ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ОСВІТА
ПОЛЮВАННЯ НА АБІТУРІЄНТА
На Харківщині до послуг абітурієнтів — 92 навчальні заклади, у тому числі — 31 ВНЗ ІІІ— ІV рівнів акредитації, 15 приватних вищих навчальних закладів. Зважаючи на те, що тепер слобожанські школи випустили на 1,2 тисячі менше старшокласників, ніж торік, ВНЗ розпочали напружену вступну кампанію. Така ситуація й далі триватиме: дається взнаки демографічна криза не лише на Слобожанщині, а в Україні загалом. Нині на попередньому тестуванні було значно менше претендентів, ніж минулого року, констатують подекуди в приймальних комісіях.

Вакансій вистачає
Прагнучи забезпечити пристойні конкурси, ВНЗ провели широку агітацію серед сільської молоді. І це дає результати. Нині, за попередніми даними, майже чверть абітурієнтів (заяви ще надходять, вступні іспити триватимуть до кінця липня) — сільські хлопці та дівчата. Більш як половину студентів набирає з сільської місцевості педагогічний університет ім. Г. Сковороди. Бо не тільки на селі, а й у Харкові молодих педагогів не вистачає. Коли вчитель отримуватиме обіцяну пристойну зарплатню (нині вона в середньому — 829 грн) і впорядковане житло з вигодами (на Харківщині в кожному районі ближчим часом буде зведено 30-квартирні соціальні будинки, де і педагоги отримають гарні квартири), проблему педагогічних кадрів вузи області швидко вирішать.
Напевне, зацікавлять кандидатів у студенти й 20 нових престижних спеціальностей, що їх пропонують слобожанські ВНЗ. Так, «ХПІ» готуватиме фахівців з видобутку нафти й газу, академія міського господарства — з менеджменту паливно-енергетичного комплексу, «ХАІ» — «експертиза товарів і послуг». Як і раніше, з великим конкурсним відривом ідуть медичний, фармацевтичний і юридичний вузи (хоча юристів уже перебір). Випускники вибирають факультети інформаційної технології, зростає попит на спеціальності «промислове і цивільне будівництво», «архітектура» (до 4-6 чоловік на місце). Зростає рейтинг таких спеціальностей, як «комп’ютерні системи і мережі», «програмне забезпечення автоматизованих систем». У Харківському економічному університеті найбільший конкурс (до 8 чоловік на місце) на спеціальність «фінанси й банківська справа».
На жаль, не в пошані в абітурієнтів інженерні та сільськогосподарські спеціальності, які в перспективі, коли запрацюють відповідні галузі, безумовно, будуть у дефіциті. Вільні місця у слобожанських навчальних закладах поповнять й іноземці. Аби більше їх залучити, деякі ВНЗ переходять на навчання англійською та французькою мовами.

Чи витримає батьківський гаманець?
Цьогоріч вартість навчання за контрактом, хоч це й прикро визнавати, підвищилась майже в усіх ВНЗ регіону. Приміром, ціни за навчання в Аерокосмічному університеті зросли в середньому на чверть і становлять близько п’яти тисяч гривень на рік. Найдорожчими закладами залишаються юридична академія ім. Я. Мудрого (13,7 тис. грн на рік), медичний (майже 10 тис. грн) і фармацевтичний університети (7,3 тис. грн). Найдешевше навчання в зооветеринарній академії (1,8 тис. грн) і аграрному університеті (2,2 тис. грн на рік). Відчутний стрибок цін керівники ВНЗ пояснюють так: інфляція, подорожчання енергоносіїв, комунальних послуг, підвищується зарплата викладачам. Подорожчання стосується майбутніх першокурсників, для тих студентів, що вже вчаться, вартість конкурсу поки що не зміниться.
Випускниця школи в селищі Катеринівка Олена Дегтярьова мріє стати сільським сімейним лікарем. Документи подала в медичне училище й аналогічний інститут. Таких спеціалістів у сільській місцевості не вистачає, тому держава виділяє на їхню підготовку безповоротний кредит. Може, й поталанить дівчині.
До речі, про кредити. Якщо не вдалось «зачепитись» за бюджетне місце, можна спробувати скористатись кредитом, який виділяє навчальному закладу профільне міністерство. Скажімо, аграрний університет попросив близько 200 тис. грн, педагогічний кредитуватиме 10 студентів. Якщо абітурієнт «пролетить» з вузівським кредитом, з місцевим (є й такий), то залишається звернутись до банків, хоча далеко не кожній сім’ї це по кишені. І в першому, і в другому випадку є ризик: або на кілька років потрапляєш у грошову кабалу, або до наступного сезону можна втратити не тільки снагу до навчання, а й його можливість (хлопця заберуть до армії, дівчина вийде заміж).

Медалі й драми
Кількість медалістів в області щораз більше. Питома їх вага, як і переможців районних, обласних і т. д. олімпіад, конкурсів у школах декотрих районів, різна. Якщо школа «видає» чимало медалістів, там, виходить, тямущі вчителі й здібні учні, тому в олімпіадах, конкурсах вони на видноті. А якщо це не так, то і в школі щось не в’яжеться. Торік перші місця в області з підготовки медалістів посіли школярі Дворічанського і Вовчанського районів. А за кількістю переможців олімпіад вони ближче до кінця. У Київському і Дзержинському районах Харкова, навпаки, медалістів, звісно, небагато, зате в олімпіадах та конкурсах вони виступають успішно. Звісно, рівень навчання (і, отже, рівень знань) у школах обласного центру і віддалених сіл не однаковий. І якоюсь мірою можна зрозуміти (але не виправдовувати) сільських педагогів у їхньому бажанні дещо полегшити дальше життя своїх вихованців. Та біда в тім, що незаслужена висока оцінка іноді не полегшує життя, а навпаки призводить до драм.
В обласному управлінні освіти і науки ОДА автору цих рядків навели приклад. Батьки, син яких не поступив у вуз, поскаржились не на ВНЗ, куди його не зарахували, а на... школу, де йому ставили незаслужено високі оцінки. Вони вважали (справді, унікальний випадок), що оцінки сина відповідають гарним знанням, а вийшов — пшик. Коли вони поглянули на його екзаменаційну роботу, то зрозуміли: звинувачувати «придирливих» вузівських екзаменаторів не можна. Трапляється, що шкільний відмінник не може розв’язати навіть просту математичну задачу або пише диктант з багатьма помилками. Аби уникнути подібних прикрих випадків, медалістів теж тестують.
Пільги для сиріт, дітей зі статутом чорнобильців залишились. В області створено штаб «Вступна кампанія-2006», який очолює начальник управління освіти і науки ОДА Вадим Лунячек. Серед членів штабу — ректори вузів ІІІ-ІV рівнів акредитації, представники обласної ради. Питання, котрі виникають, вирішують оперативно.
І, нарешті, про хабарництво. Воно, на жаль, трапляється. Так завідувач кафедри Харківської зооветеринарної академії вимагав, наприклад, дві тисячі доларів США за «допомогу» при вступі...

Віталій СТЕГНІЙ, Харківська область
також у паперовій версії читайте:

• ПОСПЕРЕЧАЙМОСЯ ПРО СМАКИ
• ПОВЧАЛЬНА ПОЇЗДКА

назад »»»