ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ЦІНА СТРАХУ
Нині ситуація на паливному ринку відповідає найбільшій політичній напрузі і тому цілком реальною видається вартість барелі нафти у 80, 100, і навіть 150 доларів.

Головна причина стурбованості інвесторів — незрозуміла ситуація навколо Ірану. Ця країна заявила про свої ядерні амбіції. Захід попереджає, що у цьому разі імовірною є збройна інтервенція. Як наслідок — ціна нафти б'є чергові рекорди. Це паливо коштує понад 70 доларів за барель. Дорожчає й золото, яке завжди було безпечним засобом збереження капіталу в непевні часи. Висока ціна золота сприяє подорожчанню й інших коштовних металів. Дедалі дорожчими стають і промислові метали.

Іранський внесок
Іран є четвертим у світі виробником нафти. Щоденно там видобувається чотири мільйони барелей, з яких 2,9 мільйона експортується. Картель ОПЕК, до якого належить ця країна, забезпечує 40% світового споживання нафти й жодним чином не зміг би компенсувати зменшення пропозиції в разі припинення іранських поставок. Європейські аналітики не сумніваються, що спроба знищення іранських ядерних установок призведе до зростання ціни на нафту принаймні до 150 доларів за барель. І навіть не йдеться про те, що припиниться її експорт, для дестабілізації досить того, що в зоні обстрілу іранської артилерії опиняться танкери, які курсують Перською затокою. Лише саме напруження навколо Ірану спричиниться, на думку експертів, до зростання ціни вище за 80 доларів і майже зрівняється з коригованим на інфляцію рівнем 1980 року, тобто часів іранської ісламської революції. Тегеран попереджає ОПЕК, що заблокує будь-які зусилля картелю, спрямовані на збільшення видобутку, і закликає до продажу дешевої нафти найбіднішим країнам.

Підігрівання настроїв
Заява президента США, що в ситуації навколо Ірану «розглядаються всі варіанти розвитку подій», відразу позначилася на зростанні ціни на сировину. Буш домагається негайних дій від Ради Безпеки ООН, а якщо її зусилля не принесуть очікуваних результатів, хоче заморозити всі іранські авуари за кордоном та запровадити візові обмеження для представників іранської адміністрації. У відповідь на це іранці демонструють силу і попереджають, що будь-яка спроба втручання в справи країни матиме болісні наслідки для Заходу. Президент Махмуд Ахмадінежад наголошує, що Іран є однією з найліпше озброєних держав світу. «Якби насправді дійшло до інтервенції і нападу на атомні установки, то для Заходу це означатиме прощання назавжди зі звичним способом життя, за якого він мав дешеву нафту, а для Близького Сходу — кровопролиття і зубожіння населення», твердить експерт Майкл Колеман з фонду «Aisling Analytics».

Оптимізм і песимізм
Як завжди в моменти політичної напруги, виник попит на золоті злитки, але не на ювелірні вироби.
Від моменту загострення ситуації навколо Ірану ціна золота зросла на 50 відсотків, досягла найвищого рівня за останні 26 років. Немає сумніву, що незабаром за унцію доведеться платити 700 доларів. Попит на золото підтримує віра, що коштовні метали — це найбезпечніше збереження капіталу найближчими роками. Цього разу, зрештою, як і під час початку війни в Іраку, «золоту лихоманку» підсилювало й ослаблення американської валюти.
«Золото «любить» погані новини. Можливість конфронтації між Сполученими Штатами й Іраном є фатальною для світу, але фантастичною для золота, оскільки збройний конфлікт призводить до додаткових витрат держави і внаслідок цього — до зростання цін й інфляції»,— заявляє американський аналітик Стефен Брігс.

Морок війни
Той, хто має гроші, завжди намагається запобігти падінню їхньої реальної вартості, тому вкладає заощадження не в державні цінні папери чи валюту, а в сировину. Винятком залишається швейцарський франк, чий курс зростає під час військових конфліктів й міжнародного напруження.
Для інвесторів будь-яка війна — це загроза. Іракський конфлікт спричинився до зменшення видобутку нафти в цій країні. Донині він не досяг рівня часів Саддама Хусейна. У нинішній ціні (понад 70 доларів за барель) приблизно п'ять доларів — це наслідок «іракського фактора», 3–4 долари додає палестинсько-ізраїльський конфлікт.
Зростання ціни на товари й послуги, випливає зі спроб врятувати заощадження від втрат. Зріс попит на страхові контракти, які убезпечують від зростання або зниження цін.
Нині є значно більше інвесторів, які спеціалізуються на ризикованих операціях і грі на ринку, ніж під час минулих конфліктів. Політичний ризик для спекулятивних фондів — омріяна ситуація.
За матеріалами іноземної преси

підготував Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• «АЛЬ-КАЇДА» РУХАЄТЬСЯ В ЄВРОПУ
• ЧОРНОГОРСЬКИЙ СИМПТОМ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ХВОРОБИ

назад »»»