ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
ВИННІ УСІ...
Українські політологи вважають, що у зриві переговорного процесу зі створення «помаранчевої» коаліції винен як Президент України, так і самі переговорники.

Таку думку експерти висловили під час опитування, яке провів Центр досліджень політичних цінностей.
Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко вважає, що вина лежить на всіх учасниках переговорного процесу, «тому що на першому плані є не спільний інтерес зі створення коаліції, з наведення ладу в країні, зі зміцнення демократичних цінностей і стандартів в управлінні країною, і забезпечення поступової європейської інтеграції, а особисті амбіції деяких лідерів і, скажімо так, кадровий дерибан». Пан Фесенко зазначає, що «трохи більше відповідальності за зрив переговорного процесу все ж таки покладено на СПУ», тому що на початку переговорного процесу, одразу після виборів, соціалісти погоджувались на формулу меморандуму (Меморандуму про коаліцію демократичних сил). «Зараз вони від цього компромісного варіанта категорично відмовляються, і тому гальмування цього процесу залежить винятково від СПУ»,— переконаний політолог.
Директор Європейського інституту інтеграції та розвитку Дмитро Видрін заявив: «Більше всіх, так чи інакше, винен Президент. Усе, що відбувається, нині можна було б охарактеризувати одним реченням: безхребетний Президент — безхребетна влада. Коли у Президента немає політичної волі, такої волі немає і у влади, особливо виконавчої її гілки. Аморфна позиція Президента, який не може сказати «Нашій Україні» — припиніть торгуватися за посади, припиніть їх виканючувати, усі принципи узгоджено — підписуйте коаліцію. Невміння сказати своїм «любим друзям», стукнувши по столу хоча б долонею, а не кулаком, призводить до того, що поставлено під питання не лише коаліцію, а й демократичне, політичне майбутнє України».
На думку голови Центру досліджень політичних цінностей Олеся Донія, вина за зрив переговорів «помаранчевої» коаліції лежить на всіх учасниках. «Технологічно «коаліціянти» припустилися помилки: вони домовлялися про розподіл майбутніх посад після виборів, хоча могли б узгодити якщо не кандидатури, то хоча б принципи такого розподілу напередодні виборів. Існує підозра, що «Наша Україна» не сильно-то й хотіла будь-який варіант коаліції. Адже за будь-якого формату довелося б віддавати частину посад, які їм уже належать в уряді та в інших структурах виконавчої влади. Для «Нашої України» ідеальним варіантом виглядала б відсутність стабільної коаліції й діяльність «вічного уряду виконуючих обов'язків» на чолі з Юрієм Єхануровим. Можливо, так би воно й було, якби ситуація в країні залишалася стабільною. В умовах, коли регіони виходять з-під контролю центральної влади, все ж таки «Нашій Україні» доведеться йти на поступки і шукати повноцінних партнерів»,— зазначає експерт.
Натомість директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень Володимир Малинкович переконаний, що безпосередня відповідальність за зрив переговорів лежить на «Нашій Україні» й Президентові. «На перший план виходять посади, і є серйозні проблеми, пов'язані передовсім не з тим, що спікером буде Мороз — спікер нині при політичній реформі не така важлива фігура, — скільки з тим, що «Наша Україна» скористалася випадком і не захотіла створювати урядову коаліцію на чолі з Тимошенко, а винним назвала Мороза. Я вважаю, що безпосередня відповідальність за зрив переговорів лежить на блоці «Наша Україна» і на самому Президентові, але за цим криється об'єктивна розбіжність позицій сил, які намагалися створити коаліцію. Якби така коаліція виникла, і якщо ще, можливо, виникне, це була б штучна коаліція»,— вважає політолог.
Керівник соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко наголошує на провині трьох політичних сил — «Нашої України», БЮТ і СПУ: «Вони втратили два дорогоцінні місяці, коли ці питання можна було вирішувати. А зараз виявляється, що все рухалося по колу і кожного тижня усі починали з нуля. Отже, немає одного винного, винні усі».
За словами експерта, позицію лідера СПУ Олександра Мороза можна зрозуміти: «Адже неправильно думають журналісти і політологи, що посада голови Верховної Ради буде технічною. Нічого подібного. Усе залежить від того, яка політична особа очолюватиме Верховну Раду. Цілком можливо, що ВР за всіма законами парламентської республіки керуватиме будь-яким, найнезалежнішим прем'єр-міністром, у неї для цього чимало можливостей». Так само, на переконання експерта, можна зрозуміти позицію «Нашої України»: «Якщо Тимошенко забирає собі виконавчу владу, а Соцпартія із 6% забирає собі керівництво Верховною Радою, то «Наша Україна» стає маргіналом зі своїми 15% і програє цілий п'ятирічний цикл. Їй залишається у Верховній Раді лише голосувати або на вимогу голови Мороза, або на вимогу енергійного прем'єр-міністра Тимошенко. Звичайно, честолюбну «Нашу Україну» це не влаштовує».
Утім, як це не пікантно, саме Мороз створив надзвичайно великі труднощі для Тимошенко. Адже якщо тепер «Наша Україна» створить більшість з Партією регіонів, вона перехопить політичну ініціативу у Верховній Раді, а Тимошенко належить вирішувати питання: залишатися їй прем'єр-міністром за такої політичної конфігурації, або грюкнути дверима. Тому за всіх планів «Нашої України» і небажанні порозумітися з БЮТ, саме Мороз став зараз складною політичною проблемою для Тимошенко. Вона має або відмовитися від прем'єрства, у разі появи широкої коаліції, або змиритися, і тоді спрацює механізм, про який ми говорили місяць тому: велика коаліція формує Верховну Раду, а мала, на чолі з Тимошенко, погоджується на виконавчу владу»,— прогнозує пан Небоженко.
також у паперовій версії читайте:

• ПРЕЗИДЕНТ ВИСЛОВЛЮЄ ЗАНЕПОКОЄННЯ
• КОАЛІЦІЮ СТВОРЯТЬ ДО ВІВТОРКА?
• ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО НЕ БАЧИТЬ ПЕРЕШКОД
• ВІНСЬКИЙ НІЧОГО НЕ ВИКЛЮЧАЄ

назад »»»