ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ПЛАНІВ ГРОМАДДЯ: ДНІСТРОВСЬКУ ГАЕС УРЕШТІ-РЕШТ ДОБУДУЮТЬ?!
У спадщину від СРСР Україні дісталося кілька довгобудів в енергетичній царині. Реалізація наймасштабніших з них дасть можливість збільшити маневрові потужності вітчизняної енергетичної системи до європейського рівня. Камінь спотикання — ціна цих недобудов. Нині йдеться про спорудження на Буковині унікального енергетичного об’єкта — Новодністровської гідроакумулятивної станції (віднедавна Дністровської ГАЕС), зведення котрої розпочалося ще у 80-х роках минулого сторіччя.

ГАЕС є складовою Дністровського каскаду, котрий складається з Дністровської ГЕС-1 та Дністровської ГЕС — 2. ГАЕС зводять на правому березі Дністра. Вона є унікальною підземною спорудою з 150-метровим перепадом води та штучним верхнім водосховищем площею 250 гектарів. Основні функції Дністровської ГАЕС — регулювання частоти й графіка навантажень в енергосистемі, роль аварійного резерву. Головна вигода від реалізації проекту — підвищення стабільності функціонування енергосистеми. Цей показник важко оцінити кількісно, однак відомо, що, за оцінками фахівців, пониження частоти струму з 50 ГЦ до 49 завдає збитків економіці України приблизно на 100 мільйонів доларів США. Оцінки й спеціалістів Світового банку, і фахівців Мінпаливенерго України та Укргідропроекту підтверджують безумовну економічну ефективність проекту Дністровської ГАЕС і його вигідність порівняно з альтернативними варіантами.
Про енергетичний сектор України, місце в ньому Дністровської ГАЕС мова піде далі.

Електроенергетичний сектор: сучасний стан і перспективи
Мабуть, не буде зайвим сказати, що питання енергетичної безпеки на сьогодні є ключовим у розробці та реалізації енергетичної політики України. Це знайшло відображення в «Енергетичній стратегії» до 2030 року. Міністр палива та енергетики Іван Плачков головними цілями майбутньої стратегії назвав таке: створення умов для постійного та якісного задоволення попиту на енергетичні продукти; визначення шляхів і створення умов для безпечного, надійного та сталого функціонування енергетики та її максимально ефективного розвитку; підвищення рівня енергетичної безпеки держави; зменшення техногенного навантаження на довкілля та гарантування захисту у сфері техногенної безпеки паливно-енергетичного комплексу (ПЕК); зниження питомих витрат у виробництві та використанні енергопродуктів завдяки раціональному їх споживанню, впровадженню енергозбережних технологій та обладнання, раціоналізації структури суспільного виробництва й зниженню питомої ваги енергоємних технологій; інтеграція об’єднаної енергосистеми України до європейської з послідовним збільшенням експорту електроенергії, зміцнення позицій України, як транзитної держави нафти і газу.
Що обумовлюватиме подальший розвиток електроенергетичного сектора як складової ПЕК?
Енергоємність ВВП України становить 0,89 кг умовного палива на один долар США, що майже вдвічі перевищує середній рівень енергоємності країн світу. Зрозуміло, хоч би які заходи планувалися для електроенергетичного сектора, за таких показників ефективності з огляду на сталу тенденцію зростання цін на енергоносії, економічно виправдане забезпечення споживачів у згаданих продуктах і матеріалах буде неможливо здійснити.
Нині в Україні повністю забезпечено внутрішній попит на електричну енергію. У 2005 році він становив приблизно 177,0 млрд кВт. Є й резерв генеруючих потужностей, переважно за рахунок ТЕС та, частково, АЕС, котрі, як правило, працюють у базовому режимі і їхнє використання обмежується режимами електромережі (такий резерв для днів максимального споживання на рівні 2005 р. становив близько 40%).
Основними параметрами сталого попиту на електричну енергію в перспективі є забезпечення щорічного приросту виробництва електроенергії для використання на внутрішньому ринку — приблизно на 2,5%, з орієнтацією в основному на використання вітчизняного вугілля та ядерного палива; забезпечення в структурі виробництва електричної енергії перспективного співвідношення енергії з різних джерел, яке є оптимальним з погляду безпечного рівня функціонування енергосистеми України за будь-яких можливих внутрішніх чи зовнішніх, у тому числі природних, аномальних проявів, а саме: АЕС — 50–52 %; ТЕС, ТЕЦ — 38–40 %; ГЕС, ГАЕС, інші джерела, у тому числі поновлювальні — 12–8 %;
Поступово в процесі реконструкції, модернізації та будівництва енергопотужностей має бути досягнута оптимальна структура виробництва електричної енергії, а саме: АЕС — 33%; ТЕС, ТЕЦ —53%; ГЕС, ГАЕС — 12%; поновлювальні джерела — до 2%.
Нині енергосистема України функціонує паралельно з енергосистемами Росії, Білорусі та Молдови. Для узгодження її роботи з об’єднанням енергосистем європейських країн (UCTE), у межах енергетичної системи України виділено підсистему — так званий «Бурштинський острів», на території Закарпатської, частково Львівської та Івано-Франківської областей з відповідними генеруючими потужностями, які забезпечують електричною енергією споживачів
України на визначеній території та експортні поставки електроенергії до країн Європи. Обсяги експорту енергії обмежені технічними можливостями потужностей «Бурштинського острова». Крім того, експорт електроенергії до країн Європи (Польща) відбувається з Добротвірської ТЕС.
За словами згадуваного вище Івана Плачкова, передумовами сталого функціонування об’єднаної енергетичної системи України в майбутньому є забезпечення в структурі потужностей енергосистеми частки ГЕС та ГАЕС до 15-16%, в основному завдяки будівництву універсальних регулятивних потужностей ГАЕС, у тому числі Дністровської ГАЕС потужністю в генераторному та в насосному режимі відповідно 2350 і 2950 МВт, Ташлицької ГАЕС — 900 і 1150 МВт, а також Канівської ГАЕС — 1000 і 1250 МВт.
З метою оптимізації структури енергогенеруючих потужностей гідроенергетики та з огляду на наявний дефіцит маневрових потужностей в об’єднаній енергетичній системі України у коротко- та середньостроковій перспективі уряд планує: завершити будівництво першої черги Дністровської ГАЕС та Ташлицької ГАЕС до 2010 року, а також другої черги Дністровської ГАЕС до 2015 року та почати спорудження нових потужностей Канівської ГАЕС; подальшу реконструкцію ГЕС Дніпровського каскаду та Дністровської ГЕС з метою продовження їх експлуатаційного ресурсу на 30–40 років; активізувати реконструкцію і відбудову наявних та будівництво нових малих ГЕС у системах технічного забезпечення та водовідведення; активніше використовувати гідроресурси. Проте ключовим елементом електроенергетичного сектора на довгострокову перспективу залишатимуться АЕС. Останні нафтові та газові кризи доводять, що надійне й безпечне використання ядерної енергії може бути елементом сталого розвитку. У багатьох країнах варіанти розвитку енергетичного сектора переглядають на користь атомної енергетики, котра не може існувати без гідроелектроенергетики.

Розпочали за часів Андропова...
За часів СРСР у буковинському містечку Новодністровськ розпочали спорудження ГАЕС. Дністровська ГАЕС так само, як Ташлицька й Канівська станції, була спроектована як складова енергосистеми України для роботи в режимі нічного споживання надмірної енергії атомних теплових станцій і досягнення пікової потужності в денний час. Після отримання Україною незалежності, у зв’язку зі складною економічною ситуацією в країні будівництво Дністровської, Ташлицької й Канівської ГАЕС було припинене. Тим часом через виведення з експлуатації Чорнобильської АЕС потрібно було завершити будівництво енергоблоків на Рівненській і Хмельницькій АЕС. Проте без відповідних регулювальних потужностей це ще більше ускладнить функціонування енергосистеми України. Нестача регулювальних потужностей не тільки знижує надійність енергосистеми України, а й робить неможливою паралельну роботу з енергосистемою Росії, Білорусі та Молдови. А вийти на європейський енергетичний ринок Україні заважає неможливість втримувати стандартну частоту — 50 Гц. Вихід — добудова названих вище трьох ГАЕС.
Через брак коштів спорудження Дністровської ГАЕС майже припинилось. Хоча, навіть не підозрюючи цього, опосередковано до «будови століття» були причетні всі жителі України, позаяк ще 1999 року Кабмін ухвалив постанову, згідно з якою за рахунок збільшення тарифу за відпуск електроенергії на одну копійку вдалося акумулювати бодай якісь кошти на добудову електростанції. На сьогодні будівництво першої черги виконано приблизно на 68 відсотків, введено в експлуатацію буферну ГЕС. Одночасно на Дністровській ГАЕС величезні кошти витрачалися на ліквідацію аварій, що час від часу виникали на станції після припинення будівництва.
За майже 23 роки не раз змінювались інвестори. Наприкінці минулого року збори акціонерів ВАТ «Дністровська ГАЕС» ухвалили рішення про ліквідацію цього товариства. Рішення приймали, беручи до уваги, що реалізація проекту добудови має велике значення для функціонування енергетичного комплексу держави. Представники НАК «Енергетична компанія України» вважають, що це рішення дасть змогу здійснити концентрацію фінансових, технічних і людських ресурсів ВАТ «Укргідроенерго» та ВАТ «Дністровська ГАЕС» з метою введення в дію першого гідроагрегату Дністровської ГАЕС у грудні 2007 року. Ініціювало передачу активів ВАТ «Дністровська ГАЕС» до ВАТ «Укргідроенерго» Міністерство палива та енергетики України, у якому вважають, що таким чином легше буде залучити кошти інвесторів для добудови ГАЕС, зокрема отримати на реалізацію проекту 500 млн доларів США кредиту у Світового банку, про що вже розпочато переговори.
Чернівецька ОДА категорично заперечувала проти передавання активів ВАТ «Дністровська ГАЕС» до ВАТ «Укргідроенерго», позаяк вважає, що таким чином буде значно скорочене надходження до місцевих бюджетів, поза увагою залишаться проблеми соціальної інфраструктури міста Новодністровська — супутника ГАЕС. Проте до цієї думки не прислухались.

... а завершать (першу чергу) за теперішньої каденції Ющенка?
Зміна інвестора й формального власника, схоже, була корисною. У поточному році буде значно прискорено добудову першої черги Дністровської гідроакумулюючої станції. Цей унікальний енергетичний об’єкт відіграватиме важливу роль у регулюванні добового графіка навантаження об’єднаної енергосистеми України та в маневруванні потужностями для експорту електроенергії. Уночі, працюючи на дешевій «надлишковій» електроенергії від АЕС, ГАЕС наповнюватиме своє водосховище. А в «пікові» періоди, вранці та ввечері, коли різко зростає споживання електрики, вода з водосховища ГАЕС обертатиме її генератори, підтримуючи струмом енергосистему України.
Перший з трьох гідроагрегатів першої черги Дністровської ГАЕС має почати працювати у 2007 році, другий — у 2009-му, третій — у 2010-му. Для завершення цього будівництва зі спеціального фонду Державного бюджету України на 2006 рік виділено понад 207 млн грн. Ще понад 200 млн грн має надійти протягом року за рахунок запровадження нової інвестиційної складової у розмірі 2 коп. за 1 кВт/г. в тарифі на електроенергію, яку відпускає ВАТ «Укргідроенерго». Встановити такий тариф рекомендовано Національній комісії регулювання електроенергії (НКРЕ) розпорядженням Кабінету Міністрів від 12 квітня. Сподіваються, що невдовзі й Світовий банк підсобить інвестиціями.
Турбіні-двигуну для першого гідроагрегату Дністровської ГАЕС немає аналогів у світі. Тому її запуск стане явищем світової енергетики. Унікальність станції полягає в тому, що на ній вперше впроваджено гідроагрегати, потужність яких майже вдвічі більша за наявні в Україні та у світі 324 МВт. Загалом Дністровська ГАЕС матиме сім таких гідроагрегатів.
Введення в дію нових енергетичних потужностей значно посилює енергетичну безпеку держави. Адже, відповідно до «Енергетичної стратегії України», енергозалежність нашої країни має бути зменшена в п’ять разів, а виробництво енергії за рахунок власних джерел — збільшено втричі та підвищено ефективність використання цих ресурсів у 2,2 раза.
Як повідомили в Чернівецькій ОДА, станом на 10 травня на будівництві Дністровської ГАЕС усього профінансовано та освоєно 40 903 456 грн, з яких 2 600 000 грн — бюджетні кошти, 14 903 456 грн — цільова надбавка. Нині розпочато монтування першого гідроагрегату Дністровської ГАЕС.
Жителі Новодністровська сподіваються, що цього разу справа таки буде доведена до кінця. Залишається надіятися, що експерти не помилились у розрахунках стосовно перспектив піднесення енергетики України й екологічної безпеки. Бо, за словами кандидата географічних наук Віталія Коржика, через постійне відкачування карстових вод з Кривського гіпсового кар’єру на теренах Молдови темпи щорічного збільшення порожнин зросли за останні 30 років удвічі й сягнули 7000 кубометрів. Створюється реальна загроза прориву вод з Дністровського водосховища підземними галереями карстової печерної системи «Попелюшка» до долини річки Прут з затоплення буковинських сіл Мамалиги та Крива. Тому Дністровську ГАЕС необхідно добудувати якомога скоріше, щоб не допустити екологічної катастрофи (неукріплене водосховище станції — водотоннажністю 32 млн куб. м — може стати причиною обвалу, який перекриє русло річки й викличе небувалу повінь), щоб не знеструмити всієї України й не зупинити атомних електростанцій. Гідроакумулювальні електростанції не тільки стабілізують роботу атомних, а й гарантують безаварійний режим всієї енергосистеми України, а отже, разом з «Бурштинським енергоостровом» приєднання її до аналогічної системи Європи.

Іван ДМИТРІВ,
Чернівецька область
також у паперовій версії читайте:

назад »»»