ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
ЗНОВУ «ГРУПА 239»... ДЕЖА ВЮ?
Нескінченний процес формування парламентської коаліції нарешті завершився. Учора на засіданні Верховної Ради було оголошено про її створення. Спершу лідер БЮТ Юлія Тимошенко заявила про те, що депутати трьох «помаранчевих» фракцій поставили підписи під угодою про формування більшості. Одразу після цього документ було надіслано до парламентського секретаріату, фахівці якого поринули у процес перевірки ідентичності депутатських автографів. Її здійснювали, порівнюючи підписи із завізованими текстами депутатської присяги.

Утім, як коаліція народжувалася непросто, так і перевірка підписів тривала довше від запланованого. Принаймні головуючому Адамові Мартинюку довелося кілька разів оголошувати додаткові перерви. Як заявив представник «Нашої України», також член тимчасової президії Микола Катеринчук, дехто з депутатів не зміг поставити свого автографа через хворобу або закордонне відрядження. До того ж представники Партії регіонів не минули нагоди засумніватися в істинності деяких підписів. Депутат Ярослав Сухий навіть запропонував лічильній комісії перевірити достовірність усіх. Та ця пропозиція більшості не отримала — за неї проголосували лише «регіонали» та комуністи.
Представники новоствореної коаліції зауважили: «регіонали» під час роботи секретаріату вдерлися до кабінету і заважали процесу перевірки. Крім того, на око самі визначили, які підписи справжні, а які — ні. За словами представників «трійки», саме це затримало процес оголошення рішення.
Ця честь випала комуністу Адамові Мартинюку. За його словами, до більшості на сьогодні входить 239 депутатів. Прізвища коаліціянтів головуючий оголосив. Цікаво, що саме із 239 депутатів складалася більшість у першому демократичному скликанні Верховної Ради. Лише тоді її іменували комуністичною «групою 239». Вочевидь, до нинішньої кількості з часом додасться ще кілька депутатів. Адже склад «трійки» нині — 242.
Проте низка коментарів новостворених коаліціянтів наштовхує на думку про те, що не всі камені спотикання вдалося обійти. І вони знову передусім стосуються «Нашої України». Навіть попри те, що їй за квотним принципом відійшло «право другої ночі» у процесі обрання керівних крісел. І навіть попри те, що на одне з цих крісел — спікерське — «нашоукраїнці» напередодні рекомендували Петра Порошенка. Нині представники Народного Руху, котрі, як відомо, входять у «Нашу Україну», залишилися незадоволеними деякими аспектами розподілу. Михайло Поживанов застерігає: запас міцності в коаліції не надто великий — не більше 17 осіб. Відтак вони будь-якої миті можуть заблокувати роботу коаліції.
Ще один цікавий нюанс. Взаємна недовіра коаліціянтів одне до одного змусила їх удатися до ідеї так званого пакетного обрання керівництва парламенту та уряду. Але річ у тім, що регламент Верховної Ради містить іншу норму. По-перше, спікера слід обирати раніше за прем’єра, а по-друге, ця процедура має бути таємною і голосування відбувається бюлетенями. Щоб змінити цю норму, слід буде тимчасово внести зміни у регламент. А ще — результативно проголосувати за тандем двох давніх «взаємних симпатиків» — Юлію Тимошенко і Петра Порошенка.
Вочевидь, представники Партії регіонів усе ще сподіваються, що в цьому процесі «трійка» дасть збій. Скажімо, Віктор Янукович вельми емоційно зреагував на запитання, як так сталося, що кілька днів тому «Наша Україна» нібито була готова до однієї коаліції, а вступила до іншої. «Та зачекайте ви»,— прорік лідер Партії регіонів, віддаляючись від преси. Його ідею розвинув Євген Кушнарьов, назвавши майбутній розподіл посад «коридою».
До речі, цікаво, що згідно із запропонованою угодою опозиції мають намір віддати до десяти парламентських комітетів. За сьогоднішнім кількісним складом комітетів — це майже половина. На цьому співпрацю з «регіоналами» обмежувати не планують. Роман Безсмертний переконаний: одним із першочергових завдань нової влади є ухвалення закону про опозицію. Нагадаємо, що цей процес триває в Україні майже нескінченно. Ще в першому скликанні тодішня меншість — Народна рада пропонувала низку проектів. Друга спроба ознаменувалася переходом кучмівської більшості третього скликання в Український дім. Саме там 2000 року вони переобрали тодішнє керівництво Верховної Ради. А потім було розроблено кілька варіантів закону про опозицію. Втім, жоден із них так і не ухвалили. Як буде цього разу — покаже час.
Шансів на те, що тепер коаліція і опозиціонери таки змушені будуть якось визначитися зі своєю діяльністю, значно більше. Зрештою, робота без тиску з Банкової, до якої волею-неволею звикли обранці упродовж чотирьох скликань, містить як плюси, так і мінуси. Адже відповідальності на новій Верховній Раді лежить значно більше. Власне, в цьому ми мали можливість переконатися вже тепер, поки коаліція так довго формувалася. Коли ж восени перед нею постануть завдання значно важливіші (передусім щодо реформування економіки і ухвалення так званих непопулярних рішень), проблеми виникнуть знову.
Конституція тепер передбачає ще 30 днів на формування уряду. Залишається сподіватися, що з цим завданням новоспечені коаліціянти впораються швидше. Адже цього разу «трійка» взяла не надто довгу перерву, лише на п’ять днів, до 27 червня. Кажуть, це потрібно для узгодження всіх кадрових питань.

Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:

• ВІКТОР ЮЩЕНКО: У СНД НЕМАЄ ПЕРСПЕКТИВ
• ПАРЛАМЕНТ ЗІСКОЧИВ З «ЮРИДИЧНОГО ГАЧКА»
• ПРЕЗИДЕНТ — ЗА ПІДЗВІТНІСТЬ КОАЛІЦІЇ
• ПОТРІБЕН ЗАКОН ПРО ОПОЗИЦІЮ

назад »»»