ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ВІЙСЬКО
І ОЖИВАЮТЬ ПОЛІГОНИ...
НА НАХ ДЕДАЛІ ЧАСТІШЕ СТРІЛЯЮТЬ, ВОДЯТЬ БОЙОВІ МАШИНИ, ЩО СПРИЯЄ БОЄГОТОВНОСТІ НАШОЇ АРМІЇ
Із усіх державних інститутів Міністерство оборони України зазнало найсуттєвіших змін, а офіцери й прапорщики на власному досвіді відчули всю «принадність» реформ. Адже лише протягом 2001-2005 років було проведено майже 16 тисяч заходів щодо реструктуризації Збройних сил, у результаті яких чисельність війська зменшилася з 416 до 245 тисяч осіб.

Скоротили посади: генералів — 138, офіцерів — майже 30 тисяч, прапорщиків — 27 тисяч, солдатів і сержантів — 69 тисяч. Працівників ЗС поменшало на 36 тисяч осіб. Та не обійшлося без помилок, зокрема виник дисбаланс у співвідношенні бойових частин і тих, що мають забезпечувати їх життєдіяльність. Скажімо, у сухопутних військах на одну бойову частину припадало дві-три тилові. Довелося вживати термінових заходів із виправлення ситуації. Результати цих заходів видно, так би мовити, неозброєним оком: якщо торік кількість бойових частин становила 98 тисяч, а допоміжних — 147, то в поточному перших налічується 120 тисяч, а других — 101.
Із проголошенням Україною незалежності вона успадкувала від колишнього Союзу чимало зброї й техніки, яких не потребувала. Тож у рамках виконання Державної програми реформування та розвитку Збройних сил довелося позбутись близько двох тисяч застарілих і непрацездатних зразків зброї й техніки, зокрема 870 танків, 380 бойових броньованих машин, 299 літаків, близько 60 гелікоптерів і 28 кораблів. Загалом військове відомство змушене було утилізувати близько 60 тисяч одиниць надлишкових озброєнь та майже 100 тисяч тонн ракет і боєприпасів. Дехто закидає першим особам держави і МО, мовляв, роззброюємось і незабаром наші вояки нестимуть службу... з мисливськими рушницями. Проте, як на мене, так злословити можуть лише невігласи або ті, хто подібним чином намагається нажити політичний капітал. Бо ж Україні через зміни, що відбулися останнім часом у світі, численна армія не потрібна, до того ж і економіка у нас поки не піднялася на весь, так би мовити, зріст і нам не під силу утримувати таке завелике військо. Тому скорочуємо як особовий склад, так і озброєння.
Але реформування ЗС, про необхідність якого більше говорили, ніж щось робили впродовж років, розпочалося 2005 року. Для цього були вжиті рішучі заходи з боку Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів і, звичайно, Міністерства оборони. Нове керівництво України чіткіше визначило воєнно-політичну орієнтацію держави, проголосивши вступ до НАТО кінцевою метою євроатлантичної інтеграції.
Переважну більшість керівних посад у МО обіймають цивільні особи, що сприяє контролю над воєнною організацією держави. Наразі кількість цивільного персоналу, що працює в центральному апараті МО, становить майже 80 відсотків загальної чисельності.
На виконання передвиборної програми Віктора Ющенка «Десять кроків назустріч людям» термін служби для воїнів-строковиків скорочено до одного року, а для тих, хто має вищу освіту, він становить дев’ять місяців. Щоправда, юнаки, призвані до Військово-морських сил, служать 18 місяців.
Деякі скептики, пам’ятаю, стверджували, що зменшення термінів служби призведе до зниження боєготовності, оскільки за один рік солдат не опанує як слід свою спеціальність. Проте життя довело, що це не так: теперішнього терміну достатньо, як кажуть самі командири частин і підрозділів, аби навчитись як слід керувати танком чи стріляти. Якщо, звичайно, більше часу проводити в навчальних класах і на полігонах, а не на господарських роботах чи будівництві генеральських «хатинок».
Раніше планувалося переведення ЗС на контрактний принцип комплектування з 2015 року, але згідно з останніми намірами, починаючи з 2011 року у війську не повинно бути жодного солдата-строковика. Задля того, аби заохотити громадян до служби за контрактом, Кабінет Міністрів України останнім часом суттєво збільшив їм грошове забезпечення.
Тривалий час у ЗС не проводилися військові навчання: бракувало коштів. Але, зважаючи на актуальність цієї проблеми, парламент виділив на бойову підготовку військ додатково 100 мільйонів гривень.
Основою українського війська є об’єднані сили швидкого реагування, до складу яких увійшли найбільш боєздатні частини й підрозділи. Їм найбільше приділяють увагу, бо саме вони відповідно мають реагувати на військову загрозу державі ззовні. Зважаючи на це, керівництво МО докладає всіх зусиль для їх професійної підготовки. Тож у 2005 році в сухопутних військах їх частинами програми вогневих стрільб і водіння бойових машин виконано на 100 відсотків, а стрибків з парашутами — на 115. Наліт в армійській авіації збільшився у 2,3 раза — із 40 годин у 2004 році до 90 годин у 2005-му, а в основних силах оборони — в 1,4 раза. Якщо 2004-го план льотної підготовки було виконано лише на 56 відсотків, то у 2005-му — на 86. Середній наліт на екіпаж морської авіації зріс майже в сім разів! Торік за участю Президента України — Верховного Головнокомандувача Збройних сил Віктора Ющенка було проведено оперативно-тактичні навчання, в яких брали участь близько шести тисяч військовослужбовців і шістсот одиниць техніки, двадцять літаків і дванадцять гелікоптерів, дев’ять кораблів.
Одне слово, полігони, на яких протягом років панувала тиша, реанімуються. Можливо, дещо повільно, але відроджуються: на них усе частіше стріляють, водять танки і бойові машини піхоти, у повітря підіймаються літаки. Це свідчить про те, що армія починає займатись тим, чим і має: бойовою підготовкою. Адже основне її призначення — захист держави, а не марширування центральними вулицями столиці.
також у паперовій версії читайте:

• ГРОШОВА КОМПЕНСАЦІЯ... ВАЛЯНКАМИ
• СМЕРТОНОСНИХ «СКАРБІВ» МЕНШАЄ

назад »»»