Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА
ЕКОНОМІКА
КОНКУРЕНЦІЯ ЗДЕШЕВИТЬ АВТОМОБІЛІ
Щороку український автомобільний ринок зростає на 30 відсотків. За темпами розширення автомобільного парку та розвитку цього ринку торік наша держава увійшла до першої десятки у світі.
Минулого року на первинному й вторинному ринках продано
650 тис. автомобілів. Проте з кожним роком кількість операцій купівлі-продажу на вторинному авторинку невпинно скорочується. Смаки і вподобання українців нині належать новеньким і сучасним автомобілям. Паралельно зі зростанням добробуту продаж нових автомобілів щороку збільшується в кілька разів. Справді, навіщо купувати старий автомобіль, не вартий доброго слова, за кілька тисяч доларів? Краще докласти і купити новий. Банківські кредити зробили автомобіль доступним засобом пересування.
1.
У минулі роки найбільшу частку нових автомобілів на український ринок завозили імпортери і продавали їх через дилерські мережі. Значну частину нових іномарок імпортували нелегально. Проте нині ситуація кардинально змінилася. Жорстка протидія контрабанді затиснула «сірий» ринок, суттєво зменшивши його обсяг. Натомість реалізація нових автомобілів, виготовлених в Україні, зросла за кілька років з 19 до 68%. Торік із конвеєрів українських підприємств зійшло 210 тис. автомобілів. Цьогоріч, за прогнозом заступника міністра промислової політики Валерія Третьякова, в Україні буде виготовлено близько 250 тис. автомобілів різних марок. Продаж нових авто становитиме 80% загального обсягу реалізації. Для розвитку вітчизняного автомобілебудування діють шість спеціальних програм, покликаних стимулювати не лише великовузлове складання, а й налагодження технологічних процесів зварювання, фарбування та виготовлення комплектуючих власного виробництва. Щоб автомобіль вважався виготовленим в Україні, понад половину технологічних процесів і комплектуючих мають виготовляти на вітчизняних підприємствах.
Зі зростанням обсягів виробництва автомобілів на українських підприємствах, загострюється конкуренція між виробниками та імпортерами, котрі вважають високі митні ставки неконкурентною формою державного сприяння промисловцям. Нещодавно експерти обговорили проблеми розвитку автомобільного бізнесу на засіданні «круглого столу» в Укрінформі, але переважною більшістю не поступилися інтересами, залишившись на своїх позиціях.
Віце-президент української Асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Сергій Дашко переконаний: значна частина нових автомобілів, які вважаються виготовленими в Україні, насправді зібрані з імпортних деталей у складальних цехах. На думку імпортерів, великовузлове збирання іномарок на вітчизняних підприємствах — прихована форма імпорту, яка дає змогу уникати сплати мита і через це виробничники порівняно з «чистими» імпортерами мають конкурентні переваги у ціні. Справді, розмитнення імпортного автомобіля коштує 25% його вартості, а зі складових частин мито не стягується.
2.
Після вступу до Світової організації торгівлі мито на імпортні автомобілі буде зменшено до 10%, іномарки стануть дешевшими. Імпортери переконані, що закон про стимулювання виробництва автомобілів в Україні, ухвалений 1997 року, надавав виробничникам безпрецедентні пільги, але власних конкурентоспроможних розробок на ринку так і не з'явилося. Таким чином, пільги загальмували розвиток вітчизняного автопрому. На думку імпортерів, «Таврія» і «Славута» є морально застарілими автомобілями, ці моделі не мають перспектив. Імпортери також наголошують, що державних автомобілебудівних заводів в Україні немає, тому держава не повинна надавати переваги для одного з видів приватного бізнесу.
На думку генерального директора групи компаній «Віннер» Богдана Кульчицького, український автомобільний ринок динамічно розвивається завдяки конкуренції. Однак компанії дбають найперше про власні інтереси, а не про споживачів, для яких найголовніше — можливість придбати якісний і надійний автомобіль за найменшою ціною. В Україні іномарки дорожчі, ніж в Європі та країнах СНД. Імпортери скаржаться, що виробники мають чимало пільг, а надходження дохідної частини державного бюджету від імпорту автомобілів становлять майже чверть. Найкращий варіант подбати про споживача — створити однакові умови для всіх компаній, тоді імпортери та виробники змушені будуть орієнтуватися на інтереси споживачів, а не на власні інтереси, вважає пан Кульчицький.
Натомість виробники зацікавлені у збереженні пільгового режиму оподаткування. Віце-президент корпорації «УкрАВТО» Олег Папашев переконаний, що попит на кожен вид продукції визначає ринок. На українському авторинку є попит на перевірені часом, хоч і застарілі моделі ВАЗ, «Таврії» і «Славути», адже не всі можуть придбати автомобіль сучасної моделі за 10, 15 чи 20 тис. доларів. На думку виробників, фінансування банками попиту на споживання не дає такого економічного ефекту, як фінансування виробництва, яке стимулює створення нових робочих місць, зростання продуктивності праці й ефективності використання промислових потужностей.
Експерти сходяться на думці, що зростання обсягів імпорту і власного виробництва автомобілів корисне для економіки. Більшість країн світу розполідяється на три категорії: експортоорієнтовані — це технологічно розвинуті гіганти автомобілебудування (Німеччина, Японія, США); змішані — країни, які залучають інвесторів і розвивають власне автомобілебудування (Росія, Індія, Китай); та країни «третього світу», що не виробляють автомобілів, купуючи лише імпортні. За цією шкалою Україна тяжіє до другої групи, але ця позиція хитка і шалька терезів, залежно від розвитку ситуації у вітчизняному автопромі, може похитнутися в один або інший бік. Відсутність конкурентоспроможного і сучасного автомобіля власної розробки дає підстави песимістам стверджувати: розвивати вітчизняне автомобілебудування можна лише на основі перевірених іноземних зразків. Фактично, таким шляхом розвивають свій автопром росіяни. Проте російські підприємства ще й розробляють автомобілі власної конструкції. Розбудова вітчизняного автопрому на базі марок автомобілів, спроектованих за кордоном, означає тотальну залежність від продукування сучасних технологій закордонними технологічними центрами. В такому разі наші підприємства стають складальними майданчиками без будь-якої перспективи створення власних моделей. Більшість експертів переконана, що в Україні немає сенсу конструювати власний автомобіль, оскільки зробити його кращим від іноземних аналогів неможливо через брак досвіду у цій сфері.
3.
Судячи з нинішньої ситуації, жорстка конкуренція виробників та імпортерів, очевидно, сприятиме розширенню модельного автомобільного ряду та зменшенню цін у найближчій перспективі. Прикро, але зараз українці змушені платити за нові автомобілі більше, ніж росіяни, білоруси й поляки. Якщо мито на імпортні машини зменшиться до 10%, це означатиме, що виробники будуть змушені боротися за покупця, пропонуючи йому товар за доступнішими цінами. Ще у середині 1990-х класичні моделі ВАЗ коштували близько 10 тис. доларів, але коли на ринку з'явилися доступні іномарки, «Жигулі» та «Лади» подешевшали вдвічі й завоювали свій сегмент ринку — доступного «народного» авто. Коли у споживача є вибір, він сам визначається.
Головними передумовами, які впливатимуть на автомобільний ринок у поточному році, будуть цінова політика виробників, можливий вступ України до СОТ і зменшення ввізного мита. Ці два чинники «підігріватимуться» третім — прогнозованим масовим наступом на наш ринок китайських автомобілів, розрахованих на ширвжиток за прийнятними цінами. Звісно, китайське авто — не «Мерседес» і навіть не «Деу», але для людей, котрі мріють не про розкіш і неповторний стиль, а про доступний засіб пересування, китайський легковик за «смішною ціною» може видатися привабливою альтернативою.
Усі ці обставини дають підстави прогнозувати зниження цін на нові автомобілі, зокрема й імпортні іномарки середнього класу. Найбільше ж подешевшають машини нижнього цінового сегмента.
також у паперовій версії
читайте:
- ІНВЕСТИЦІЙНІ ФОНДИ — КОНКУРЕНТИ БАНКІВ
- ПОВНА КОНВЕРТАЦІЯ ГРИВНІ — У 2009 РОЦІ
назад »»»
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».