ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СПОРТ
ОДИН ФАВОРИТ І ТРИ ПРЕТЕНДЕНТИ
У п'ятницю в Німеччині стартує чемпіонат світу з футболу. Сьогодні мова піде про збірні, які волею жереба потрапили до групи F. Якщо загалом оцінювати її якісний склад, зазначимо, що в цьому квартеті є очевидні фаворити і аутсайдери. Якщо нічого не станеться, в цій групі головна боротьба почнеться лише за друге місце. Хоча, радше за все, європейські збірні не матимуть проблем і спокійно вийдуть до 1/8 фіналу.

Група F
Бразилія
Якщо будь-кого, хто більш-менш цікавиться футболом, запитати, хто стане переможцем чемпіонату світу, почуємо відповідь — збірна Бразилії. В країні, де гру в м'яч сприймають на рівні релігії, від національної збірної очікують лише перемоги, будь-що інше вважатимуть катастрофою. Команда Бразилії — єдина, хто п'ять разів була чемпіоном, вона ж єдина брала участь у всіх першостях світу. Вперше бразильці перемогли на мундіалі 1958 року у Швеції. Тоді в збірній дебютував сімнадцятирічний Пеле. Команда відмінно пройшла увесь шлях у фіналі, розгромивши господарів змагань. Саме після цієї першості бразильців почали з повагою називати «чарівниками м'яча». Через чотири роки вони відстояли свій титул у Чилі. У фіналі тієї першості не встояла збірна Чехословаччини. Зміна поколінь напередодні чемпіонату світу 1966 року в Англії призвела до того, що Бразилія з ганьбою залишила турнір після групового турніру. Однак 1970 року в Мексиці бразильці виступали найкращим складом. Сім перемог у семи матчах, різниця забитих і пропущених м'ячів — 19:7 — підсумок, який не залишає сумніву у перевазі бразильців над іншими командами того часу. Наступного успіху довелося очікувати 24 роки. За цей час бразильці можуть похвалитися лише «бронзою» 1978-го. Проте на полях США серія пенальті у фінальному поєдинку з італійцями принесла бразильцям звання чотириразових чемпіонів світу. Через чотири роки їх спинили Зідан і збірна Франції. Але на минулій першості світу вони стали «пентакампеонами» і зробили це переконливо. Багато хто пророкує таке й цього року.
У минулому головною проблемою бразильської збірної була гра голкіперів. Та починаючи з 90-х років минулого століття, ця проблема зникла. В нинішній збірній є три чудові голкіпери, які не раз доводили свій клас. Діда виступає за «Мілан», Сезар — в іншому міланському клубі «Інтер». А ще є Рожеріо Сені з «Сан-Паулу», котрий за свою кар'єру забив понад 50 голів, причому більшість з них — після пробиття штрафних ударів. У захисті проблемою можна вважати лише вік гравців: Кафу, котрому 36 років, і Роберто Карлос, якому 33. Ці незначні проблеми цілковито компенсує лінія нападу. Якщо поглянути на атакувальних півзахисників і нападників збірної Бразилії, стає зрозумілим, чому цю команду називають найкращою у світі. Роналдо, Роналдіньйо, Адріано, Кака, Робіньйо, Жуніньйо Фред — усіх цих гравців вважають високооплачуваними футболістами світу. Кожен із них спроможний самостійно завершити будь-який безперспективний ігровий епізод голом. Немає сумніву, що в Німеччині бразильці вкотре постануть перед глядачами як «атакувальна машина», що може пропускати, але завжди заб'є суперникам стільки, скільки захоче. Сподіватися на те, що Бразилія не вийде із групи, може лише людина, котра люто ненавидить її футболістів. Якщо в справу не втрутяться судді, травми і суцільне невезіння, ніщо не зможе завадити бразильцям продовжити свій турнірний шлях.

Австралія
Збірна Австралії вдруге в історії зіграє у фінальній частині чемпіонату світу з футболу. 1974 року команда із Зеленого континенту не пройшла груповий етап. Тоді суперниками австралійців були збірні ФРН і НДР, а також команда Чилі. Австралійці не змогли забити жодного м'яча та завоювали тільки одне очко — в зустрічі проти Чилі. Після цього впродовж довгих 32 років вони не могли потрапити до фінальної частини чемпіонатів світу. Головна причина їхніх невдач полягала в тому, що збірна регулярно вигравала відбірний турнір у зоні Океанії, але цього для поїздки на чемпіонат світу було замало. Відповідно до регламенту відбірного турніру переможець цієї зони завжди мусив провести стиковий матч із командами з інших континентів. Приміром, вісім років тому австралійців переграли іранці. Чотири роки тому у плей-оф вони поступилися уругвайцям. До речі, незважаючи на те, що австралійці цього року пробилися у фінальну частину, вони пішли на рішучий крок, попросивши ФІФА перевести їх у зону Азіатської конфедерації футболу. Наступний відбірний турнір австралійці почнуть в ранзі «азіатської» футбольної країни. Щодо відбору до чемпіонату світу 2006 року, то австралійці пройшли його за старою системою. Турнір у зоні Океанії цього разу підкорили надто легко, а в стиковому поєдинку обіграли збірну Уругваю. Долю путівки вирішували в серії пенальті, оскільки обидва матчі завершилися з однаковим рахунком — 1:1. Героєм Австралії став голкіпер «Міддлсбро» Марк Шверцер, котрий відбив два одинадцятиметрові удари.
Варто визнати, що збірна Австралії — злагоджений колектив. Причому в її складі вистачає футболістів, які виступають у провідних європейських чемпіонатах. Передовсім це стосується англійської Прем'єр-ліги, адже за «Міддлсбро», крім Шверцера, грає відомий форвард Марк Відука, а Гаррі К'юелл у складі «Ліверпуля» ставав переможцем Ліги чемпіонів. Найбільше збірній Австралії не вистачає досвіду боротьби з сильними суперниками. Чемпіонат Океанії важко назвати серйозним турніром.

Японія
У Японії футбол прогресує небаченими темпами. Після того як збірна цієї країни 1998 року вперше потрапила на чемпіонат світу, вона щороку бере участь у світових форумах найкращих команд. Дебют у Франції для збірної Японії був невдалим. Вона не зуміла отримати бодай очко, а єдиний гол забила у ворота дебютанта світових першостей — збірної Ямайки. Щоправда, всі три рази японці поступилися з мінімальним рахунком. Після чемпіонату світу попит на японських гравців зріс, і вони почали перебиратися з Далекого Сходу до Європи.
На минулому чемпіонаті японці не тільки здобули першу в історії перемогу, а й змогли вийти з групи. На наступному етапі вона програла Туреччині, яка згодом завоювала бронзові медалі. Після того чемпіонату японці не зменшили обертів. Відбірний турнір до першості світу пройшли впевнено. За весь цикл команда отримала 11 перемог із 12. До речі, саме японці першими завоювали путівку до Німеччини.
У нинішній збірній є достатньо гравців високого рівня. Єдина їхня вада — вік. Лідерам команди давно за тридцять, але японці головні надії покладають на свого тренера. Бразилець Зіко довів усім, що є талановитим наставником. Якщо японці зможуть вийти зі складної для себе групи, це ще раз підтвердить його клас.

Хорватія
У Хорватії футбол і баскетбол — головні види спорту. Футбольна і баскетбольна збірні держави належать до найкращих на континенті. Обидві збірні аж ніяк не стали гіршими після розпаду єдиної югославської країни. Свого часу Хорватія сперечалася з Сербією за звання «найфутбольнішого» регіону колись єдиної держави. Матчі між провідними клубами «братніх народів» — белградськими «Црвеною Звєздою» та «Партизаном» від сербів і загребським «Динамо» й «Хайдуком» зі Спліта від хорватів перетворювалися на пекло. Подейкують, що розпад Югославії почався саме з побиття між фанатами «Црвени Звєзди» і «Динамо». У підсумку за хорватів почали грати Шукер, Бокшич, Бобан, Просінечкі, вони швидко освоїлися. Незабаром збірна увійшла до групи найсильніших європейських команд. Восени 1997 року хорвати вперше отримали право брати участь у першості світу. У стикових матчах команда Мирослава Блажевича не дозволила дебютувати збірній України. Тоді хорвати першу зустріч виграли з рахунком 2:0. У Києві українці швидко забили гол, а незабаром подвоїли рахунок. Проте суддя Педерсен з невідомих причин не зарахував узяття воріт. Згодом він не призначив стовідсоткового пенальті, в підсумку наша збірна пропустила світовий футбольний форум. У Франції хорвати подолали групу й вийшли до 1/8 фіналу. Там їм знову допоміг суддя. Він призначив сумнівний пенальті у ворота румун, а Шукер із двох спроб реалізував його. У чвертьфіналі хорвати продемонстрували фантастичну гру й принизили німців (3:0). У півфіналі вони були за крок від головного матчу, але Ліліан Тюрам оформив дубль і вивів французів у фінал. Натомість переможені мусили змагатися з голландцями за «бронзу» — і виграли. Через чотири роки в Японії й Кореї успіхи хорватів були не такими гучними. Поразка в останньому турі групового етапу від еквадорців залишила їх без 1/8 фіналу.
У цьому відбірному циклі хорвати перемогли в семи із десяти зустрічей (три завершили внічию) і втретє візьмуть участь у чемпіонаті світу.
Нинішня збірна складається з гравців, які добре знані українським уболівальникам. Перший номер команди — екс-голкіпер «Шахтаря» Стіпе Плетікоса. В півзахисті грає «донеччанин» Даріо Срна. Є ще Йєрко Леко, котрий днями оформив свій перехід із київського «Динамо» в «Монако». Слід згадати також про трьох зірок нападу. Дадо Пршо, Іван Класніч та Івіца Оліч «створили» собі ім'я не лише в Хорватії, а й за її межами. Отже, сильних виконавців команді вистачає. Самі гравці впевнені, що зуміють вийти з групи — і майже всі згодні з ними.

Михайло ГЕРАСИМЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ОСТАННЯ КОНТРОЛЬНА
• БАЙКЕРИ НА «ТАРАСОВІЙ ГОРІ»

назад »»»