ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УВАГА: ДІТИ!
НЕЛЕГКО БУТИ ДИТИНОЮ БЕЗ БАТЬКІВ
Безробіття, безгрошів’я спонукали мільйони наших співвітчизників ґарувати в країнах Європи, Америки. Тим часом їхні діти стають сиротами при живих батьках. А що вже казати про наших маленьких співгромадян, які взагалі не мають батьків або мають тільки одного з них! Що на них чекає в майбутньому, коли доведеться залишати стіни інтернатів? Здебільшого — соціальна необлаштованість, брак даху над головою, безробіття, а відтак, хоч це й прикро, соціальне дно. Державі, зокрема місцевій владі, за великим рахунком, не дуже й болить це. Проте є й винятки. Приміром, на Прикарпатті днями відкрили соціальний гуртожиток для дітей-сиріт.

Сто тисяч безбатченків!
В Україні живе понад сто тисяч дітей-сиріт. Як стверджує дослідниця цієї проблеми Джеральдіна Морріссон, за даними, наведеними в Державній доповіді про становище дітей в Україні (за підсумками 2005 року) у навчально-виховних закладах, закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, виховується близько 25 тисяч дітей, з них приблизно половина — у школах-інтернатах, близько п’яти тисяч осіб — у будинках дитини системи Міністерства освіти і науки, три тисячі — у дитячих будинках системи Міністерства охорони здоров’я, 3,2 — у будинках-інтернатах Міністерства праці та соціальної політики України.
Законодавством України гарантовано надання пільг і допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківської опіки. Разом з тим, соціальне сирітство набуває загрозливих масштабів. Діти залишаються напризволяще при живих батьках: щороку таких набирається близько шести тисяч. При цьому всиновити чи вдочерити тих, хто опинився в інтернаті, можуть далеко не всі українські громадяни через низький рівень свого матеріального забезпечення.
Створити оптимальні умови життєдіяльності дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки, — таке завдання ставлять перед собою дитячі соціально-виховні заклади. У справі виховання та утримання дітей в інтернатах наша держава має певний досвід: впроваджуються нові навчально-виховні технології; вихованців інтернатів залучають до навчання у загальноосвітніх школах; при інтернатах створюють міні-підприємства, цехи, міні-пекарні, що частково допомагає вирішити фінансові проблеми, відкривають профорієнтаційні центри. Проте значна частина дитячих будинків та шкіл-інтернатів має слабку матеріально-технічну базу, потребує ремонту житлових та службових приміщень. Вихованці інтернатних закладів забезпечені одягом і взуттям на 60-70%. Матеріальні потреби дітей адміністрація дитячих закладів змушена вирішувати за спонсорські кошти, отримати які дуже непросто.
Є також чимало проблем з влаштуванням дітей після закінчення навчання. Для більшості вихованців намір навчатися далі означає передусім можливість отримати місце в гуртожитку, фінансову підтримку у вигляді стипендії, інші пільги, встановлені державою. Для 41% випускників найголовнішим при працевлаштуванні є вирішення житлової проблеми.

Закон гарантує...
Верховна Рада України ухвалила Закон про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, в якому, зокрема, зазначено: «... Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківської опіки, віком до 18 років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, при продовженні навчання до 23 років. Особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, які навчаються, крім повного державного забезпечення, виплачується стипендія в розмірі, який на 50 відсотків перевищує розмір стипендії у відповідному навчальному закладі, а також виплачується 100 відсотків заробітної плати, нарахованої за період виробничого навчання та виробничої практики. Особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, які навчаються, до завершення навчання виплачується щорічна допомога для придбання навчальної літератури в розмірі трьох місячних стипендій.
Виплата зазначеної допомоги здійснюється протягом 30 днів після початку навчального року за рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у відповідних бюджетах. При наданні особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, які навчаються, академічної відпустки за медичним висновком за ними зберігається на весь період академічної відпустки повне державне забезпечення та виплачується стипендія. Навчальний заклад сприяє організації їх лікування.
Випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, забезпечуються за рахунок навчального закладу одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі двох прожиткових мінімумів. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття. Вартість повного державного забезпечення у грошовому еквіваленті для дітей віком від народження до трьох років, від трьох до семи, від семи до десяти, від 10 до 14, від 14 до 18 років та осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, до 23 років визначається відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум». Державні соціальні стандарти, нормативи споживання, нормативи забезпечення є однаковими для всіх дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, незалежно від форми їх влаштування та утримання, і затверджуються відповідно до законодавства».
Отже, певною мірою проблеми самостійного життя вирішуються для тих, хто йде вчитися до професійно-технічних та вищих навчальних закладів. Складніше тим молодим людям, які мають розпочати трудове життя відразу після закінчення школи. Забезпечення таких осіб житлом та робочим місцем законодавчо визначено, однак реально ці гарантії практично не реалізуються. До речі, у разі відмови в прийомі на роботу молодих громадян у межах встановленої квоти державна служба зайнятості, відповідно до статті 5 Закону України «Про зайнятість населення», може застосовувати штрафні санкції за кожну таку відмову у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Наприклад, у 2002 році на підприємствах, в установах і організаціях виявлено 455 порушень, за якими накладено штрафні санкції на загальну суму 334,6 тис. гривень. Проте ці кошти пішли на користь держави, а не повернулися вихованцям інтернатів, які залишаються і без грошей, і без роботи.
Проблема сирітства в Україні породжує й іншу проблему. Залишені батьками діти, які не потрапили до інтернату чи втекли з нього, стверджує Джеральдіна Морріссон, часто стають жертвами торговців живим товаром. Їх продають з метою трансплантації органів або з метою сексуальної чи трудової експлуатації.

Перша ластівка
У містечку хіміків Калуші, що на Прикарпатті, за фінансового сприяння Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді, Івано-Франківської облдержадміністрації днями відбулося урочисте відкриття соціального гуртожитку для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки.
За словами заступника директора Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді України Галини Лактіонової, мета діяльності такого гуртожитку — створення умов для соціальної адаптації та підготовки до самостійного життя випускників шкіл-інтернатів. За її словами, основні принципи роботи соціального гуртожитку — захист прав людини, гуманність, законність, доступність послуг, конфіденційність, повага до особистості.
Соціальний гуртожиток працюватиме цілодобово. У ньому можуть жити діти-сироти, позбавлені батьківського піклування діти з числа випускників інтернатних закладів, котрі навчаються або працюють, віком від 16 до 23 років зі всіх районів краю. До соціального гуртожитку не прийматимуть осіб, котрі мають алкогольну чи наркотичну залежність, психічно хворих та раніше судимих. У гуртожитку можуть перебувати до трьох років 30 осіб. На цей період пожильці забезпечуються не тільки житлом, а й соціальними послугами, зокрема консультаціями психолога, соціального педагога, юриста, їм надається конкретна допомога у вирішенні проблемних життєвих ситуацій. Утримуватиметься соціальний гуртожиток за кошти обласного бюджету.
Гуртожиток у Калуші для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування — перша ластівка у справі реального захисту безбатченків, справжньої турботи держави про них, а тому цей приклад вартий наслідування в інших регіонах України.

Іван ДМИТРІВ,
Івано-Франківська область
також у паперовій версії читайте:

• ДОМІВКА ДЛЯ СИРОТИ

назад »»»