ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
ЧЕРВЕНЬ-МИРОТВОРЕЦЬ?
ВЛАДА І ОПОЗИЦІЯ: ПОПЕРЕДНЄ ДЕМОНСТРУВАННЯ СТИЛЮ
Двотижневий тайм-аут, що його собі забезпечили представники потенційної парламентської більшості для консультацій, добігає кінця. Завтра Верховна Рада знову збереться «під скляним склепінням» і робота депутатського корпусу триватиме. На думку більшості спостерігачів, друга спроба почати працювати буде ще складнішою, ніж перша.

Річ у тім, що йдучи на перше сесійне засідання, всі депутати ще сподівалися (хіба за винятком комуністів) на свою участь у владі. Перерва ж більш-менш розставила крапки над «і» у питанні майбутньої коаліційної угоди. Звичайно, неочікувані повороти сюжету можливі. Скажімо, й досі немає чіткої впевненості, що всі депутати з трьох фракцій — «Наша Україна», БЮТ і СПУ — одностайно підтримають запропоновану кандидатуру прем'єр-міністра. Запас «голосової міцності» у «трійки», як відомо, не надто великий — лише 243 голоси. Масла у вогонь долив і Президент. Йдеться про заяву Віктора Ющенка, що він погодиться дати своє добро на прем'єра тільки після приведення до присяги суддів Конституційного Суду. Можливо, й логічний, проте ультиматум.
Відтак два тижні, що минули, остаточно не заспокоїли політичний бомонд. Цього ніхто особливо не очікував. Скажемо так: відтоді, як парламентарі склали присягу, ми отримали змогу побачити потенційну поведінку представників Партії регіонів у ролі опозиціонерів. Якби шальки політичних терезів більше б схилялися до так званої «широкої коаліції» («Наша Україна» плюс ПР), найбільшу активність демонстрували б представники БЮТу. Що поробиш, такими є закони боротьби за владу.
Слід констатувати, що «регіонали» за ці два тижні не вразили суспільство чимось надто оригінальним. Як слід було очікувати, вони «у багнети» сприймали майже всі дії влади. Передовсім, йдеться про співпрацю з НАТО. Наразі завтра «регіонали» мають намір підняти антинатовський ґвалт у Верховній Раді. Більше того, як заявляли депутати від ПР, вони ставитимуть питання про створення слідчої комісії, котра б зайнялася питанням вивчення присутності на нашій території корабля зі Сполучених Штатів.
Якщо до цього додати, що місцеві ради, де керують «регіонали», слідом за наданням російській мові так званого «регіонального» статусу вдалися до антинатовської риторики, картина опозиційності ПР буде більш-менш повною. Як і у питанні з мовою, одними із найспритніших виявилися луганчани. Тамтешні депутати облради ухвалили заяву, де звернулися до міських, селищних, сільських рад регіону з проханням оголосити населені пункти області «територією без НАТО». Себто, усе, як у Феодосії.
Схоже, що відповідальні за підготовку цьогорічного «Сі-Бризу» отримають «на горіхи» за будь-яких обставин. Адже антинатовська істерія спонукала керівництво держави провести минулої п'ятниці засідання Ради національної безпеки та оборони, де розглядалося питання підготовки до навчань. За словами в. о. секретаря РНБО Володимира Горбуліна, відомства, які мали організувати підготовку до проведення «Сі-Бризу» та ще одних навчань — «Тугий вузол-2006», спрацювали незадовільно.
Поки лише не надто зрозуміло: як саме керівництво країни має намір поліпшувати ефективність підготовки? У суботу з'явився відповідний указ глави держави. Але ж парламентського рішення про допуск іноземних збройних формувань досі немає. Цю прогалину намагається заповнити «Наша Україна»: на завтрашньому засіданні її представники пропонують ухвалити відповідний закон. Як сказано у заяві партії, «від цього залежить подальша доля реформи Збройних сил, модернізація обороноздатності нашої країни та інтеграція у світову систему безпеки». Більше того, «Наша Україна» запропонувала у проекті угоди про створення коаліції визначити ухвалення такого закону першочерговим і невідкладним.
Усе це також може призвести до чергових ускладнень. Цілком імовірно, що «регіонали» й комуністи спробують заблокувати парламентську трибуну, як тільки це питання виноситимуть на обговорення. Та й чи виноситимуть і як саме, залежатиме від головуючого на сесії. Нагадаємо, поки у президії сидять п'ятеро представників від кожної політичної сили, яка перемогла на виборах. Щось не віриться, що комуніст Адам Мартинюк чи представниця ПР Раїса Богатирьова підтримають надання згоди на внесення питання у порядок денний.
Показово, що суперечки стосовно військових навчань знову спричинили чергову порцію розмов про законність усіх нюансів перебування у Севастополі російського Чорноморського флоту. Зокрема, міністр закордонних справ Борис Тарасюк оприлюднив факти порушення українського законодавства представниками ЧФ. «Вони стосуються незаконного використання десятків земельних ділянок і об'єктів, що належать громаді Севастополя, — говорить урядовець. — Усе це завдає матеріальної шкоди місту, яка оцінюється експертами мінімум у два мільярди доларів щороку».
Інший яскравий приклад протистояння — події навколо обрання голови Дніпропетровської обласної ради. Минулої п'ятниці ця вакансія так і залишилася незаповненою. Події нагадували ті, що відбулися два з половиною роки тому в Донецьку, коли тамтешня влада завадила «Нашій Україні» провести свій з'їзд. Тепер у ролі ображених опинилися представники Партії регіонів, чиєму літакові не вдалося сісти в Дніпропетровську.
Не обійшлося й без традиційного у таких випадках мордобою. Так, депутати Верховної Ради і Дніпропетровської облради прибули у місцевий «білий дім» для участі в роботі сесії. Однак, незважаючи на те, що при вході народні депутати пред'явили посвідчення, працівники ТОВ «Грифон К», що охороняли громадський порядок, перешкодили їм пройти до сесійної зали, в результаті чого обранцям, за їхніми свідченнями, було завдано тілесних ушкоджень.
Представники Партії регіонів вимагають розслідування і покарання винних. Минулої суботи прокуратура Дніпропетровської області порушила кримінальну справу за цим фактом. Як йдеться у повідомленні її прес-служби, досудове слідство у справі проводить слідчий відділ прокуратури області.
До речі, червень знову претендує на статус місяця, коли в Україні ухвалюють важливі рішення. Нагадаємо, 8 червня 1995 року між Президентом і Верховною Радою було підписано Конституційну угоду, яка на певний час поклала край протистоянню. Через рік і 20 днів — 28 червня 1996-го — парламентарям удалося ухвалити Конституцію. Насамкінець ще одна цікава деталь: відведений дещо видозміненим Основним законом місячний термін для формування коаліції спливає 25 червня...

Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:

• ПРЕЗИДІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ АРК — ПРОТИ
• РОМАН ЗВАРИЧ: «НАМ НІХТО НЕ ПЕРЕШКОДИТЬ»

назад »»»