ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
КОМУ ГРІЮТЬ ДУШУ УЛЬТРАТАРИФИ?
Після підвищення тарифів на енергоносії комунальні витрати зростуть майже вдвічі. Перед споживачами постане нагальна проблема скорочення споживання енергоресурсів або збільшення видатків. На переконання голови правління альянсу «Нова енергія України» Валерія Боровика, підвищення цін на енергоносії, зокрема на газ та електрику, не є обґрунтованим через те, що плата за комунальні послуги та спожиті енергоносії значно більша від фактичного обсягу наданих послуг та енергоносіїв.

За даними державного підприємства «Енергоринок», у 2004 році обсяг річного постачання електричної енергії для всіх груп споживачів у грошовому еквіваленті становив 16,5 млрд грн. Природного газу всі групи споживачів отримали на 12,33 млрд грн. Обсяг річного постачання вторинних ресурсів (теплова енергія, вода) у грошовому виразі дорівнював 9,1 млрд грн. При цьому для виробництва та постачання вторинних ресурсів та житлово-комунальних послуг використовується лишень 20% від обсягу постачання електроенергії та 30% обсягу постаченого природного газу. Це 3,3 млрд грн та 3,7 млрд грн відповідно.
Сумарна вартість поставлених первинних та вторинних енергетичних ресурсів для всіх споживачів у 2004 році становила 30,97 млрд грн, а сплачено за спожиті ресурси та послуги 79,3 млрд грн. Фактично, це у 2,5 раза більше, ніж первинна вартість поставлених енергетичних та вторинних ресурсів. За поставлені в комунальне господарство енергоресурси було сплачено 61,6 млрд грн — втричі більше, ніж реальна собівартість спожитих у ЖКГ енергоносіїв.
Населення у 2004 році сплатило за енергоресурси всіх видів 49,9 млрд грн — це на 16 млрд грн. більше від реально спожитого. У 2005 році оплата за споживання енергетичних ресурсів та похідних послуг зросла на 25%. Така тенденція є очевидною і в першому кварталі цього року. Споживачам виставили рахунки за природний газ на 13 млрд грн, за електроенергію — 7,9 млрд грн, за житлово-комунальні послуги — 3,9 млрд грн. При цьому загалом спожито енергетичних ресурсів на 25 млрд грн.
Експерти альянсу «НЕУ» вважають, що сама методологія нарахування та ціноутворення в ЖКГ є неправильною. Тобто плата за спожиті ресурси в позаминулому та минулому роках була вдвічі більшою від їхньої реальної вартості. Але ці кошти не використовуються для реформування системи ЖКГ, реконструкції мереж і впровадження енергозбережних технологій.
На думку Валерія Боровика, незворотність підвищення цін на енергоносії для ЖКГ та населення на 85% не є аксіомою. Так само помилковою експерт вважає популістську позицію, котра передбачає відшкодування споживачам можливих збитків або додаткових витрат від підвищення цін на енергоносії за рахунок державного бюджету. За неофіційною інформацією, у бюджетах кількох областей уже тепер бракує коштів для фінансування субсидій. А попереду — опалювальний період.
Не викликає схвалення споживачів те, що держава перекладає на них увесь тягар від подорожчання енергоресурсів. Експерти пропонують впровадити механізм жорсткого контролю та обліку енергоресурсів і завдяки цьому зменшити ціновий шок хоча б на першому етапі після підвищення цін. Те, що тарифи на енергоносії зростатимуть, очевидно, але підвищення ціни майже вдвічі є досить сильним економічним чинником для більшості громадян. Чи спонукатимуть високі ціни на енергоносії виробників та споживачів до впровадження енергозбережних технологій? Споживачів, очевидно, спонукатимуть, а от для виробників це не є ефективним стимулом. Для них головне — отримання прибутку від своєї діяльності. Отже, дорожчі енергоносії, більший обсяг їх споживання і збуту принесуть виробникам та постачальникам більше прибутку, і вони не надто переймаються енергозбереженням, бо платять за носії не вони, а кінцеві споживачі.
Ініціатори з «Нової енергії» пропонують запровадити єдину державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за житлово-комунальні та енергетичні послуги. Втілювати таку загальнодержавну систему моніторингу має нова спеціальна державна установа, безпосередньо підпорядкована уряду. Проте в багатьох експертів ця ідея викликає резонне запитання: навіщо дублювати функції Національного агентства з ефективного використання енергоресурсів, створюючи ще одну подібну установу, яку треба фінансувати в обсязі 225 млн грн щороку? «НЕУ» запевняє, що для започаткування такої благородної справи кілька потенційних інвесторів уже зголосилися вкладати кошти. Допомогти запровадити єдину державну енергетичну систему моніторингу обіцяють європейці, але без коштів держбюджету цю справу, як то кажуть, з місця не зрушиш.
Першим кроком на шляху до цього проекту має стати встановлення лічильників, які рахуватимуть обсяг транзиту природного газу та нафти територією України. Цей проект здійснюється за підтримки Світового банку та ЄБРР, котрі виділили понад 250 млн доларів для встановлення на кордонах приладів обліку. Зацікавленість європейців цілком зрозуміла. На тлі численних звинувачень у відборі газу наші західні сусіди хочуть контролювати транзитні енергетичні потоки, а також спонукати Україну до зменшення внутрішнього споживання енергії. Але в Україні жорстокої системи обліку та моніторингу первинних та вторинних енергетичних ресурсів немає. Альянс «НЕУ» пропонує запровадити в житлово-комунальному господарстві розподільчі рахунки за енергоносії та послуги, у яких окремими пунктами буде зазначено вартість енергії чи палива та допоміжних послуг із його транспортування або вартість надання самої послуги. Таким чином можна спонукати постачальні організації зменшувати невиробничі витрати.
Другою альтернативою може стати мотивація до заощадження енергоресурсів у бюджетній сфері. Нинішня система така, що в разі зменшення споживання електроенергії та палива ліміти на їхню оплату теж зменшуються, тому бюджетні установи не зацікавлені в тому, щоб заощаджувати. Натомість слід надати їм можливість використати залишки коштів на свій розвиток. Але в цьому питанні «на сторожі» бюджетних коштів стоїть Міністерство фінансів, яке не хоче збільшувати видатки, тому дуже обережно ставиться до економічного стимулювання енергозбереження в бюджетній сфері. Третій напрям — це розвиток технічної бази. У Німеччині вже діє техноцентр з енергозбереження. Це своєрідна «силіконова долина» нової та альтернативної енергетики, у якій провідні фахівці збирають найсучасніші ідеї, проектують і продукують нове обладнання та ощадливі технології. Подібні техноцентри зводяться у Франції, Швейцарії, Англії, Бразилії, Китаї. Усі ці осередки будуть об'єднані в єдину глобальну мережу. Альянс «НЕУ» ставить перед собою амбітне завдання створити подібний техноцентр в Україні. Попередні домовленості з німецькими колегами з цього приводу вже укладені. Ідею створення подібного техноцентру підтримує міський голова Києва Леонід Черновецький. Можливо, незабаром саме столиця зробить перший крок.

Роман ПІДВИСОЦЬКИЙ
також у паперовій версії читайте:

• БОРЖНИКИ, ПІЛЬГИ, СУБСИДІЇ

назад »»»