ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ЛІВАНСЬКО-ІЗРАЇЛЬСЬКА ВІЙНА: ПЕРЕМОЖЦІВ НЕМАЄ
Військові дії засвідчують, що в кожного — своя правда. Розпочалася чергова ізраїльсько-ліванська війна. Прогнозувати її тривалість досить важко, оскільки з суперечливих заяв офіційних представників країн стає зрозуміло, що навіть люди, які ухвалюють рішення з обох ворожих сторін, мають досить приблизне уявлення про успіх військових операцій.

«Хезболла» наполягає на звільненні своїх прихильників з ізраїльських в'язниць в обмін на двох захоплених військовослужбовців. Натомість керівництво Ізраїлю вимагає безумовного звільнення своїх військових та роззброєння бойовиків угруповання. Як бачимо, позиції сторін конфлікту є діаметрально протилежними, що робить діяльність посередників схожою на працю Сізіфа. Попри всі дипломатичні зусилля, важкий камінь суперечностей знову скочується на голови мирних ліванців та ізраїльтян.
Тим часом перебіг військових дій все більше нагадує модну нині асиметричну війну, коли регулярній армії протистоять мобільні партизанські загони, які ховаються за спинами цивільних громадян. Дошкульними для Ізраїлю стали ракетні обстріли. За перший тиждень військових операцій бойовики «Хезболли» запустили близько 1,5 тисячі ракет по цілях на півночі Ізраїлю. Ракети, власне, є реактивними мінометами збільшеної дальності обстрілу, які через невеликий час польоту не можуть бути перехопленими американськими системами протиракетної оборони «Патріот». Ліванська влада натомість звинувачує Ізраїль у руйнуванні цивільної інфраструктури, а «Хезболла» попереджає, що в разі проведення наземної операції ізраїльтянами, вона застосовуватиме тактику атак смертників.
Нинішній уряд Лівану, сформований за етнічно-конфесійним принципом, просто не здатен контролювати бойовиків, тому не може виконати ізраїльської умови припинення бойових дій взамін на роззброєння «Хезболли». Росія, Сирія та Ліван пропонують припинити вогонь та обмінятися військовополоненими. Але на нинішній стадії військової операції це означало б фактичне приниження нового ізраїльського прем'єр-міністра Єхуда Ольмерта, на що він не погодиться.
Розглядається варіант спрямування на південь Лівану міжнародного контингенту миротворців з розширеним мандатом, але без домовленості між «Хезболлою» та Ізраїлем ця пропозиція не може бути втілена в життя. За цих обставин дипломатичне посередництво є неефективним.
Тим часом другий тиждень військових дій дає підстави вести мову про економічні збитки, яких зазнають не лише безпосередні учасники збройного конфлікту. Ситуацію ще більше може дестабілізувати втягування у війну сусідньої Сирії, а тим паче Ірану. Внаслідок цього подальше подорожчання нафти здатне спровокувати кризу у світовій економіці. Неабияких збитків зазнають і безпосередні учасники війни.
День війни коштує Ізраїлю 500 мільйонів шекелів, або 110 мільйонів доларів. Десять днів війни завдають збитків на суму, що дорівнює третині валового національного продукту. Попри це, зважаючи на чинник американської єврейської громади напередодні листопадових виборів до Конгресу, адміністрація Джорджа Буша фактично дала ще тиждень на війну. Та навіть цього часу може виявитись замало для досягнення вагомого результату.
Вже нині незалежні спостерігачі звертають увагу на такий фактор: полишивши південь Лівану влітку 2000 року, Ізраїль реально втратив шпигунську мережу в цій країні. Отже, недостовірність розвідувальних даних заважає Ізраїлю розпочати масштабну наземну операцію. З перемінним успіхом між сторонами точиться інформаційна війна. Ізраїль слушно звертає увагу на той факт, що він веде війну з терористичним угрупованням, а не з урядом Лівану.
Однак у разі початку масштабної наземної операції та подальших бомбувань цивільних об'єктів ця пропагандистська теза стає уразливою. Ліванська урядова армія, яка симпатизує бойовикам «Хезболли», буде вимушена втрутитися в перебіг бойових дій. Причому попри руйнацію ліванської інформаційної інфраструктури, лідер «Хезболли» Хасан Насралла має вихід на телекомпанію «Аль-Джезіра», яка є активним учасником інформаційної війни. Однак завдати ракетного удару по її штаб-квартирі в Катарі Ізраїль, як, до речі, і США, не може, оскільки катарські інвестори телекомпанії і власники американських державних боргів є одними й тими особами — місцевими шейхами.
Наслідки нинішньої лівансько-ізраїльської війни будуть відчутними протягом тривалого часу для всього Близького Сходу. Ці події унеможливили проведення запланованого на 26 липня референдуму в Палестинській автономії щодо визнання Ізраїлю. 23 липня для консультацій на Близькій Схід прибула державний секретар США Кондоліза Райс, підвищену активність проявляють арабські, європейські та російські дипломати. Принаймні у Вашингтона є всі підстави мати серйозне занепокоєння розвитком подій у разі прямих зіткнень армії Ізраїлю та Лівану, що ще більше ускладнить становище американських військ в Іраку та відвертатиме увагу світової громадськості від ядерної проблеми Ірану. Тож у цій війні на взаємне знищення переможців найближчим часом не буде. Виграють лише ті, хто отримує прибутки в умовах хаосу.
також у паперовій версії читайте:

• АМЕРИКАНСЬКІ ВИБОРЧІ ПЕРЕГОНИ СТАРТУВАЛИ
• ЧОРНОГОРІЯ: Є ВАКАНСІЯ ДЛЯ ЦАРЯ?

назад »»»