ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СПОРТ
ВИПРОБУВАННЯ ДЛЯ ФАВОРИТІВ
Ми продовжуємо розповідати про учасників майбутнього Чемпіонату світу з футболу. Сьогодні настала черга учасників групи В, у якій гратимуть збірні Англії, Тринідаду і Тобаго, Парагваю та Швеції. Звісно, фаворити в цій групі — європейські національні команди. Парагвайцям, і особливо футболістам з островів, відведено роль постачальників очок. Але не все так просто, адже шведи й англійці мають чимало проблем, якими можуть скористатися їхні суперники.

Англія
Збірна Англії — одна з найстаріших у світі. Свого часу суперечки між англійцями та шотландцями були першими офіційними міжнародними матчами національних команд. Проте родоначальники футболу чимало років поспіль приїжджають на першість світу як фаворити, а повертаються ні з чим. Єдиний виняток — 1966 рік, коли англійцям нікуди не потрібно було їхати і вони вдома (нехай і за допомогою суддів) перемогли на першості світу. Відтоді збірна Англії якщо й брала участь у фінальній частині (1974-го, 1978-го і 1994 року вони залишилися за бортом мундіалю), завжди виходила з групи, але далі за чвертьфінал проходила лише одного разу. 1990 року команда, в якій виступали Пітер Шилтон і Гаррі Лінекер, посіла четверте місце. На минулій першості світу «симпатична» збірна Англії поступилася в чвертьфіналі майбутнім чемпіонам — бразильцям. Стосовно відбірного циклу до фінальної частини нинішнього Чемпіонату світу, то англійці пройшли його без особливих проблем. У десяти зустрічах вони зазнали однієї поразки від збірної Північної Ірландії й зіграли внічию з австрійцями. У решті зустрічей перемогли і посіли перше місце в групі.
Нинішня збірна Англії — це передовсім талановита молодь. Лише чотири гравці команди (голкіпер Робінсон, захисники Кемпбел і Невіл, а також півзахисник Бекхем) перетнули тридцятирічний рубіж, вік решти гравців — 21–28 років, і ще три вундеркінди. Присутність у заявці 17-річного нападника Тео Волкота і 19-річного півзахисника Арона Ленона багато хто назвав сенсацією. Плюс зірка світового рівня нападник Уейн Руні, який нині, на жаль для англійських уболівальників, заліковує травму і пропустить початок світової першості. До речі, саме напад є головною проблемою для керманича збірної Свена-Горана Еріксона. Оуен лише нещодавно залікував чергову травму, Руні лікується, Волкот надто молодий, хоча і перспективний, а гігант Крауч не має реактивної швидкості, як троє названих гравців. Звісно, є ще Джо Коул, але його ідеальна позиція — грати під нападниками. Еріксон навіть заявляв, що, можливо, переведе в напад Джеррарда. Попри всі проблеми, мало хто сумнівається, що англійці вийдуть з групи, а далі, як карта ляже. Тим паче, до 1/8 фіналу Руні одужає і це буде помітним підсиленням англійців.

Тринідад і Тобаго
Дебютант першості — збірна Тринідаду і Тобаго є одним із найбільш екзотичних учасників майбутнього чемпіонату. Появу на полях Німеччини цієї команди можна вважати дивом, якого цілком могло й не бути, якби збірна Узбекистану не ініціювала скандалу в поєдинку з Бахрейном. Нагадаємо, що тоді узбеки подали скаргу на погане суддівство гри, яка проходила в Ташкенті. Зустріч вирішили переграти. Якщо в першому матчі Узбекистан переміг із рахунком 1:0, то під час перегравання зафіксували нічию — 1:1. У Манамі Бахрейн переконливо здобув необхідні 0:0 і пройшов у наступний раунд. За регламентом, суперником азіатів стала збірна Тринідаду і Тобаго. Напевно, цей вирішальний двобій був найдивнішим і ще раз довів недоліки системи відбору на чемпіонат світу. Сильні збірні Колумбії, Данії, Греції, Камеруну, Нігерії, Сенегалу залишилися без путівок на фінальний турнір, а заповітний квиток розіграли між собою дві відверто слабкі країни. Попри це, тринідадці пробилися на мундіаль, хоча кілька разів були майже в безвихідному становищі. Лише в останньому матчі кваліфікаційного турніру в зоні КОНКАКАФ вони зуміли стрибнути на підніжку потяга, який прямував до Німеччини. Тринідадці зробили, здавалося, неможливе — перемогли збірну Мексики, а згодом і Бахрейну. Хоча перша гра в Порт-оф-Спейн принесла тринідадцям лише прикрощі: нічия — 1:1, але в Азії на четвертій хвилині другого тайму захисник англійського «Рексхема» Деніс Лоуренс провів м'яч у ворота господарів поля. Таким чином, він приніс команді заповітну путівку на чемпіонат світу. Звісно, головною проблемою дебютанта світової першості є низький рівень виконавців. Футболісти збірної грають в Англії й Шотландії, але здебільшого в нижчих лігах. Так, є Дуайт Йорк, який свого часу був на висоті у «Манчестер Юнайтед», однак йому вже 35 років. Відтак очікувати від ветерана швидкісної гри впродовж усього матчу не варто. Тож для збірної Тринідаду і Тобаго, на думку багатьох фахівців, набрати бодай одне очко буде великим щастям. Утім, не поспішатимемо з прогнозами.

Парагвай
Для збірної Парагваю Чемпіонат світу в Німеччині буде сьомим у історії й третім поспіль. Команду не вважають фаворитом, але ніхто не сумнівається, що південноамериканці можуть попсувати нерви не одній команді. 1998 року у Франції на стадії 1/8 фіналу в поєдинку проти господарів змагань і майбутніх чемпіонів світу парагвайцям не вистачило лише кількох хвилин, аби дотягти до серії післяматчевих пенальті. На полях Кореї та Японії в 1/8 фіналу Парагвай грав із німцями (срібними призерами першості) на рівних, але за дві хвилини до завершення основного часу Олівер Нойвіл зумів забити переможний м'яч. Отже, на двох попередніх світових футбольних форумах парагвайцям не вистачило кількох хвилин, аби обіграти майбутніх фіналістів. У нинішньому відбірному циклі у парагвайців серії перемог змінювали серії поразок. У підсумку перемоги на фініші турніру над Болівією, Аргентиною та Венесуелою стали вирішальними, і збірна, посівши четверте місце, попрямувала до Німеччини.
На наступному мундіалі головною ударною силою парагвайців стануть два нападники, котрі представляють німецьку Бундеслігу — Роке Санта Круз із «Баварії» та Нельсон Вальдес із «Вердера». У захисті головною фігурою є ветеран Карлос Гамара з бразильського «Палмейраса». Він виступає за збірну тринадцять років, а на Чемпіонаті світу в Франції став одним із найкращих у цьому амплуа. У півзахисті вся надія парагвайців на Карлоса Паредеса з італійської «Реджини» та Дієго Гавілана з бразильського «Інтернасьонала». Найслабшою ланкою є позиція голкіпера. Збірну Парагваю важко уявити без Хосе Луїса Чілаверта. Він був, є і лишиться найкращим гравцем країни за всю історію. Після завершення кар'єри Чілаверта його спадкоємцем мав стати Рікардо Товарелі, однак він не виправдав покладених на нього сподівань. На щастя, проявив себе молодший від нього Хусто Вільмар Вільяр, котрий витіснив Товарелі з основного складу. Цей голкіпер починав кар'єру як форвард, але потім перекваліфікувався на воротаря. Усе ж він явно не дотягує до рівня Чілаверта. Підсумовуючи зазначене, можна стверджувати, що збірній Парагваю до снаги вийти із групи, але для цього потрібно перемогти якусь з європейських команд.

Швеція
Збірна Швеції — частий гість чемпіонатів світу з футболу. Скандинавський «міцний горішок» уперше змусив заговорити про себе після першості світу в Бразилії 1950 року, де шведи посіли третє місце. Через вісім років удома вони досягли найвищого для себе результату: у фінальному поєдинку поступилися бразильцям, уперше і востаннє ставши віце-чемпіонами світу. Наступного гучного успіху довелося чекати майже 36 років. У США збірна Швеції сенсаційно вийшла до півфіналу, де поступилася тим-таки бразильцям, а в матчі за бронзові нагороди не залишила жодного шансу болгарам, розгромивши їх з рахунком 4:0. Важко оцінити виступи шведів у Японії й Кореї. З одного боку, потрапивши до найскладнішої з восьми груп разом з англійцями, аргентинцями та нігерійцями, вони зуміли кваліфікуватися у 1/8 фіналу; з іншого — на цій стадії турніру скандинави поступилися сенегальцям. Саме в цій грі було забито перший в історії чемпіонатів світу «золотий» гол. Його автором на 104-й хвилині поєдинку став Анрі Камара.
Із відбірною групою до чемпіонату світу 2006 року шведам відверто пощастило — із серйозних суперників їм дісталися лише хорвати, третій кошик представляла «зручна» Болгарія. З супердуетом форвардів Ібрагімович — Ларсон скандинави виграли в усіх суперників, які поступаються в класі, й обидва рази програли хорватам. Вісім перемог у десятьох матчах дали змогу з другого місця вийти до фінальної частини першості планети. Перемоги над слабшими суперниками підтвердили високий клас збірної Швеції, але поразки від хорватів змушують замислитися про подальшу долю команди. Малоймовірно, що шведи зуміють стрибнути вище від голови і потрапити бодай у півфінал. Але те, що команда вийде з групи — безсумнівно. Тим більше, що зі збірними Тринідаду і Тобаго та Парагваю, які поступаються у класі, їм доведеться грати у перших двох турах, а з незручними англійцями — на фініші групового турніру, коли все має бути зрозумілим.

Михайло ГЕРАСИМЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ПАСКУАЛЕ ЇДЕ ДОДОМУ?

назад »»»