ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ПЕРШІ ЛАСТІВКИ ПОДАТКОВОЇ РЕФОРМИ
Наповнення державного бюджету проходить стабільно і за графіком. Податківці звітували про роботу в першій половині року і запевняють громадськість, що підстав для занепокоєння стосовно наповнення бюджетів немає. За словами голови Державної податкової адміністрації Олександра Кірєєва, у першому півріччі поточного року до держбюджету надійшло 25,6 млрд грн, що на 15% більше, ніж за аналогічний період торік. Місцеві бюджети отримали 14,1 млрд грн, це на 29% більше, ніж у першому півріччі попереднього року.

Переважає оптимізм
Суттєво поліпшилась ситуація зі збором податку на додану вартість. До держбюджету надійшло понад 14 млрд грн ПДВ, порівняно з минулим роком це на 32% більше. Додатково бюджет отримав 3 млрд 431 млн грн. Такий ривок керівник ДПА пояснює «закриттям податкових дірок» на багатьох підприємствах, а також у Чорнобильській зоні та у вільних економічних зонах, упровадженні жорсткої системи контролю за відшкодуванням ПДВ. Серед позитивних тенденцій податківці відзначають збільшення частки відшкодування ПДВ виробничим підприємствам живими грішми, зменшення цих компенсацій посередницьким структурам. Саме такий підхід — дієвий стимул розвитку реального сектора економіки. Від початку року відшкодовано понад 7 млрд грн ПДВ, а завдяки поліпшенню адміністрування цього податку вдалося скоротити залишок невідшкодованого на 2,8 млрд грн.
Водночас у першому півріччі надходження від акцизного збору зменшилися на 100 млн грн, від податку на прибуток підприємств — на 1 млрд грн. Таку ситуацію Олександр Кірєєв пояснює тим, що законопроект про підвищення акцизних ставок Верховна Рада так і не розглянула, а в держбюджеті закладено збільшені надходження від акцизів. Надходження від прибуткового податку зменшилися через зниження прибутків підприємств. Експерти пояснюють цю тенденцію подорожчанням енергоресурсів і виборчою кампанією, під час якої чимало підприємств виділяли кошти для підтримки різних політичних сил.
Незважаючи на ці труднощі, плани наповнення бюджету виконуються. Фінансове поповнення в обсязі 500 млн грн держбюджет отримав завдяки виплаті дивідендів за минулий рік на державну частку акцій компаніями «Укрнафта» та «Укртелеком». Митниця за півроку поповнила державний бюджет понад план на 600 млн грн.

ДПА: скасувати ПДВ на деяких ринках
Особливу стурбованість податківців викликає «тінізація» ринку заготівлі й обігу металобрухту. Тут навести лад досі не вдалося. Причин — багато. Через непрозорість цього ринку ДПА пропонує скасувати на ньому дію ПДВ. Це пов’язано з тим, що під час експорту металобрухту за кордон компанії вимагають від держави відшкодування ПДВ, а при заготівлі сировини в Україні його не сплачують. Тобто беруть гроші там, куди їх не клали. А фірми-одноденки, через які реєструють експортні операції, на момент податкової перевірки перебувають у стадії банкрутства або ліквідовані. Вітчизняні металургійні комбінати, що експортують за кордон великі обсяги продукції, отримують за це відшкодування ПДВ із бюджету, але за використання металобрухту, як первинної сировини для виробництва готової продукції, ПДВ за металобрухт не сплачують. Податківці вважають таку ситуацію неправильною. Попри те, що за законом не можна розраховуватись готівкою, на ринку заготівлі й збуту металобрухту домінує готівка, тому контролювати обсяги ринку і торговельні операції складно. Про «тінізацію» цього ринку свідчить те, що провідні металургійні комбінати не можуть налагодити власну мережу заготівель металобрухту. Їх на цей ринок не пускають: там працює система «чорних» заготівель, в якій обіг грошей та сировини не фіксується. ДПА має намір перевірити ліцензії на заготівлю металобрухту, які видають місцеві органи влади. Особливо прискіпливо податківці вивчатимуть джерела надходження металобрухту до фірм, які не мають ліцензій на його заготівлю. Із 1,6 тис. підприємств із заготівлі металобрухту перед податківцями звітують лише 1,4 тис. Втрати податків на цьому ринку, за оцінкою Олександра Кірєєва,— щонайменше 300–400 млн грн щороку.
На думку голови ДПА, дію ПДВ треба також скасувати у сільському, лісовому й рибному господарствах. У цих галузях облік кінцевої продукції є проблематичним. При виробництві ПДВ практично не сплачується, але після експортних операцій держава змушена відшкодовувати експортерам фактично не сплачене ПДВ. Таким чином, наприклад, зернотрейдери отримують з держбюджету відшкодування ПДВ після експорту зерна, хоча вони не сплачують його під час закупівлі на аграрному ринку. На думку експертів, це — прихована форма державних субсидій для кількох галузей.
ДПА також вважає доцільним оподаткування прибутків від доходів за банківськими депозитними вкладами у розмірі 13%. Нині такі доходи не оподатковують. Через це, на думку Олександра Кірєєва, фондовий ринок не має достатніх інвестиційних ресурсів. Іпотечний ринок також потерпає через те, що громадяни віддають перевагу банкам, які можуть запропонувати вигідніші умови. Вторинний ефект накопичення капіталу іпотека має на ринку цінних паперів, який оподатковується, і через це за рівнем прибутковості не може конкурувати з прибутками від розміщення капіталу на вільних від оподаткування банківських депозитах.
Звісно, для впровадження таких нововведень потрібно вносити зміни до законодавства. Нині триває робота над новим Податковим кодексом. Саме він, очевидно, стане реальним утіленням податкової реформи, про яку точаться дискусії. Суттєвих змін у кодексі зазнає оподаткування грального бізнесу, який податківці обіцяють перевести у цивілізоване русло.

Спрощена система — для дрібних підприємців
Щодо перспектив розширення спрощеної системи оподаткування Олександр Кірєєв переконаний: вона має діяти там, де складно організувати систему бухгалтерського обліку. Це переважно сфера надання послуг і обслуговування: приватні й невеликі хімчистки, швейні та взуттєві майстерні, таксі, що не мають професійних аудиторів і бухгалтерів. Для дрібного бізнесу найоптимальнішою моделлю оподаткування є спрощена система. Голова ДПА вважає, що підприємства, які мають щорічний обіг на рівні 1,5 млн грн, не вважаються представниками малого бізнесу, відтак вони не можуть претендувати на спрощену систему оподаткування. Приміром, логістичні склади-одноденки, які займаються оптовою торгівлею товарами великими партіями і претендують на спрощену систему оподаткування, на переконання фіскальних органів, є класичним прикладом шахрайства. Після проведення трьох-чотирьох операцій на суму до 1 млн грн, така фірма самоліквідується, не сплативши жодних податків.
Ще одним поширеним видом шахрайства є зумисне завищення обсягів і ціни експортованих товарів з метою отримання більшої суми відшкодування ПДВ, та заниження обсягів і ціни імпортованих товарів, аби зменшити сплату мита й податків. Боротися з такими мінімізаторами ДПА буде перевірками. У першому півріччі податкова міліція викрила понад 4,5 тис. правопорушень у сфері оподаткування, з яких 90% — ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах. Держава зазнала збитків на 1,2 млрд грн, із яких понад 182 млн грн мінімізатори відшкодували. До суду ДПА надіслала 2,4 тис. справ, із яких 546 — про ухилення від сплати податків.

Роман ПІДВИСОЦЬКИЙ
також у паперовій версії читайте:

• РЕЗЕРВИ НБУ СКОРОЧУЮТЬСЯ
• НА КОГО ПРАЦЮЄ АВТОСТРАХОВКА?

назад »»»