ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ПОДОРОЖЧАННЯ ЗАЛІЗНИЧНИХ КВИТКІВ — РЕАЛЬНІСТЬ
Очікуване з 1 червня підвищення ціни на залізничні квитки на 50% таки відбулося. За словами керівника «Укрзалізниці», відповідний наказ Міністерства транспорту та зв’язку зареєстровано в Мін’юсті.

«Укрзалізниця» наполягає, щоб ціна проїзду в електричках також зросла. Дачникам і городникам, які виїжджають влітку за місто, треба мати це на увазі й стежити за новинами, аби не пропустити повідомлення про підвищення вартості проїзду.
Проти зростання цін природним монополістом — «Укрзалізницею» жорстко виступив Антимонопольний комітет України. АМКУ вважає можливе підвищення тарифів необгрунтованим і наполягає на створенні Національної комісії регулювання транспорту України, яка регулюватиме тарифи за зразком Національної комісії регулювання електроенергетики. Міністерство транспорту та зв’язку вважає таке утворення недоцільним, адже віднедавна цінова політика перебуває у його компетенції — ціну на вантажні й пасажирські перевезення за погодженням із Міністерством економіки визначає профільне відомство. Фактично Мінтрансзв’язку у своєму наказі пропонує збільшити тарифи на пасажирські перевезення залізницею на 34%, але з урахуванням усіх податків і зборів залізничні квитки подорожчають наполовину. Транспортники пояснюють необхідність зростання цін величезними збитками від пасажирських перевезень, котрі донедавна компенсувалися за рахунок тарифів на вантажні перевезення.
За словами заступника міністра транспорту та зв’язку Семена Кроля, у 2004-му сума збитків від пасажирських перевезень становила 1,8 млрд грн, у 2005 — 2,2 млрд. Цього року, за прогнозом, збитки дорівнюватимуть 3,2 млрд грн. Тарифи на пасажирські перевезення залізниця не змінювала з 2000 року, а основні витратні матеріали, які вона споживає, — дизпаливо, метал і електроенергія — подорожчали відтоді удвічі. «Укрзалізниця», як і раніше, лишається локомотивом транспортної галузі України. В першому півріччі вся галузь заробила 9 млрд грн, із них 7 млрд — залізничники. Видатки галузі також чималі. Про нестачу коштів на модернізацію свідчить те, що цьогоріч на оновлення рухомого складу і колійного господарства відомство має намір виділити із власних прибутків і використати банківських позик на 4 млрд 200 млн грн. За ці гроші придбають 3 тисячі вантажних, 100 пасажирських вагонів, 17 локомотивів. Майже 1,7 млрд грн використають на модернізацію колій, 1,1 млрд грн — на будівництво залізничного моста через Дніпро й Дарницького залізничного вокзалу в Києві.
Рух транзитних вантажів і перевезення сировини забезпечує залізниця, а 75% пасажирських перевезень припадає на автомобільний транспорт. Та це лише загальна статистика, реальність свідчить про те, що більшість українців подорожує на далекі відстані саме залізничним транспортом. Тому в разі подорожчання проїзду ми практично не матимемо вибору. Щоб подорожувати, доведеться платити більше. Важко повірити в простий збіг обставин, адже найгостріше питання про подорожчання квитків постало саме влітку, коли найбільшим попитом у пасажирів користуються послуги залізниці.
Утішає те, що на тлі можливого подорожчання залізничних квитків є кілька приємних новин. Влітку кількість потягів значно збільшиться, тому проблем із поїздкою на море у пасажирів не буде, запевняють представники Мінтрансу. Як буде насправді — побачимо. У літній період загалом працюватимуть 409 поїздів. Це більше, ніж торік.
Пасажиропотік у південному напрямку зростає найбільше, тому в Крим курсуватимуть п’ять нових поїздів, призначених переважно для російських відпочивальників: «Москва— Євпаторія», «Москва — Севастополь», «Москва — Феодосія», «Москва — Айвазовська» та «Єсинувате — Феодосія». Вагони в цих поїздах нові, підвищеної комфортності, обладнані кондиціонерами. Додатково влітку «Укрзалізниця» відкриє 230 стаціонарних білетних кас і пересувні залізничні каси в Криму.
Та заплановане подорожчання квитків, очевидно, не буде найбільшою новацією залізничників. На переконання представників Мінтрансу, залишати «Укрзалізницю» як природного монополіста не можна. Надалі її треба реорганізувати так, аби адміністративно-господарські функції були відокремлені від управлінських. Ідея полягає в тому, щоб після реорганізації споживачі транспортних послуг отримали кращі послуги за меншу ціну, а залізничники зменшили свої витрати. Мінтранс пропонує уряду реорганізувати це відомство, створивши у своєму складі Державний департамент залізничного транспорту. На базі ж шістьох залізниць створити акціонерне товариство «Українські залізниці», яке буде єдиною юридичною особою. За такою схемою у державній власності залишаться лише підрозділи, від яких безпосередньо залежить безпека руху, а всі інші можуть бути приватизовані або реорганізовані в акціонерні товариства. У Мінтрансі сподіваються, що уряд пристане на такий варіант реорганізації.
Проте більшість залізничників і пасажирів без особливого ентузіазму сприймають ідею роздержавлення «Укрзалізниці». Адже приватний перевізник навряд чи буде безкоштовно возити пенсіонерів у приміських електропоїздах чи дітей на курорти. Фінансовий план «УЗ» передбачає виділення 2,5 млрд грн на соціальні проекти: фінансування лікарень, відомчого житла. До речі, цього року «Укрзалізниця» виділяє 17 млн грн на безкоштовне перевезення дітей на літній відпочинок. Навряд чи приватний перевізник займатиметься такою благочинністю. В Україні нині 23 млн 400 тис. громадян мають право на безплатний проїзд у міському транспорті та в електричках, із них лише 800 тис. — за професійними обов’язками. Решта — це пенсіонери.
Експерти наголошують, що жодна найуспішніша економіка не може витримати такого. До речі, 1992 року таких пільговиків було 7,8 млн. Їхнє перевезення держава, яка надає такі соціальні пільги, має цілковито компенсувати. Проте фактично перевізники компенсують збитки власним коштом. Поки «Укрзалізниця» державне підприємство, соціальні гарантії ще дотримуються, а приватний перевізник не возитиме пенсіонерів та інших пільговиків безкоштовно. Про це переконливо свідчить практика так званих приватних маршруток, які перевозять пасажирів лише за гроші. Після роздержавлення «Укрзалізниці» доведеться переходити на систему адресної компенсації для кожного окремого пільговика, скасувавши загальні пільги.
Показовий досвід Великої Британії, яка також пройшла шлях роздержавлення залізниці наприкінці минулого століття, довів, що вартість проїзду зросла майже вдвічі, але це аж ніяк не поліпшило безпеку руху і якість послуг. Тому, на думку експертів, перспектива роздержавлення «Укрзалізниці» нічого, крім нового зростання ціни проїзду та скасування безплатного проїзду, для чималої кількості пільговиків не принесе.

Роман ПІДВИСОЦЬКИЙ
також у паперовій версії читайте:

• ЗАМІСТЬ «КОЛЬЧУГ» — ТРАКТОРИ
• КОНТРОЛЬ — ВАЖІЛЬ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ

назад »»»