ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СПОРТ
«ТУР ДЕ ФРАНС»: НАЙСКЛАДНІШЕ — ПОПЕРЕДУ
Напередодні на 93-й велобагатоденці «Тур де Франс» розпочався другий змагальний тиждень. Результати першого були очікуваними — право одягати перед стартом етапу жовту майку лідера протягом кількох днів виборювали «божевільні» спринтери, про яких у Піренеях чи Альпах навряд чи хтось згадає. У Роббі МакЮена чи Тома Боонена свої пріоритети на французькому турі: їм головне — виграти кілька етапів (хай і відриву від переслідувачів досягти не вдасться, бо ж фініш на рівнинних етапах зазвичай масовий) і заявити про свої претензії на зелену майку, яку за підсумками змагання отримає велосипедист, який частіше зберігав сили на фінішний ривок після 180, 200, а то й 228 кілометрів не надто насиченої гірськими випробуваннями дистанції.

Напередодні на 93-й велобагатоденці «Тур де Франс» розпочався другий змагальний тиждень. Результати першого були очікуваними — право одягати перед стартом етапу жовту майку лідера протягом кількох днів виборювали «божевільні» спринтери, про яких у Піренеях чи Альпах навряд чи хтось згадає. У Роббі МакЮена чи Тома Боонена свої пріоритети на французькому турі: їм головне — виграти кілька етапів (хай і відриву від переслідувачів досягти не вдасться, бо ж фініш на рівнинних етапах зазвичай масовий) і заявити про свої претензії на зелену майку, яку за підсумками змагання отримає велосипедист, який частіше зберігав сили на фінішний ривок після 180, 200, а то й 228 кілометрів не надто насиченої гірськими випробуваннями дистанції.
Суботня гонка з роздільним стартом відправила вчорашніх фаворитів туди, де їм і місце — в середину, а то й у кінець генеральної класифікації. У блискучому стилі 52-кілометрову гонку виграв наш співвітчизник Сергій Гончар: на відміну від МакЮена чи Боонена, Фрейре чи Хушховда український ветеран німецької команди «Т-Мобайл» уміє «ламати» найважчу передачу не на останній стометрівці з виряченими очима — він, як віл, планомірно працює впродовж усієї дистанції «розділки».
Та згадаймо про те, з чого все починалося. Перша гонка з роздільним стартом відбулася в Страсбурзі. Пролог вулицями столиці Європи (довжина дистанції — 7 кілометрів 100 метрів) — акція швидше презентаційна, а не змагальна, своєрідний компроміс між шанувальниками швидких фінішів і майстрами виснажливої роботи. Цю особливість відбиває і протокол: між першим і, приміром, 171-м місцем — лише одна хвилина. Із результатом 8 хвилин 17 секунд (середня швидкість — 51,43 км/год) пролог виграв норвезький гонщик Тур Хушховд, який згодом «виринав» і на спринтерських етапах. Найкращим із українців став Сергій Гончар — рівнянин програв переможцю близько десяти секунд.
Протягом першого — шостого етапів на «Тур де Франс» була суцільна спринтерська «класика» — етапи завдовжки від 183 до 228 з половиною кілометрів завершувалися титанічною боротьбою за сто — двісті метрів до кінця дистанції. У кільцевій гонці Страсбург — Страсбург (183 кілометри) на першому етапі несподівано тріумфував француз Джиммі Каспер із команди «Кофідіс», який згодом сам дивувався, як йому пощастило на фініші випередити таких майстрів, як Хушховд, Боонен чи МакЮен. Норвежцю відверто не фортунило — шукаючи «коридор» для потужного спурту, Тур максимально зблизився з бар’єром, котрий відділяв гонщиків від глядачів, і якийсь фанат, не встигши відреагувати на цей маневр, своїм плакатом розрізав спортсменові руку. Мужній скандинав таки знайшов у собі сили продовжити участь у змаганнях, хоча одразу після фінішу закривавлена жовта майка спонукала до песимізму.
На другому етапі, який стартував у Франції, а закінчився через 228,5 кілометра у люксембурзькому металургійному центрі Еш-сюр-Альзетт, трійка призерів була очікуваною — австралієць Роббі МакЮен, бельгієць Том Боонен і багатостраждальний Хушховд. Жовту майку лідера, якою за рахунок боніфікацій на попередньому етапі на один день заволодів американець Джордж Хінкейпі з команди «Дискавері Ченнел», знову повернув собі Тур Хушховд.
Та його тріумф був недовгим. На третьому етапі (розпочався він у Люксембурзі, а фінішував через 216 кілометрів у голландському містечку Фолкенбург) спортсменам сильно заважала спека. Для іспанця Алехандро Валверде, на якого в команді «Іль-Балеарс» небезпідставно розраховували в горах, на другому етапі «Тур де Франс» закінчився. Отримавши тепловий удар, Алехандро «поплив», упав і зламав ключицю. Через травми, отримані в завалі ще раніше, боротьбу змушені були припинити також голландець Ерік Деккер («Рабобанк») і американець Фред Родрігес («Давітамон-Лото»). Висока температура допомогла німцеві Маттіасу Кесслеру з «Т-Мобайл», який навіть зміг «привезти» переслідувачам п’ять секунд. Відриви між деякими учасниками більше нагадували параметри, які звичніше бачити після гірських етапів. На щастя, українців спека не злякала — Ярослав Попович («Дискавері ченнел») і Сергій Гончар приїхали у великій групі одразу після Кесслера, молодий Андрій Гривко з команди «Мілрам» програв на цій дистанції лише 17 секунд. Жовту майку лідера отримав на кілька днів бельгієць Том Боонен.
Четвертий — шостий етапи відбувалися за схожим сценарієм: пелетон спершу відпускав кількох велосипедистів у відрив, а за кілька кілометрів (або й сотень метрів) до фінішу наздоганяв утікачів, і за перемогу боролися вже визнані спринтери. На четвертому і шостому етапах тріумфував Роббі МакЮен (це йому дало змогу одягти зелену (спринтерську) майку, але не дуже допомогло в боротьбі за жовту — Боонен завжди був поруч), п’ятий виграв іспанець Оскар Фрейре («Рабобанк»).
Про драматичні події на «розділці» ми повідомляли напередодні. Доповнити розповідь про тріумф Сергія Гончара варто лише ложкою дьогтю — в околицях Ренна «Тур де Франс» втратив ще одного не останнього гонщика. Американець Боббі Джуліч із команди «Сі-Ес-Сі» посередині дистанції не впорався зі зв’язкою поворотів і впав, неабияк ушкодивши руку...
Спринтерський за профілем восьмий етап закінчився нестандартно — одного з утікачів стомлений суботніми випробуваннями пелетон не встиг «з’їсти» до фінішу. Між французькими містами Сен-Мін-ле-Гран і Лорьян — 181 кілометр. Як це зазвичай буває, після кількох десятків кілометрів від пелетону відокремилась група сміливців. «Наглядачем» разом із нею поїхав представник «Т-Мобайл» Маттіас Кесслер, головне завдання якого — будь-що повернути до загальної групи потенційно небезпечного, з огляду на стратегію боротьби в генеральній класифікації, американця Дейва Забріскі («Сі-Ес-Сі»). Завдання своє Маттіас виконав блискуче. Коли ж за 27 кілометрів до фінішу у новий відрив поїхав француз Сільвен Кальцаті («Ag2R»), на нього ніхто не зважав. Навіть «привізши» решті конкурентів понад дві хвилини, Сільвен не з’явився у чільній двадцятці генеральної класифікації — його нинішнє місце — 37 із відставанням від Сергія Гончара більш як на чотири з половиною хвилини.

Антон ШУЛЬГА
також у паперовій версії читайте:

• НА ЧЕРЗІ —МАРСЕЛЬ
• ЗІДАН — НАЙКРАЩИЙ
• «ЮВЕНТУС» РЯТУВАТИМЕ ДЕШАМ
• ІТАЛІЙСЬКІ АКТОРИ
• АРГЕНТИНЦІВ ПОКАРАНО

назад »»»