ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
«ТАНЦІ НАВКОЛО ТРУНИ» НАЙСТРАШНІШОГО ТЕРОРИСТА ІРАКУ
У четвер іракська «Аль-Каїда» підтвердила на своїх інтернет-сторінках інформацію про смерть лідера організації Абу Мусаба аз-Заркаві.

На прес-конференції в Багдаді прем'єр Іраку Нурі аль-Малікі був у товаристві командувача багатонаціональних збройних сил генерала Джорджа Кейсі й посла США Залмая Халізада. Кейсі повідомив, що аз-Заркаві загинув після авіаційної атаки і його тіло ідентифіковано. Американський генерал підкреслив, що прибічники аз-Заркаві і надалі становлять загрозу для Іраку.
Прем'єр країни пояснив, що місце перебування відомого бойовика було виявлене завдяки інформації, отриманій від населення та іракської служби безпеки. Використавши її, американська авіація здійснила атаку на криївку терориста неподалік Бакуби, за 50 кілометрів на північ від Багдада. Згідно з повідомленнями зі столиці Йорданії Аммана, йорданська розвідка також передала іракській владі інформацію, яка допомогла віднайти місце перебування аз-Заркаві.
Державне іракське телебачення також сповістило, що загинуло семеро прибічників лідера іракської «Аль-Каїди». Малікі запевнив, що таких як аз-Заркаві знищуватимуть, і на усіх них чекає трагічний кінець. Американський посол Халізад (до речі, є особою іракського походження), висловив переконання, що «смерть Абу Мусаба аз-Заркаві є величезним успіхом для Іраку і міжнародної війни з терором».
Іракська «Аль-Каїда» має на своєму рахунку принаймні кілька десятків викрадень і кривавих замахів. Сам аз-Заркаві, як вважається, особисто відтяв голови принаймні двом американським заручникам — Ніколасу Бергу у квітні 2004 року і Юджину Армстронгу у вересні 2004 року.
Торік лідер бойовиків поширив свою діяльність за межі Іраку. Його угруповання в листопаді 2005-го скоїло потрійний вибух бомб в готелях Аммана, тоді загинуло 60 осіб. «Аль-Каїда» здійснила також інші напади в Йорданії і навіть ракетний обстріл Ізраїлю з території Лівану.
Аз-Заркаві намагався спровокувати війну між шиїтами і сунітами в Іраку і на всьому Близькому Сході. У чотиригодинному виступі, знятому на аудіоплівку і поширеному тиждень тому, він назвав шиїтів ворогами ісламу, навіть «зміями» і «зрадниками», і закликав сунітів вбивати їх.
У квітні таємничий терорист вперше показав своє обличчя у відеозйомці, яка з'явилась в Інтернеті, і передав її арабським телемережам. 34-хвилинний фільм показував йорданця в ролі командира, який схилився над картами, аналізуючи повідомлення про атаки на представників нової іракської влади, й американців. Таким чином аз-Заркаві хотів продемонструвати, що має далекосяжну стратегію боротьби з іракським урядом і застосовує у ній не лише акти терористів-смертників.

Петро ПЕТРІВ

УКРАЇНА: НАТО ЧИ «НЄ НАДО»?

САМЕ ПРО ЦЕ РОЗМІРКОВУЄ СВІТОВА СПІЛЬНОТА
Той факт, що українські громадяни (переважно в східних та південних регіонах) без оптимізму сприймають прагнення влади торувати дорогу до НАТО, фахівці пояснюють старими міфами про колишнє обличчя Північноатлантичного альянсу. Адже саме військове питання, зокрема ст.5 договору з НАТО, у якій зазначено, що напад на одну країну — члена Альянсу означає напад на решту її членів, найбільше «напружує» українців, які побоюються, що в Україні розміщуватимуться іноземні військові бази, що наші хлопці воюватимуть в інших країнах, що, врешті, Україна набуде більше зобов'язань, ніж отримає гарантій. Про це йшлося на міжнародній конференції, яка відбулася в Дніпропетровську.

За словами представника Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України Олександра Семікова, підтримання таких міфів — це спланована акція з боку певних політичних сил. А щодо простого обивателя, то він мислить стереотипами часів «холодної війни», коли було протистояння між НАТО і Варшавським договором. Проте нині при вступі до НАТО основними є не військові показники. Дві третини заходів стосуються таких сфер, як внутрішня політика, демократизація суспільства, захист прав і свобод людини, реформування судової системи і лише одна третина — це суто військові питання.
Фахівці запевняють, що головна проблема не в «агресії НАТО», а в тому, як мало про Альянс знають пересічні громадяни.
Директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Мішель Дюре порадив українцям не поспішати казати «ні», а скористатися перевагами процесу й прагнути досягти рівня, який дає змогу стати членом Північноатлантичного альянсу. А тоді вже вирішувати: вступати чи не вступати. «Але ви будете вже на тому рівні, коли зможете говорити на рівних, як можливий повноцінний член організації»,— зауважив він.
Розширення НАТО не може підірвати регіональної стабільності, а навпаки, зміцнить її. Про це в Брюсселі заявив генеральний секретар Альянсу Яаап де Хооп Схеффер під час прес-конференції за підсумками засідання комісії «Україна — НАТО».
А міністр оборони України Анатолій Гриценко зазначив, що зовнішньополітичний курс нашої країни визначає керівництво української, а не будь-якої іншої держави. За його словами, цей зовнішньополітичний курс можна охарактеризувати по-різному. «Якщо сусідня держава бачить для себе загрозу в тому, що Україна стає демократичнішою, що в ній з'являється більш вільна преса, ніж у цій сусідній державі, що в нас буде ефективна та соціально захищена армія,— це проблема тих людей, які вважають наші дії такими, що спрямовані проти іншої держави», сказав високопосадовець. «Ми виходимо з інтересів наших людей. Це потрібно нам, і ми вирішуватимемо, що і як відбуватиметься. Це наше суверенне право, і ми його реалізуємо»,— запевнив керівник українського оборонного відомства.
Тим часом Польща підтвердила, що й надалі лобіюватиме інтереси України в ЄС і НАТО. Про це заявила на спільній прес-конференції з міністром закордонних справ України глава зовнішньополітичного відомства Польщі Анна Фотига. Між країнами триває інтенсивна і плідна співпраця у всіх сферах. І вона завжди буде такою, додала вона. Пані міністр зазначила, що до України в неї особливе ставлення, бо вона була спостерігачем від Єврокомісії під час другого туру президентських виборів. «Я є великим прихильником Помаранчевої революції»,— сказала пані Фотига.
Відповідаючи на запитання журналістів про оцінку в її країні антинатовських виступів, які відбуваються у Феодосії, пані міністр зазначила, що свого часу в Польщі ідею вступу до НАТО ніхто серйозно не сприймав. За її словами, був період протестів проти приєднання до Альянсу. «Але як це закінчилося, ви бачите. Ми дуже задоволені своїм становищем у міжнародній спільноті»,— сказала Анна Фотига. Вона також зазначила, що Польща завжди підтримуватиме Україну, зокрема щодо вступу до ЄС і НАТО, однак не виступатимемо проти волі українського народу. «Але я думаю, що український народ сам обере правильне рішення. Це — вступ до євроатлантичних структур».

Інф. «ДУ»
також у паперовій версії читайте:

• ПАДІННЯ ГЕНПРОКУРОРА

назад »»»