ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ООН: «РЕФОРМУВАТИ НЕ МОЖНА ЗАЛИШИТИ». ДЕ ПОСТАВИТИ КОМУ?..
Республіканці в американському конгресі обурені станом справ в ООН і вважають, що ця організація поводиться так, ніби прямує до самознищення.

Куба — член Ради з прав людини, представник Ірану — віце-голова комісії ООН у справах роззброєння, й, відповідно, на офіційних конференціях, які влаштовує ООН, висить карта Близького Сходу без Ізраїлю — ці факти є частиною звинувачень, які висувають американські консервативні законодавці Організації Об'єднаних Націй.
«Обрання Куби та інших країн, у яких порушують права людини, до Ради з прав людини ООН — це фарс!»— обурюються конгресмени. Хоча правозахисні організації вважають нову Раду значним прогресом порівняно з попередньою, у якій серед інших засідали Лівія і Судан, американські критики ООН не бачать змін на краще.
Сенатор Норм Колеман заявив: «Якщо хтось думає, що комісія у складі якої засідають порушники прав людини, здатна чогось досягти, то це наївна людина». Його слово дуже вагоме: він є керівником сенатської слідчої комісії, яка досліджувала, на що були витрачені американські внески в ООН, викрила багато порушень.
Нищівну оцінку дає й республіканський конгресмен Іляна Рос-Лехтінена: «ООН поводиться так, ніби добровільно прямує до самознищення».

Реформи Аннана добігли кінця
Зрештою результати виборів до Ради з прав людини, на думку американських конгресменів, не єдина ознака, що зміни в ООН відбуваються надто повільно або взагалі не відбуваються.
Наприкінці квітня Іран, який створює ядерний арсенал, обрано співголовою Комісії ООН з роззброєння. «Це скидається на те, ніби члена «Ку-клукс-клану» обрано в комісію, яка має боротись за громадянські права»— зазначає на своїх сторінках газета «Нью-Йорк Пост». А конгресмен Іляна Рос-Лехтінен порівняла це з обранням серійного вбивці членом суду присяжних на власному процесі.
І на додаток нещодавно більшістю голосів так званої «Групи-77» (головним чином країн, що розвиваються, з Азії, Африки і Латинської Америки) був відкинутий проект реформи Генерального секретаріату ООН, запропонований Кофі Аннаном і підтримуваний ЄС та США. Для повсякденної діяльності організації ця реформа могла б мати велике значення.
Проектом передбачено зміцнення позиції Генерального секретаря шляхом передачі частини адміністративних повноважень Генеральної Асамблеї секретаріату та керівнику організації. Йшлось про обмеження бюрократії, ліквідацію частини неефективних механізмів ухвалення рішень та прискіпливіший контроль за багатьма інституціями ООН.
Є чимало причин, що спонукають до реформування організації. Це засвідчив, зокрема, корупційний скандал навколо програми «Нафта за продовольство», на якій високопосадовці заробили мільйони завдяки нафтовим оборудкам із Саддамом Хусейном. Тоді тінь корупційних зв'язків впала навіть на Генерального секретаря Кофі Аннана через дії його сина.
Фінансові зловживання на сотні мільйонів доларів викрито також у бюро, яке опікується міжнародними миротворчими силами. Десятки солдатів ООН, а також високі посадовці були звинувачені в сексуальному використанні жінок і дітей під час виконання місії в найбідніших країнах Африки. Недавно стало відомо, що незважаючи на цей скандал, подібні дії не припинились.
Організація переживає значні фінансові проблеми, які є результатом невдалого господарювання, недієздатною залишається бюрократична машина, яка потерпає від суперечливих інтересів людей, готових до кінця захищати свої «хлібні» посади.
Таку картину ООН змальовує Ерік Шаун, кореспондент телебачення «Фокс ньюс шанель». Він саме опублікував у США книжку «ООН без замовчування. Як Об'єднані Нації загрожують безпеці Америки і шкодять решті світу». Журналіст стверджує: «ООН або реформується, або стане організацією, яка сама себе позбавить значення і впливу».
«Ще 15 років тому в Америці лише найзатятіші супротивники цієї організації вважали ООН, пронизану бюрократією і корупцією, абсолютно недієздатною, яка розтринькує мільярди доларів», — заявляє Шаун. — «Але нині в американському політикумі з цього питання немає жодних розбіжностей». Такі погляди сповідує навіть Річард Холбрук, посол при ООН за часів Білла Клінтона. ООН є об'єктом і «лівих», і «правих» критиків. Вони постійно нагадують, як диктатора Зімбабве Роберта Мугабе, котрий цілеспрямовано маніпулює поставками продуктів харчування у власній країні, прирікаючи на голод тисячі людей, запросили для виступу на конференції ООН присвяченій боротьбі з голодом. Або торішню конференцію в приміщенні ООН у Нью-Йорку, на якій держави, що розвиваються, дискутували про ситуацію на Близькому Сході. Хвилиною мовчання там вшановано пам'ять палестинських борців за свободу, як називають себе самовбивці-терористи, і засуджено ізраїльські злочини. Саме тоді на стіні висіла мапа Близького Сходу, на якій не була позначена Держава Ізраїль.
Як іронічно зауважує Ерік Шаун, її придбали за гроші ООН: на засіданні був присутній Кофі Аннан, але жодного коментаря від нього не почули. «Як бачимо, не потрібно навіть Ахмадінежада, щоб стерти Ізраїль з лиця землі, достатньо фондів ООН»,— зазначає американський журналіст.

Найважливіший тест
Найголовнішою для досягнення дієвості ООН є справа Ірану, його атомної програми. Іран — це тест для найбільшої міжнародної організації. Якщо ООН не може вирішити питання щодо країни, яка ігнорує думку міжнародної спільноти, створює ядерну зброю і безперервно погрожує сусідам, то навіщо потрібна така організація? Але навряд чи Китай або Росія погодяться не те, що на запровадження санкцій щодо Тегерана, а хоча б пригрозити ними.
То ж чи вдасться реформувати ООН, у якій все більший вплив (причому — використовуючи демократичні принципи) мають диктатори? Вони вимагають, щоб всі голоси були рівними, щоб в організації керувала більшість, але у своїх країнах вони ніколи цього не дозволять. В ООН панує тенденція: за будь-якої нагоди, незалежно від теми, чинити опір Америці. І антиамериканізм переважає волю до реформування.

Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• А ТРУБИ МОЖЕ Й НЕ БУТИ
• ПАЛЕСТИНА НА МЕЖІ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ

назад »»»