ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА РОЗМАЇТТЯ
ТАЄМНИЦІ ТУТАНХАМОНА РОЗКРИЄ ІНТЕРНЕТ

Вчені Оксфорда, де знаходяться тисячі артефактів його «спадщини», вирішили представити їх у Інтернеті, аби надати дослідникам можливість їх вивчити, повідомляє Укрінформ.
Гробницю з мумією, що чудово збереглася, знайшов 1922 року в Долині царів у Єгипті англійський археолог Говард Картер. Людство було здивоване багатством оздоблення нерозкраденої гробниці та саркофагом із мумією молодого фараона, який помер 3,5 тисячі років тому. Активне дослідження гробниці тривало протягом восьми років — аж до 1930 року. Однак більшість знайдених у ній об'єктів залишаються невивченими: основну частину наукової документації приховано в архівах Оксфорда.
Посмертна золота маска 19-річного Тутанхамона нині є однією з найвідоміших у світі археологічних знахідок. Тим часом досі не повністю вивчено написи на зворотному боці саркофага.
У період з 1922-го до 1930 року у гробниці молодого єгипетського правителя було виявлено та вивезено до Великої Британії 5 тисяч 398 різних предметів. Картер і його колеги зробили детальний каталог знахідок, що супроводжується описами й іноді малюнками. Дослідники також вели щоденник розкопок, записуючи хід археологічних робіт. Усе це було доставлено в Оксфорд, де зберігається після смерті Говарда Картера з 1939 року. Відтоді роботи над вивченням історичних скарбів значно уповільнилися. «Ми дійшли висновку, що було опубліковано, можливо, 20 відсотків матеріалів, і що за нинішніх темпів знадобиться ще 200 років, аби все опублікувати»,— зазначив учений з Оксфорда Яромир Малек.
Однак зараз з'явилася надія, що цей процес пришвидшиться. Нині студенти університету ведуть підготовку до публікації на електронному сайті в Інтернеті всіх матеріалів про одну з найбільш сенсаційних знахідок у Долині царів. Свою роботу вони розраховують завершити упродовж двох років.


ГІБОНИ — ЄДИНІ ПРИМАТИ, У ЯКИХ НЕМА ГЕНА ОЖИРІННЯ
Японські вчені з'ясували, що гібони — єдине сімейство приматів, у яких немає так званого гена ожиріння. Спеціалісти Токійського університету провели дослідження щодо наявності у людиноподібних мавп і людей гена ASIP, котрий бере участь у процесі засвоєння жирів. Результати довели, що він є у всіх, окрім гібонів, котрі є найхирлявішими серед своїх найближчих родичів. Ці довгорукі мавпи, які живуть у тропічних лісах Південно-Східної Азії, за визначенням не можуть бути товстими. За зросту 60–70 см вони важать близько 10 кг.
На думку спеціалістів, тварини позбулися генетичної схильності до ожиріння в результаті еволюції після того, як 28 млн років тому виокремилися в сімейство. Зайва вага несумісна з деревним способом життя цих приматів, котрі, рятуючись від тигрів і леопардів, постійно стрибають по гілках на відстань до 15 метрів.

також у паперовій версії читайте:

• СВІТСЬКА ХРОНІКА
• ЩО Б ПРИГОТУВАТИ?..
• РЕКОРДИ
• СКАНВОРД

назад »»»