ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ВІЙСЬКО
СЛУЖБА ПО-ФРАНЦУЗЬКОМУ
Що приваблює французів іти служити до війська? Звісно, як і кожного патріотично налаштованого громадянина це, найперше, бути корисним своїй державі. Втім, існує багато інших причин, за якими французи обирають професією саме захисника вітчизни. Про них та інше поділився з читачами військовий аташе Посольства Франції в Україні капітан 2-го рангу Жерар Малежак.

— Окрім почуття патріотизму, громадян найбільше приваблює в збройних силах, мабуть, можливість побачити світ,— розпочав розповідь мсьє Малежак.— Адже підрозділи французької армії виконують миротворчі місії майже у всіх куточках світу. Обравши будь-який вид збройних сил — сухопутні війська чи то військово-морські сили — молода людина може не сумніватися, що доля закине її в Африку, Північну Америку або Азію. Засиджуватись на одному місці не доведеться — регулярно відбуваються планові ротації. Крім того, знайти пристойну роботу, коли в країні високий рівень безробіття, вельми складно. А служба в армії гарантує постійне грошове забезпечення та гідний рівень соціального захисту.

Платимо за все
Високий рівень грошового забезпечення суттєво відрізняє вояків від звичайних робітників і службовців. Проте частину отриманих коштів спрямовують саме на оплату пільг. Приміром, на медичне страхування. Законами Франції визначено, що обов’язковим соціальним страхуванням військовослужбовців займається винятково державна страхова служба. Відраховані з їхнього грошового утримання кошти накопичуються на особистому рахунку. А у разі хвороби чи поранення ці гроші йдуть на оплату лікування. Проте на добробуті військовослужбовця це аж ніяк не позначиться.
Продовольче та речове забезпечення також визначено грошовим еквівалентом, який накопичується на особистих рахунках і залежить від умов проходження служби. Під час перебування на полігоні, в миротворчих місіях чи на кораблі військовослужбовці харчуються безкоштовно. Але при проходженні служби на території Франції офіцери та унтер-офіцери оплачують сніданки, обіди та вечері з власного гаманця.
— Ми платимо за все,— роз’яснює ситуацію щодо соціального забезпечення французів Жерар Малежак,— однострої, за потреби, купуємо самостійно.

Житло — тільки службове
Під поняттям «забезпечення житлом» мається на увазі тільки надання службових квартир. У кожному гарнізоні є житлове бюро міноборони, яке займається розселенням військовослужбовців і будівництвом службового житла. Останнє викликано великою вартістю оренди приміщень у деяких містах. Але якщо офіцер, скажімо, орендує квартиру в Парижі чи Марселі, оборонне відомство частково компенсуватиме витрати. Після звільнення з армії громадянин має полишити службову квартиру чи будинок.
Щодо забезпечення постійним житлом, то військовослужбовці ЗС Франції, як і решта громадян, купують або отримують його на загальних засадах. Для цього існує чимало державних програм кредитування та забезпечення соціальним житлом. Утім, пристойні, порівняно з іншими верствами населення, доходи дають змогу захисникам вітчизни придбати квартиру в будь-якому регіоні Франції. Колишні ж військовослужбовці зазвичай компактно оселяються у певних містах чи районах або на батьківщині.

Цивільні військової служби
Щороку громадяни Франції заповнюють податкову декларацію, де зазначають всі прибутки — свої та членів родини. Це не є винятком і для вояків, які мають вносити до податкової декларації не тільки про отримані кошти від міністерства оборони, а й інші надходження (рента від банківських вкладів, прибутки від здавання в оренду приватного житла, прибутки від підприємств, власником яких може бути військовослужбовець тощо).
Тут іноді виникають непорозуміння з фіскальними органами. У ситуації, що склалась, військовослужбовцям допомагають розібратися юристи служби соціальної підтримки міноборони. Цивільні фахівці цієї служби нададуть потрібні консультації й в інших життєвих ситуаціях. Та якщо у справи необхідне втручання адвоката, його послуги кожен громадянин оплачує сам. Звісно, можна скористатися безкоштовними послугами державного адвоката. Проте, як правило, француз віддає перевагу платним фахівцям.
Військова служба соціальної підтримки вирішує і питання взаємин між військовослужбовцями у військових колективах. Її спеціалісти неабияк впливають на психологічний стан особового складу підрозділів, проводять соціологічні дослідження.

Завжди юніори
Служба в збройних силах Франції розподіляється на кадрову й контрактну. До першої належить офіцерський та унтер-офіцерський склад. До другої — рядовий і сержантський. Хоча офіцери і унтер-офіцери також можуть служити за контрактом. Контракт укладають з військовослужбовцями на термін від трьох до десяти років, залежно від їхньої кваліфікації.
Професію захисника вітчизни французи вважають роботою для молоді. Адже більша частина особового складу війська — це контрактники. А середній вік військовослужбовців ЗС Франції — 25–27 років. Цю статистику держава постійно намагається підтримувати. Адже термін перебування на військовій службі обмежується контрактом і віком. Зокрема, для підполковника чи капітана 2-го рангу граничний вік не може перевищувати 57 років. Генерали служать до 60-ти. Адже тільки головнокомандувачу, за указом президента республіки, термін служби за віком може бути продовжено усього на рік.
Для отримання пенсії контрактникам і унтер-офіцерам потрібно відслужити 15 календарних років. Офіцерам — 25. Щоб мати статус ветерана збройних сил, треба обов’язково брати участь в бойових діях або збройних конфліктах. Відповідно ветерани й отримують більшу пенсію, ніж звичайні відставники. Бо ж вислуга в «гарячих точках», як підводникам і водолазам військово-морських сил, льотному складу ВПС, бійцям спецназу сухопутних військ та деяким іншим категоріям військовослужбовців, зараховується три роки за один.

Що після звільнення?
Французькі відставники об’єднуються у ветеранські організації та асоціації. На відміну від подібних українських громадських організацій, вони не намагаються встановлювати контроль над збройними силами. А на державні та професійні свята ветерани війська зустрічаються з особовим складом підрозділів, у яких проходили службу, беруть участь у військових парадах. У школи, на заводи, фабрики запрошувати їх на зустріч з громадськістю не прийнято. Бо кожне підприємство та відомство має своїх ветеранів.
Міністерство оборони Франції дбає і стосовно працевлаштування запасників і відставників. Якщо військовослужбовець не має цивільної спеціальності, після звільнення йому надають можливість її набути. Оборонне відомство для таких запасників організовує та фінансує навчання.
Без згадки про Французький іноземний легіон розповідь про збройні сили цієї країни була б недовершеною. Як і решта громадян Франції, легіонери користуються правами та пільгами, передбаченими законодавством. Ставлення громадян до військовослужбовців цього формування не менш шанобливе, ніж до решти захисників вітчизни. Легіонери зробили вагомий внесок у обороноздатність держави й підтримання її позитивного іміджу серед інших країн світу.

Юзеф ВЕНСКОВИЧ

Редакція вдячна за сприяння при підготовці матеріалу військовому аташе Посольства Франції в Україні капітану 2-го рангу Жерару Малежаку
також у паперовій версії читайте:

• ПОНАД 16 ТИСЯЧ КОЛИШНІХ ВІЙСЬКОВИКІВ ВПРОДОВЖ БАГАТЬОХ РОКІВ ОЧІКУЮТЬ ВЛАСНИХ ОСЕЛЬ

назад »»»