ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СПОРТ
ШЕВЧЕНКО — РАУЛЬ: ПРОТИСТОЯННЯ ПІД ПИТАННЯМ
Ось і дочекалися! Сьогодні на чемпіонаті світу з футболу матчем з іспанцями дебютуватиме збірна України. Ці команди разом зі збірними Тунісу й Саудівської Аравії представляють групу H. На перший погляд, з жеребкуванням нашій збірній пощастило. Попри те, що іспанці — одні з лідерів європейського футболу, тунісці — екс-чемпіони Африки, а збірна Саудівської Аравії — одна з найкращих у азійському регіоні, варто зазначити, що в суперники українцям могли дістатися значно сильніші команди. Спостерігаючи за групою С, де грають збірні Аргентини, Сербії й Чорногорії, Голландії та Кот-д'Івуару, стає зрозумілим, що могло бути й гірше. Однак футбол — гра, де все може статися і вчорашній фаворит умить може перетворитися на аутсайдера. Так що до кожного суперника потрібно ставитися з повагою.

Іспанія
Збірна Іспанії давно дивує багатьох уболівальників і фахівців. Водночас, як чемпіонат країни лишається одним із найсильніших у світі, національна збірна, у складі якої виступають чимало «зірок» не лише іспанського, а й світового футболу, на чемпіонатах світу не зуміла здобути жодного серйозного успіху. Збірна Іспанії, починаючи з 1934 року, пропустила лише п'ять першостей світу. Але, незважаючи на майже незмінну участь піренейців, найвищим досягненням для них є четверте місце, отримане 1950 року. Останнього більш-менш значного успіху збірна Іспанії досягла у 1984-му, коли поступилася французькій команді у фіналі чемпіонату Європи. Останній мундіаль для іспанців був неоднозначним. З одного боку, вони зуміли пробитися до чвертьфіналу, з іншого — симпатії суддів до суперників і невдала післяматчева серія пенальті у двобої зі збірною Кореї не дали змоги збірній Іспанії пробитися до півфіналу. 2004 року до керма команди прийшов Луїс Аргонес або «Псих», як його називає місцева преса. З ним іспанці ледь не «пролетіли» чемпіонат світу в Німеччині. Опинившись у не найсильнішій відбірній групі, збірна Іспанії не програла жодного з десяти матчів, але перемогла лише в п'яти з них. Відтак була змушена пробиватися на мундіаль через сито плей-оф.
Нинішня збірна Іспанії має у своєму складі чимало молодих, досвідчених гравців. За останні роки такі футболісти, як Торрес, Рейєс, Хоакін, Луїс Гарсія, Фабрегас устигли зарекомендувати себе якнайкраще. А є ще Касільяс, Пуйоль, Сальгадо, Рауль, Хаві — досвідчені бійці. Якщо в Німеччині чинники везіння та суддівського свавілля не відіграють вирішальної ролі, то ця збірна вийде до наступного раунду.

Туніс
Збірна Тунісу вчетверте у своїй історії й втретє поспіль зуміла пробитися на чемпіонат світу. Вперше африканська команда взяла участь у мундіалі 1978 року в Аргентині. Тоді тунісці створили справжню сенсацію, перемігши збірну Мексики та здобувши почесну нічию в зустрічі з грізною командою ФРН. Проте поразка в поєдинку з поляками не дала змоги африканській збірній пробитися до наступного кола. Наступні дві світові першості були для тунісців менш вдалими. Після останньої з них керівники місцевого футболу вирішили запросити на посаду головного тренера відомого французького фахівця Роже Лемерра. Під його керівництвом 2004 року збірна Тунісу отримала свою першу в історії перемогу на Кубку Африки. Після цього команді Лемерра пощастило вийти до фінальної стадії чемпіонату світу, випередивши свого головного конкурента по групі — збірну Марокко. Але тунісцям навряд чи вдасться перевершити досягнення 1978 року. Нинішній склад збірної важко назвати сильним. У воротах збірної Тунісу як і раніше стоїть сорокарічний Алі Бумніжель. Вибір такого вікового гравця насамперед пов'язаний з відсутністю на цій позиції будь-якої конкуренції. В лінії захисту головною «зіркою» є капітан команди Хатем Трабелсі з голландського «Аякса», котрий грає на позиції правого захисника. Серед «європейців» у захисті можна відзначити Радхі Жаїді з англійського «Болтона» і Карима Хагі з французького «Страсбура».
На лінії півзахисту в команди Лемерра можна відзначити Мехді Нафті з французької «Тулузи» та Кайєса Годбана, який виступає за турецький «Коньяспор». Ну, а в найсильнішій туніській ланці — в нападі — варто відзначити натуралізованого бразильця Франсілеудо дос Сантоса з «Тулузи».

Саудівська Аравія
Збірну Саудівської Аравії вважають однією з найзагадковіших і непередбачуваних команд світу. Аравійці вчетверте поспіль вийшли до фінальної частини першості світу. На своєму першому мундіалі в США арабська команда несподівано для всіх стала азійською збірною і зуміла вийти з групи.
Хоча в 1/8 фіналу аравійці поступилися шведам, удома їх зустрічали як національних героїв. Та через чотири роки під керівництвом нинішнього керманича збірної Бразилії Карлоса Альберто Паррейри команда посіла в групі останнє місце. Причому на першості світу бразилець керував командою лише два матчі: за дві поразки від Франції та Данії його звільнили, а останню гру в групі збірна завершила внічию — 3:3 (проти ПАР). Ще через чотири роки збірна Німеччини показала, як треба грати проти аравійців. Рахунок 8:0 перекреслив усі досягнення Саудівської Аравії, які були до цього.
У нинішньому відбірному турнірі збірна Саудівської Аравії під керівництвом Габріеля Кальдерона виступила упевнено, не зазнавши жодної поразки. Однак наприкінці минулого року від послуг аргентинського фахівця відмовилися. Місце звільненого аргентинця посів бразилець Маркош Сесар Пакета. Проте останні товариські матчі збірної, в яких вона отримала лише одну перемогу у двобої з Того, вкотре підтвердили, що аравійці не зможуть створити великих проблем.
Ще один цікавий факт, який свідчить про силу команди. Збірна Саудівської Аравії, як і збірна Італії, не має у своєму складі жодного легіонера. Та навряд чи першість Аравії можна хоч якось порівняти хоча б з першістю України.

Україна
Збірна України — дебютант чемпіонату світу. У нашій історії була невдача 1997 року, коли в плей-оф наші поступилися хорватам. Незрозуміла поведінка норвезького рефері Педерсона стала справжнім шоком для українських уболівальників. Через чотири роки на нашому шляху в груповому турнірі до чемпіонату світу стали поляки, а в плей-оф — німці. З третьої спроби наші таки потрапили на світову першість. На початку відбірного циклу слова Олега Блохіна про те, що збірна гратиме на чемпіонаті світу, сприйняли з іронічною усмішкою. Адже наша команда потрапила в одну групу з чемпіонами Європи — збірною Греції, бронзовим призером чемпіонату світу — Туреччиною та споконвічно сильними данцями. Усі вважали, що наша група найсильніша. Стартова нічия з данцями ще більше посіяла в наших серцях сумнів стосовно остаточного результату. Вимучена перемога зі збірною Казахстану та нічия з греками не додали оптимізму. Проте, починаючи з перемоги над збірною Грузії, підопічні Олега Блохіна почали з крейсерською швидкістю наближатися до Німеччини. В наступних матчах були перемоги над збірними Туреччини, Албанії, Данії, Казахстану, Греції. За два тури до фінішу кваліфікації нічия в Тбілісі гарантувала українцям поїздку на чемпіонат світу. Для всіх це стало справжнісіньким шоком.
Тепер уся Україна — в очікуванні старту. Напевно, ще ніколи на екранах телевізорів, у пресі не було стільки інформації про футбол. З останніх повідомлень поки не відомо, чи зможе взяти участь у матчі з іспанцями лідер нашої збірної Андрій Шевченко. Та сама історія й з капітаном піренейців Раулем. Однак хочеться вірити, що або з Андрієм, або без нього, але нашій команді вдасться скласти гідну конкуренцію збірній Іспанії та іншим суперникам. Два тижні тому наша «молодіжка» вдало виступила на першості Європи. Сподіватимемось, що й національна команда зможе принаймні повторити успіх молодіжної. Попереду — майже місяць великого футболу, де Україна виконуватиме одну з ролей. Яку саме — головну чи другорядну, — покаже час.

Михайло ГЕРАСИМЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ПЕРШИЙ ТУР... ВСІ УЖЕ ВІДІГРАЛИ?

назад »»»