Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ЖІНКА, ЯКА ЗВИНУВАЧУЄ ГЕРОЇВ У ЗЛОЧИНАХ
Малалай Джоя вже звикла до телефонних дзвінків з погрозами й до того, що майже кожну ніч їй доводиться проводити поза власною домівкою. А кількох останніх тижнів вона щоразу змінює місце ночівлі, щоб збити зі сліду своїх ворогів і найнятих ними вбивць.

Малалай попала в немилість багатьох потужних і шанованих політиків, називаючи їх поіменно в афганському парламенті й вимагаючи суду над ними. «Злочинець залишається злочинцем, тому він має постати перед судом і бути покараним, незважаючи на колишні заслуги»,— переконує вона.
Худенька, невисокого зросту, Джоя скидається більше на школярку, ніж депутата парламенту. Ця жінка — об'єкт неприкритої ворожості потужних і грізних ватажків, партизанських командирів, мулл, племінних вождів.
«Я усвідомлюю, що рано чи пізно мене можуть убити» — сказала вона кореспонденту Бі-Бі-Сі. Протягом останніх двох років на неї вчинено щонайменше чотири замахи. Раніше їй погрожували таліби, а вона тоді керувала в Кабулі дитячим будинком.
Нині депутат, 28-річна Малалай вперше стала відомою в грудні 2004 року, коли під час дебатів з приводу конституції в Лойя джирзі (Великій раді) виголосила полум'яну промову. Вона назвала злочинцями командирів партизанських армій, ветеранів війни з Радянською Армією в 1980-х і громадянської війни у 1992–1996 роках, коли моджахеди, переможці радянських вояків, зійшлись у братовбивчих боях за владу в Кабулі, а також у сутичках з талібами в 90-х роках.
У громадянській війні, яку припинили лише таліби, загинуло понад 50 тисяч людей, а афганська столиця була зруйнована майже дощенту. Батько Малалай був під час боїв поранений і втратив око.
Депутат вимагає, щоб винні в знищенні міста, хаосі, грабіжництві та етнічних погромах були засуджені як злочинці і постали перед судом, а не прославлялись як національні герої, ветерани визвольних боїв.
Це спричинило справжню бурю. Партизанські командири й ватажки, які одночасно є й корисними союзниками американців і потенційними грізними заколотниками, в ім'я національної згоди були залучені до уряду президента Карзая, зайняли місця у парламенті, посади у війську, поліції й судах. Високі посади і привілеї мали вгамувати їхнє бажання до нових заколотів і до союзу з талібами.

Люди їм не довіряють
Афганці, які більше бояться колишніх моджахедів, ніж поважають їх, прийняли їхні нові посади як закономірність. Вони пояснювали це тим, що альтернативою була ще одна громадянська війна.
Але Малалай Джоя від самого початку вважала, що така позиція є помилковою. «Найкращим способом спокутування провини є кара за неї. Не можна вимагати від жертв, щоб вони вибачили своїм катам, навіть якщо останні не визнають своєї вини. Напевно більшість партизанських командирів під час війни керувались патріотичними почуттями. Але й вони чинили злочини. А скільки було таких, які воювали лише задля трофеїв!»,— говорить депутат. Вона стверджує, що важко сподіватися чогось позитивного від афганського парламенту, у якому більшість місць належить колишнім моджахедам і ватажкам.
«Їм дозволяють це лише через страх перед ними. Вони становлять більшість у парламенті, хоча їхньою силою є не довіра людей, а зброя, гроші, зароблені розбоєм, і підтримка закордонних спонсорів. Буш хоче навчати нас демократії, але нав'язує таких керівників»,— обурюється Малалай.

Не треба роз'ятрювати старі рани
У грудні 2004 року під час засідання Лойя джирги їй дозволили говорити лише дві хвилини. Розлючені бородаті моджахеди вигуками «Аллах Акбар!» вимагали відібрати в неї мікрофон і викинути жінку з зали засідань.
Абдурраб Расул Сайяф, один з найпотужніших партизанських командирів і релігійних радикалів, назвав її комуністкою і пообіцяв, що розправиться з нею. Тоді ООН надала Малалай охорону.
Недавно знову зчинилася буря, коли в парламенті вона заявила: те, що багато злочинців засідає в депутатських кріслах, є ганьбою для Афганістану. Старі партизани обурились. Алам Хан Азаді почав вимагати, щоб їй більше не дозволяли говорити, це вона ганьбить Афганістан, ображаючи моджахедів, «які, ризикуючи життям, вели боротьбу з комуністами й терористами». Інші депутати кидали в неї пластиковими пляшками з водою.
Малалай Джоя присягається, вона чула в залі погрози, що її зґвалтують і вб'ють. Депутат-партизан Азаді вважає, що їй це причулося: «Адже ми мусульмани, а мусульманин не хоче нікого ні вбивати, ні кривдити».
Колега Азаді — депутат Нур Зія Атмар переконував, що Афганістан має важливіші справи, ніж роз'ятрювати старі рани, — це зміцнення миру й стабілізація, війна з талібами: «Безпідставним є твердження, що без порахунку з минулим неможливе спокійне, гідне й багате майбутнє Афганістану».
Мохаммед Ісмаїл Касим'яр, професор права в Кабульському університеті, визнає, що багато афганських депутатів мають на своїй совісті злочини, за які вони повинні стати перед судом. Але він відмовляється назвати хоч одне чиєсь прізвище. Зате говорить, що Малалай Джої в парламенті гідно служить свободі слова й утверджує справжні політичні дебати.
Його колега — професор Вадир Сафі також називає себе прихильником Малалай Джої: «Безперечно, що вона говорить правду. Але, на жаль у неї немає жодної політичної влади».

Занадто наполеглива?
Афганський діяч руху за права людини Надер Надейрі також вважає, що Малалай Джоя — надзвичайно мужня жінка. Проте він шкодує, що своєю безкомпромісністю, радикалізмом і популізмом вона вселяє відразу до теми порахунків з минулим.
Надейрі говорить, що керована ним незалежна комісія з прав людини три роки просила в президента Карзая дозволу на звинувачення й засудження винних у злочинах, скоєних у недавньому минулому. Інституція з п'ятьох осіб (троє представників влади і по одному від ООН і комісії Надейрі) має до кінця 2007 року запропонувати план дій.
Президент Карзай теж нагадував про необхідність утворення афганської комісії правди й примирення за прикладом Південної Африки, де таку утворено для аналізу злочинів епохи апартеїду. Але після кожного чергового виступу Малалай Джої всі політичні розмови на цю тему завмирають.
Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:
  • СЛОВАКИ ОБРАЛИ НОВИЙ СКЛАД ПАРЛАМЕНТУ
  • КРИЗА НАЙКРАЩОЇ АРМІЇ СВІТУ

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».