ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
ХАЙ КОЖНА ДИТИНА МАЄ РОДИНУ
Кабінет Міністрів України з метою соціально-правового захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, та для їх соціальної підтримки затвердив Державну програму подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006–2010 роки.

Значення цієї програми важко переоцінити. Адже кількість безпритульних і бездоглядних щороку зростає й торік досягла 100 тисяч дітей, що залишились без сім'ї чи батьківського піклування. Вражає й те, що майже 90% цих дітлахів — соціальні сироти (батьки їх живі й здорові). Це небезпечно як для молодого покоління, їхнього розвитку й виховання, так загалом для держави, в якій смертність перевищує народжуваність. Відтак захист дитинства — не тільки захист прав дітей, а й турбота про національну безпеку.
Чому в нашій державі пустило коріння таке ганебне явище, як дитяча безпритульність? Насамперед з вини горе-батьків, котрі не приділяють належної уваги вихованню дітей, жорстоко поводяться з ними. Причиною цього є, зазвичай, алкоголізм батьків, уживання наркотиків і, як наслідок,— байдуже ставлення до своїх нащадків, цинічна експлуатація важкою працею, вимагання піти на вулицю і «знайти» гроші на чергову пляшку чи ще щось. Вони слухняно йдуть, полишаючи не тільки навчання, а й дім! Згодом переконуються, що ліпше жити на вулиці, добуваючи, хто як може, шматок хліба, ніж терпіти знущання вдома. Чимало з них потрапляють в тенета кримінальних структур, жебрають на користь кримінальних баронів, крадуть, привчаються до алкоголю й наркотиків.
Фахівці твердять, що перебування на вулиці півтора-два роки майже виключає можливість реабілітації таких дітей. Отож треба дбати про них, аби не було пізно. Тим-то згадувана програма спрямована на широкомасштабний захист прав дитини, прагнення зберегти її в сім'ї. З огляду на це, нині розроблені й запроваджуються ефективні форми й методи профілактики, покликаної виявити сім'ї, де дітям погано. З їхніми батьками проводитиметься велика робота з усіх аспектів: соціальних, психологічних, медичних, матеріальних.
Чимало уваги приділятиметься дітям-сиротам, які виховуються в інтернатах, що до останнього часу в нас залишалися пріоритетною формою виховання всупереч світовій практиці. Там давно застосовуються різні форми сімейного виховання: будинки сімейного типу, прийомні сім'ї, усиновлення. Тепер Державною програмою передбачено визнати пріоритетом саме сімейне виховання і всіляко його підтримувати, аби надійно захистити дітей.
Чи можливо це в нашому суспільстві, де більше половини людей живуть за межею бідності?
Фахівці твердять, що, як мовиться, є ще порох у порохівницях, аби не залишити жодної дитини без сімейного піклування. На користь цього — сумна статистика, яка свідчить, що 1,5 млн сімейних пар не можуть народити дитину. Отже, одна біда — наявність безпритульних дітей зустрічається з іншою — наявністю бездітних сімейних пар. А в підсумку обом сторонам має стати краще: діти знайдуть батьків, а бездітні стануть батьками. До речі, як свідчать результати всеукраїнського дослідження громадської думки «Українська прийомна сім'я», оприлюднені нещодавно, 19% українських родин готові усиновити дитину за соціально-психологічної та матеріальної підтримки з боку держави (всього в Україні
13,5 млн сімей). 8% українців готові створити прийомну сім'ю, а 6% — дитячий будинок сімейного типу (нині в Україні кількість таких будинків зросла на 50 одиниць, а прийомних сімей — на 100). На думку фахівців, аби краще подбати про дітей, потрібно ухвалити єдиний закон щодо прямої опіки й турботи про них. Але тут — слово за законодавцями.
Що ще передбачається зробити для безпритульних дітей?
З нинішнього року пологові будинки інформуватимуть відповідні служби про «відмовних» дітей. Створять електронні бази даних про сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також тих, що перебувають у складних життєвих умовах. Пріоритет під час усиновлення надаватимуть громадянам України. Вилучених з вулиці дітей скеровуватимуть у сім'ї, в яких є сприятливі умови для виховання, будинки сімейного типу, прийомні сім'ї. Щоб реалізувати таку масштабну роботу, держава підтримуватиме всеукраїнську дитячу лінію «Телефон довіри», впроваджуватиме зарубіжний досвід і нові технології, аби подолати ганебне явище — безпритульність і бездоглядність.
також у паперовій версії читайте:

• ЗАБОРГОВАНІСТЬ ІЗ ЗАРПЛАТИ ЗРОСТАЄ
• УДАР! ЩЕ УДАР!.. МАЙЖЕ ЯК У ФУТБОЛІ
• ПОВЕРНУТИ ПРЕСТИЖНІСТЬ ПРОФЕСІЇ РОБІТНИКА

назад »»»