ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БЕЗПЕКА
ОСОБИСТА ЗБРОЯ: «ЗА» І «ПРОТИ»
Чи варто дозволити продавати зброю простим громадянам? Адже Конституцією України проголошено, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в нашій державі найвищою соціальною цінністю. Уперше в країні закріплено право кожного громадянина захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних зазіхань. Ці конституційні положення особливо актуальні в наш час, коли криміналізовано всі сфери життя в Україні. Реалії змушують нас думати про власну безпеку. Тим паче, що українське законодавство дозволяє кожному скористатися правом на захист і придбати засоби самозахисту, про які ми й поговоримо сьогодні.

У них
Вогнепальна зброя с ефективним засобом реалізації громадянами конституційного права на самозахист. Найбільш розвинені демократичні держави дозволили своїм громадянам володіння короткоствольною вогнепальною зброєю, і це стабілізувало ситуацію, зменшилася кількість насильницьких злочинів проти особи і її власності.
Спільним щодо питання про зброю в Молдові, Естонії, Німеччині, Словаччині, США є те, що громадяни цих держав мають право володіти і користуватися короткоствольною вогнепальною зброєю, тобто пістолетами та револьверами. Придбання, зберігання і носіння аналогічної зброї дозволено також в Австрії, Англії, Швейцарії, Угорщині, Ізраїлі. Щоправда, забороняється застосовувати її щодо жінок, осіб з явними ознаками каліцтва, малолітніх, за винятком випадків вчинення вказаними особами збройного або групового нападу.
Нині у населення Естонії (1,4 мільйона чоловік) є понад 100 тисяч (!) одиниць вогнепальної зброї. Такий високий рівень озброєності аж ніяк не справляє негативного впливу на стан громадського порядку в державі, де рівень злочинності є одним з найнижчих у Європі. Конституція США гарантує кожному громадянинові цієї наддержави право володіти і мати при собі вогнепальну зброю. На руках в американців близько 200 мільйонів одиниць вогнепальної зброї, по два стволи на кожну сім’ю! З них близько 30 млн одиниць — напівавтоматичної і 3—4 мільйони — сучасної автоматичної самострільної вогнепальної армійських зразків (типу М-16, АК-47 тощо).
Офіційно зареєстрованої зброї, як правило, не використовують при вчиненні умисних злочинів. Боротися слід насамперед зі злочинцями, а не зі зброєю! Лише два відсотки зловмисників легально придбали свої «стволи» у звичайній крамниці, решта послуговуються зброєю, отриманою незаконним шляхом. А навіщо, скажіть, їм «світитися»? Дослідження доводять: чим більше на руках у населення легалізованої вогнепальної зброї, тим менше насильницьких злочинів відбувається. Для прикладу: у Швейцарії в середньому на сім’ю припадає по п’ять «стволів». Але рівень вбивств з використанням вогнепальної зброї у цій країні значно нижчий, ніж там, де вона не легалізована.

У нас
В Україні без спеціального дозволу можна купувати лише газові балончики та пневматичну зброю, швидкість польоту кулі якої менша за 100 м/с, а калібр не перевищує 4,5 мм. Для придбання інших видів особистої зброї та спецзасобів самооборони необхідно отримати спеціальний дозвіл після досягнення певного віку: газовий пістолет в Україні можна придбати після 18 років, гладкоствольну мисливську рушницю — з 21 року, нарізну — у 25-річному віці затверджено перелік категорій громадян, котрі мають право придбати «пристрій для відстрілу патронів, споряджених гумовою кулею». До осіб, професійна діяльність яких пов’язана з ризиком для життя й здоров’я, належать працівники правоохоронних органів, судді та їхні найближчі родичі; за постановою суду — особи, котрі беруть участь у судочинстві; військовослужбовці (крім солдатів строкової служби); народні депутати та журналісти.
Для отримання дозволу на придбання зброї необхідно звернутись до міліції за місцем проживання й подати довідку про відсутність судимості та медичний висновок про те, що немає протипоказань, які стоять на заваді придбанню зброї. А ще треба прослухати курс лекцій про матеріальну частину зброї, правила поводження з зброєю та її застосування; забезпечити місце її зберігання: як мінімум — придбати металевий ящик із врізаним замком. Якщо ж особа планує зберігати більш як три одиниці зброї, сейф на неї треба підключити або до автономної сигналізації, або до пульту державної охорони. Забезпечення належних умов зберігання зброї має перевірити дільничний інспектор і скласти відповідний акт. Після цього власник має скласти іспит з прослуханого ним теоретичного курсу, а якщо планується купівля мисливської зброї — укласти договір обов’язкового страхування.
Отримавши дозвіл на придбання зброї, можна вирушати до магазину. Впродовж десяти днів з дня придбання зброя має бути зареєстрована в органах внутрішніх справ за місцем проживанням власника. Дозвіл на зберігання зброї, як і медичний висновок, доведеться отримувати щотри роки. Контроль за ретельністю зберігання зброї здійснює дільничний інспектор не рідше, ніж раз на рік, а от питання про максимальну кількість візитів до вашого помешкання покладається на розсуд правоохоронця.

Бути чи не бути?
Дебати з приводу, чи варто дозволити продавати зброю громадянам, у суспільстві тривають. На жаль, у нашій країні криміногенна ситуація досить непроста. Від цього треба захиститись. Проте опоненти заперечують: мовляв, після застілля чи знічев’я «гарячі голови» можуть влаштувати стрілянину. Але ж це несерйозні аргументи. Правил придбання зброї ніхто не скасовував, можливо, їх зроблять ще суворішими. До речі, найбільше побутових злочинів скоюється за допомогою звичайного кухонного ножа й сокири. Але ж це не привід заборонити користуватися цими предметами в побуті. Зрештою, а хіба злочинцям, які часом бувають озброєні, видають дозвіл на носіння зброї?
Військово-промисловий комплекс України спроможний не тільки задовольнити попит на зброю всередині країни, а й виробляти її на експорт. Висока ціна та податок на зброю сприяли б поповненню державного бюджету, крім того унеможливили б суцільну мілітаризацію населення. Зрештою, держава не в змозі наразі забезпечити своїм громадянам захист від злочинних зазіхань, а ймовірність збройної відсічі стала б фактором стримування для значної частини зловмисників.
Звичайно, є побоювання щодо зростання злочинності у зв’язку з появою додаткової кількості зброї в населення. Як свідчить практика, зброя, яка офіційно зареєстрована і зберігається громадянами на законних підставах, для скоєння умисних злочинів не використовується.
Перевірка наявності та стану вогнепальної зброї — це платна послуга, кошти за її проведення можна використати хоча б і на організацію правової пропаганди серед населення. Оскільки торгівля зброєю є монополією держави, доходи від неї стали б важливим джерелом поповнення державного бюджету.

А тим часом
Поки законодавець розмірковує, населення озброюється. Щотижня правоохоронці вилучають зброю у мешканців Прикарпаття. Ось лише деякі факти. Коломийська міліція затримала 27-річного жителя села Княждвір. Удома в бешкетника знайшли револьвер системи «Наган». Правоохоронці з’ясовують, звідки і з якою метою в непоміркованого чоловіка опинилася смертоносна річ. У селі Зелена виявлено цілий арсенал небезпечних предметів. Окрім малокаліберної гвинтівки й 50 набоїв до неї, а також майже трьох сотень патронів різного калібру, на горищі будинку 26-річного молодика знайшли одинадцять гранат та протипіхотну міну. Ще один подібний факт правоохоронці виявили на Рожнятівщині. Під час санкціонованого обшуку в будинку тутешнього 28-річного чоловіка міліціонери вилучили гладкоствольну гвинтівку «Зауєр» 16-го калібру та майже сотню різнокаліберних набоїв. За незаконне володіння зброєю має реальні перспективи карної відповідальності й 48-річний мешканець Косівського району.
...Відомий американський криміналіст Дон Кейтс писав, що злочинець завжди знайде спосіб роздобути зброю. Хоча для скоєння злочину йому зовсім не обов’язково мати пістолет — є багато інших інструментів. А їхнє застосування законом не обмежене.
Українці воліють мати зброю. Передовсім задля того, щоб захистити себе й родину від злочинних зазіхань, бо зазвичай держава починає відстоювати інтереси людини лише після того, як її відлупцюють, зґвалтують, пограбують абощо.
Проте питання, чи дозволити громадянам вільно купувати зброю, досі залишається відкритим. Останнє слово має сказати законодавець. А ви, шановні читачі, що про це думаєте?

Іван ДМИТРІВ
також у паперовій версії читайте:

• «НІЯКИХ ПРИГОД НЕ СТАЛОСЬ...»
• СУДДІВСЬКУ МАНТІЮ ПОМІНЯВ НА ТЮРЕМНУ РОБУ

назад »»»