Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА
УКРАЇНА І СВІТ
ЧОРНОГОРІЯ НЕЗАЛЕЖНА: ЯК ЦЕ БУЛО
Коли оголосили перші підсумки референдуму, прихильники незалежності, які зібрались
перед будинком уряду в столиці Підгориці, вибухнули непідробними ентузіазмом
та радістю.
Люди вимахували прапорами, обіймались, дехто навіть розплакався. Для оголошення
незалежності треба було набрати 55% голосів, інакше ЄС не визнав би результатів
референдуму позитивними. У волевиявленні взяла участь неочікувано велика кількість
виборців: 86% тих, хто має право голосу. Висловилися за незалежність 55,4% тих,
хто голосував.
Референдум підтримали емігранти-чорногорці з усього світу. Приїхали ті, хто живе
в Сербії і Словенії. Їм забезпечили безплатний проїзд: потягом і автобусом, а
зі Словенії й літаком.
Уже від самого ранку перед дільницями для голосування збирались черги людей.
Щоб уникнути фальшувань, після перевірки документів на великому пальці правої
руки робилась позначка безбарвною фарбою, яка світиться в ультрафіолетових променях.
Лише після цієї процедури комісія видавала бюлетень для голосування.
За незалежність голосував і принц Міколай ІІ Петрович Ньєгош, онук короля Міколая,
останньої монаршої особи країни. В інтерв'ю журналістам він сказав: «Династія
Петрович Ньєгоша триста років берегла незалежність Чорногорії. Суверенність відчинить
нам усі двері. Неможливе стане можливим». Він також зауважив, що незалежна держава
Чорногорія може утворити з Сербією союз, але на реальному підґрунті, бо «нині
все засновано на сербському націоналізмі». Проте й чорногорці мають свої національні
почуття, особливо молодь, яка прагне перспективи.
Противники і прихильники «розлучення» з Сербією боролись усіма засобами. Під
час кампанії демонструвався кінофільм про те, як члени Демократичної партії соціалістів,
політичної сили прем'єра Міло Джукановича, купують голоси виборців. На бюлетені
треба було закреслити «так», а в обмін отримати 1580 євро на оплату рахунків
за електроенергію. Але компрометувалась й інша сторона, її обвинувачують у фальшуванні,
вписуванні «мертвих душ» у списки виборців.
Якщо прихильники союзу з Сербією лякали наслідками нерозважливого рішення, то
Джуканович обіцяв можливість подорожувати без віз, швидшу інтеграцію з ЄС і «нову
Чорногорію», без етнічного поділу. Бо йшлося не тільки про референдум, а й наближення
парламентських виборів, переможці мали нагоду «вбити двох зайців».
З оголошеними результатами референдуму не погоджується лідер Блоку за спільну
державу Сербії і Чорногорії Предраг Булатович. Він вимагає перерахунку голосів,
особливо на тих дільницях, де була надзвичайно висока явка виборців.
Умови Євросоюзу щодо легітимності референдуму спочатку викликали опір чорногорської
влади, особливо в прем'єра Джукановича, який боявся, що не набереться 55% прихильників
незалежності і переконував Брюссель, що більшість — це 50% плюс один голос. Але
перемога таки увінчала прихильників відокремлення.
Незалежність Чорногорії означатиме для Сербії необхідність дати відповідь на
нові політичні виклики. Белград буде змушений довести до кінця реформи, призабуті
після вбивства прем'єра Зорана Джинджича, й перебудувати політичну систему. А
для цього може не вистачити сили й волі. Нині сербський парламент складається
значною мірою з націоналістів і радикалів, демократичні партії становлять меншість.
Рішення про відхід Чорногорії ухвалено в не найкращий для Сербії момент. Вона
не встигла ще призвичаїтися до думки про можливу втрату Косова. Вчинок чорногорців
може стати додатковим аргументом для албанців, які живуть в Косові й прагнуть
відокремлення від Сербії, хоча це — дві різні ситуації. У будь-якому разі незалежність
Чорногорії спричинює певну дестабілізацію на Балканах. Аби тільки незначну.
Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії
читайте:
- ІРАНСЬКІ ПЕРСПЕКТИВИ У СВІТОВОМУ КОНТЕКСТІ
назад »»»
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».