ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
БІЛІ НОЧІ «ВЕЛИКОЇ ВІСІМКИ»
Наприкінці сезону знаменитих пітерських білих ночей 15–17 липня 2006 року в місті на Неві зберуться глави держав «великої вісімки»: господар зустрічі — президент Росії Володимир Путін; послаблений поразками в Іраку президент США Джордж Буш; зморений внутрішньополітичними проблемами президент Франції Жак Ширак, для якого цей саміт є останнім; прем'єр-міністр Японії Дзюїньтіро Коїдзумі, котрий наступного року планує піти у відставку; єдина жінка-лідер країни «великої вісімки» канцлер ФРН Ангела Меркель, для якої це перший саміт; прем'єр-міністр Великої Британії Тоні Блер, що планує першого травня 2007 року залишити посаду; прем'єр-міністр Канади Стівен Харпер, який на такому рауті буде присутнім уперше; і прем’єр-міністр Італії Романо Проді, котрого називають ветераном цих самітів (як глава уряду і голова Єврокомісії).

Уже традиційно темою спекуляцій напередодні зустрічі «великої вісімки» є місце Росії в цьому закритому клубі. Оглядачі звертають увагу на той факт, що навіть із нинішніми астрономічними прибутками, отриманими завдяки високим цінам на нафту й газ, російська економіка суттєво відстає за рівнем капіталізації від китайської. А за критерієм демократичності багато хто з лібералів хотів би бачити у «вісімці» не Росію чи Китай, а Індію. Але питання радикальних змін у роботі «великої вісімки» на петербурзькому саміті не обговорюватимуться.
Провідною темою засідання є бажання Росії домогтися визнання її енергетичною наддержавою. Сполучені Штати намагаються пов'язати це прагнення з вимогами відмовитися від використання енергетичних аргументів у відносинах Росії з Грузією, Молдовою, Україною. Утім, від Джорджа Буша ніхто не очікує повторення з цього приводу різкого виступу у Вільнюсі віце-президента США Річарда Чейні, оскільки Буш потребує підтримки Володимира Путіна в боротьбі проти міжнародного тероризму та в іранському й північнокорейському ядерних питаннях.
Європейський Союз пропонує Росії укласти угоду про створення зони вільної торгівлі, намагаючись таким чином отримати доступ до російських енергетичних ресурсів у повному обсязі. Кремль, визнаючи той факт, що взаємозалежності в енергетичній галузі важко уникнути, не поспішає виконувати основну вимогу Заходу — демонополізувати «Газпром». Це питання є «найнезручнішим» з усіх, які планується обговорити в Петербурзі.
Попри ритуальну зустріч західних лідерів із представниками російських неурядових громадських організацій, які потерпають від державного контролю, наявність проблем з демократією в Росії, а також питання, пов'язані з можливим вступом України та Грузії до НАТО, опинились за межами офіційного порядку денного. Російське керівництво прагне використати саміт для зміцнення свого іміджу та утвердження концепції не «керованої», а «суверенної» демократії.
Пасивність Заходу у цих питаннях, на думку ліберальних оглядачів, може спровокувати Росію на «повзучу» анексію Абхазії та Південної Осетії, а також на нову газову війну проти України. Російські радикали наголошують, що в разі вступу України до НАТО, напруга по вісі українсько-російського кордону знищить ідею союзу великих держав проти нових загроз безпеці і відродить блокове суперництво. Тож гучних заяв з приводу «незручних» для співрозмовників тем від петербурзького саміту очікувати не доводиться.
Такий самий песимізм домінує і з приводу контролю за виконанням рішень попередніх самітів країн «великої вісімки». Зокрема, найнезаможніші країни світу відверто висловлюють невдоволення неефективністю заходів, які передбачалось застосувати для розв'язання проблеми бідності в Африці. Навколо цієї теми точилось багато розмов на торішньому саміті «великої вісімки», рішення якого так і не виправдало великих сподівань.
також у паперовій версії читайте:

• ІРАНСЬКЕ ВИПРОБУВАННЯ
• КИТАЙСЬКИЙ ПАРОВОЗ НАБИРАЄ ХОДУ
• ПАСЬЯНС ТРУБОПРОВОДІВ

назад »»»