були випивки вагітних і матерів-годувальниць. Є чимало наукових досліджень, що підтверджують давно відому істину: дитина, зачата захмілілими батьками, частіше за все народжується неповноцінною. Якщо її омине якесь невиліковне вроджене захворювання або каліцтво, то вона буде схильною до різних нервових або психічних недуг, алкоголізму. Це правило не знає винятків. Ось одна з причин постійного збільшення хворих від народження дітей!
Пияцтво й алкоголь завдають нашому суспільству великих моральних і матеріальних втрат. При зловживанні алкогольними напоями знижується продуктивність праці, втрачаються трудові навики і кваліфікація, занепадає трудова дисципліна. За підрахунками економістів, в осіб, які помірно вживають спиртне, продуктивність праці знижується на 4–5 відсотків. Близько половини транспортних аварій пов’язано зі вживанням алкоголю. Виробничі травми частіше бувають у понеділок (так званий «важкий» день) або в дні після свят, коли працездатність організму ще не відновилася після алкогольного сп’яніння напередодні.
Сучасні дослідження дають змогу обґрунтовано стверджувати, що в тілі людини немає таких органів і тканин, які б не вражав алкоголь. Потрапивши в організм, цей трунок досить повільно (зі швидкістю 0,1 г на 1 кг маси тіла на годину) розщеплюється в печінці. І тільки 10 % від загальної кількості спожитого алкоголю виводиться з організму в незмінному вигляді. Алкоголь, що залишився, циркулює разом з кров’ю по всьому організму, поки не розщепиться весь.
Неодноразове або часте вживання алкоголю чинить буквально спустошливий вплив на психіку підлітка. При цьому не тільки затримується розвиток вищих форм мислення, вироблення етичних категорій й естетичних понять, а й втрачаються вже розвинені здібності. Підліток, що називається «тупіє» інтелектуально, емоційно й етично.
Багато людей помирає від алкоголю в молодому віці. У сім’ю приходять матеріальні нестатки, на ґрунті цієї пристрасті починаються сварки, обвинувачення, бійки. Чимало сімей через пияцтво розпадається.
Пияцтво й алкоголізм — проблема світового значення, і боротьба з ними потребує спільних зусиль. Їх слід розцінювати не тільки як особисту трагедію, а й як соціальне лихо. За смертністю алкоголізм з його наслідками посідає третє місце після захворювань серця та судин і злоякісних пухлин.

«Зачарковане» коло
Як на мене, пияцтво — найстрашніша хвороба людства, позаяк вона добровільна. Небагатьом вдається вирватися із «зачаркованого» кола. Я не агітую категорично відмовитися від вживання спиртного: все-таки в розумних нормах це невід’ємна частина нашого буття. Такий звичай — аби велася щира розмова між різними людьми, що зібралися разом, вони вживали алкоголь. Із сивої давнини пішла традиція пропонувати міцні напої при дружніх бесідах на зібраннях, у гостині, на весіллях. Вона триває й досі. Зазвичай невеликими гостинами завершуються різні офіційні заходи. Після першої-другої чарчини люди стають розкутими, балакучими. Алкоголь їх зближує, робить товаришами на момент. Однак кожен мусить знати, для чого пити й скільки, щоб залишатися людиною.
Суспільство офіційно засуджує пияцтво, мотивуючи тисячами покалічених доль, смертельними аваріями на дорогах, спадковими хворобами, каліками від народження та розумовою відсталістю дітей. Але ця огуда пасивна, більше для самозаспокоєння. Ми гудимо пияцтво переважно в рамках своєї родини. Неофіційно ж суспільство стимулює пияцтво. Адже продаж алкоголю є одним із шляхів найшвидшого наповнення бюджетної каси.
Крім того, боротьба за виживання змушує людину втішатися з того, що її конкурент «спився» і вибув з гри. Багатьох керівників споюють їхні підлеглі, щоби самим посісти їхнє крісло. Від сп’янілої людини легше отримати інформацію, щоб опісля вигідно нею скористатися. Тому алкоголь був з давніх часів випробуваним засобом в руках різних шпигунів.
Виходить, що багато членів у суспільстві, позірно засуджуючи, реально стимулюють пияцтво, дбаючи про особисті інтереси. Люди сприяють розвиткові цього явища, коли припрошують гостей пити на днях народження та інших гостинах, коли розраховуються за працю або послуги не грішми, а застіллям чи горілкою, коли традиційною «пляшкою» купують собі прихильність людей.
У «Mein Kampf» біснуватий фюрер фашистів Адольф Гітлер стосовно слов’янських народів писав: «Для них, для слов’ян, жодної гігієни, жодних щеплень. Тільки горілка і тютюн». Те, що не вдалось Гітлеру, успішно реалізується в більшості пострадянських країн, зокрема в Україні. У 1983 році, напередодні горбачовської перебудови й пріснопа-
м’ятної кампанії боротьби з пияцтвом, в Україні щорічно випивалось на душу населення 8,3 л абсолютного алкоголю. Нині кількість випитого алкоголю становить 20 л на кожну душу, себто сягнула рівня, коли, за науковими свідченнями, настає незворотна фізична й психічна деградація людини. Нині в Україні працює майже 500 заводів, що виробляють спирт, горілку і вино, кількість оптових і роздрібних закладів з продажу алкоголю зросла в десятки разів! Державну монополію на горілчане виробництво ліквідовано, йде нечувана реклама спиртних напоїв на телебаченні і в інших засобах масової інформації заради збагачення ділків так званого ринку.
Українські наркологи б’ють на сполох: від отруєння алкоголем (не фальсифікатом!) щороку вмирає близько десяти тисяч наших співвітчизників, а за смертністю від цирозу печінки наша держава протягом останніх п’яти років б’є всі європейські рекорди. І чим далі, тим молодшим стає обличчя вітчизняного алкоголізму — 16-річні пацієнти наркодиспансерів уже нікого не дивують. Однією з причин такого загрозливого для здоров’я нації становища медики вважають широке поширення серед молоді, підлітків і навіть дітей так званих слабкоалкогольних коктейлів, з яких хлопці й дівчата легко переходять на більш високоградусні напої.
Алкоголь є зброєю людей в боротьбі за місце «під сонцем». У більшості випадків ця зброя діє безвідмовно, бо об’єкт її застосування (мозок, розум людини) має схильність до сприйняття алкоголю і поринає в стан ейфорії. Дії спиртних напоїв можна протиставити тільки вплив на свідомість, яка панує над звичайною свідомістю індивідуума. Тобто щоб перемогти це зло, має бути сильна негативна суспільна думка щодо пияцтва — кампанія проти алкоголю в школі, пресі, церкві, на телебаченні.
У XXI сторіччі число людей на планеті зросте з шести до дванадцяти мільярдів, себто вдвічі. Стосовно української людності можна зробити невтішний прогноз, що це століття для неї стане останнім: половина її вимре, а решта розчиниться в людському морі. Звісно, якщо вчасно не опам’ятаємось і не зіп’ємось до решти!
Іван ДМИТРІВ

Від редакції. У заголовок цього матеріалу автор виніс рядок з поезії Степана Пушика (цей вірш згодом став основою для пісні):
«Козак зітхає, шинкарка носить,
Ллє і горілки, ллє і вина.
«Не пийте, хлопці! — Вкраїна просить.—
Не пийте, діти, я в вас одна...»
На жаль, культури споживання спиртного у нас не навчають ні в сім’ї, ні в школі, ні у ВНЗ. Звісно, є перевірений спосіб, як не стати п’яницею — не пити; однак за значної доступності «градусів», найрізноманітнішому виборі цін і пропозицій досить важко втриматися від спокуси «розслабитись». Недотримання міри перетворюється у звичку й неминучу трагедію. Як не допустити горя? Запрошуємо читачів газети до розмови на цю тему.
також у паперовій версії читайте:

назад »»»