ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА РОЗМАЇТТЯ
ПІРАМІДА — НА ДНІ КИТАЙСЬКОГО ОЗЕРА

Загадкова споруда побудована з кам'яних плит і складається з п'яти виступів. Два верхніх уступи піраміди, зроблені з пісковика, на жаль, не збереглися, зате решта, побудована з більш твердої породи — вапняка, збереглась добре, повідомляє власкор Укрінформу в Пекіні.
Піраміда — не єдина підводна споруда в озері. За допомогою гідролокаторів учені з'ясували, що на його дні є, як мінімум, дев'ять об'єктів такої величини, а кількість середніх і малих споруд іншого вигляду налічує тридцять.
Площа озера Фусянь, розташованого за 60 км від міста Куньмін, адміністративного центру провінції Юньнань, становить 216 кв. км. Максимальна глибина озера — 158,9 м. 1992 року місцевий водолаз Ген Вей випадково виявив на дні озера руїни архітектурного комплексу. За висновками первинних археологічних розкопок, в ході яких було застосовано сучасну техніку, включаючи підводного робота, з'ясувалося, що загальна площа «міста під водою» — 2,4 кв. км. Із дна озера піднято гончарний посуд, який, за твердженням фахівців, виготовлений у період Династії Східна Хань (25–220 рр.).
Китайські вчені порівнюють це відкриття із виявленням стародавнього міста Помпеї в Італії. Нині археологічні розкопки «міста під водою» тривають.


УПЕРШЕ ЗНАЙОМИЛИСЯ З ІСТОРІЄЮ РІДНОГО КРАЮ
«Картографічна спадщина Слобожанщини» — така назва першої подібної виставки, що відкрилася у Харківському історичному музеї, повідомляє кореспондент Укрінформу. В експозиції представлено понад двісті експонатів. Переважно це географічні карти випуску XVII— XX століть і плани Харкова за 350 років, плани повітових міст Слобідської України, вимірювальні й оптичні прилади, що використовуються у геодезії та картографії, фотографії, живописні й графічні роботи українських художників, які відтворюють історичні визначні пам'ятки Слобожанщини. Окремий розділ виставки присвячено колекції карт, зібраних земляком, головою обласного товариства краєзнавців Іваном Саратовим.
Серед прикмет виставки такі раритети, як карта Слобідських полків 1764 року, Межова карта Харкова 1787 року, нарешті, план Харкова 1822 року з написом «Бути!», зробленим власноруч імператором Олександром І. У експозиції є й проект університетського містечка, який створено у першій половині XIX ст. і передбачає будівництво навчального корпусу університету (мається на увазі нинішній Національний університет імені Каразіна), житлового будинку для викладачів, оранжереї, обсерваторії. А ось карта, видана у Лейпцигу 1941 року, на якій не позначено Польщу і Чехословаччину: їхню територію займає Німеччина. Нарешті, один із найпримітніших експонатів — карта Харкова, зроблена з космічного супутника 1991 року.

також у паперовій версії читайте:

• ЦІКАВА ПЛАНЕТА
• ЩО Б ПРИГОТУВАТИ?...
• ЗІ СВІТУ ТВАРИН
• СВІТСЬКА ХРОНІКА

назад »»»