ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СВІТ: ЩО? ДЕ? КОЛИ?
ЕВО МОРАЛЕС ДОТРИМУЄТЬСЯ ОБІЦЯНОК
Популярними гаслами латиноамериканських антиглобалістів є звільнення Південної Америки з-під контролю північноамериканського капіталу. Особливої актуальності ці наміри набули після помітного політичного «полівішання» більшості країн цього континенту. Зокрема, одразу після інавгурації президент Болівії Ево Моралес зобов'язався разом зі своїм венесуельським колегою Уго Чавесом вести безкомпромісну боротьбу проти американських транснаціональних корпорацій.

Нагадаємо, що ще на початку цього року венесуельський лідер націоналізував 32 приватні нафтові компанії, вони ввійшли до складу державного підприємства «Петролеум де Венесуела». На початку травня Ево Моралес оголосив про націоналізацію впродовж наступних шести місяців газової галузі країни. Це — рішучий крок, зроблений ним заради виконання передвиборних обіцянок. Саме рік тому завдяки протестам радикально болівійських індіанців проти вивезення з країни іноземними компаніями прибутків від експорту газу, він прийшов до влади.
Слід зазначити, що болівійський випадок не є унікальним: володіння значними запасами нафти чи газу не дає гарантій процвітання. Лише в країнах з демократичним політичним устроєм, наприклад у Норвегії, вдається знаходити компроміс між інтересами капіталу і народу. У Латинській Америці, навпаки, слід очікувати подальшої дестабілізації ситуації. Справа в тому, що значна частина газоносних родовищ у Болівії зосереджена на багатій півночі країни, яка сподівається максимально відокремитись від бідного болівійського півдня з його соціальними проблемами. Принаймні є висока ймовірність реалізації саме цього сценарію.
Президенти Аргентини, Бразилії, Болівії та Венесуели обговорили вплив реприватизації нафтогазового сектора Болівії та Венесуели на зростання ціни на енергоресурси в країнах Латинської Америки. Глобальні енергетичні проблеми загострюються й у цьому регіоні.
Водночас болівійські події є уроком для України. Мова про перспективу розробки нафтогазових родовищ, які, ймовірно, є на великих глибинах у Чорноморсько-Азовському шельфі. До участі в цих проектах допущено американський капітал, який навряд чи продаватиме українським споживачам газ та нафту дешевше за собівартість її видобутку, адже слід насамперед думати про власні прибутки. Тож проблема прозорого розподілу продукції, тобто видобутої з українських надр сировини, є актуальною. Знайти компроміс між інтересами транснаціональних корпорацій і українськими національними інтересами, як свідчить болівійський та венесуельський досвід, буде надзвичайно непросто. Але новому українському уряду робити це доведеться.

Андрій МАРТИНОВ
також у паперовій версії читайте:

• ПАПА РИМСЬКИЙ ПРИЛЕТІВ ДО ПОЛЬЩІ
• ЛІТАКИ США Й КАНАДИ НЕ ЛІТАТИМУТЬ НАД БІЛОРУССЮ
• ХАМАС І ФАТХ ДОМОВИЛИСЯ ПРО РОЗПОДІЛ ВЛАДИ?
• ЧЕРГОВІ ЖЕРТВИ «ПТАШИНОГО ГРИПУ»
• ГРУЗІЯ ВІДЗНАЧАЄ ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

назад »»»