ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ОСВІТА
БАЛ ЗА ТЕСТ
У всьому світі тестування — істотний чинник виявлення справжніх знань. Час і нам цим скористатись.
Слобожанська освіта має певний досвід у цій справі. Кілька років тому Харківський національний педагогічний університет ім. Сковороди був визнаний базовим в Україні із зовнішнього тестування. А торік на основі його досвіду в Харкові та Києві вперше в Україні в деяких вузах було проведено тестування з української мови, математики, історії та економіки.

Мета — уникнути суб'єктивного фактора при вступі до ВНЗ, що й було певною мірою досягнуто. Виконана абітурієнтом робота за допомогою сканера вводилась у комп'ютер, кодувалась і відправлялась на оцінку до незалежних фахівців.
Сьогоріч зовнішнє оцінювання знань планується провести з української мови — 31-го травня, і математики — третього червня. Випускник може вибрати одне тестування або два — українську мову чи українську мову й математику. Оскільки рекомендується провести тестування й у сільських районах, і в міських, вибране місто Чугуїв, Харківський сільський район та Ленінський (м. Харків). Яка готовність до цього важливого заходу?
Світлана Волянська, начальник управління загальної середньої освіти:
— Якщо отриманий результат тестування задовольнятиме абітурієнта, то він ним, природно, скористається, якщо ж ні, матиме можливість далі боротися за своє місце «під сонцем» уже на загальних підставах, як і раніше. Бал, отриманий під час тестування, знатиме тільки молода людина (і керівникові закладу, і вчителям доступ до сертифікату заборонений). Сертифікат дійсний лише нинішнього навчального року. У Чугуєві, приміром, тестування проводитиметься в одній школі, у названих районах — у кількох. У класній кімнаті тестуватимуть не більш як 15 учнів. Бал за тест не впливатиме на отримання золотої медалі (якщо учень «перескладає» річну або семестрову оцінку, він уже не має права претендувати на таку нагороду). Зовнішнє тестування не є перескладанням. Пакети, де зберігаються тести, видруковано в Німеччині, їх не можна відкривати двічі.
Сергій Раков, директор центру оцінювання якості знань:
— Для того, аби бути «в курсі», ми ретельно вивчили досвід тестування в Польщі та Литві. Польща цю новацію запровадила 2004 року й готувалась до нього 12 років. Їхня схема нам чи не найбільше підходить, бо нею, окрім комп'ютерних тестів, передбачено й відкриті запитання. Там інституції громадянського суспільства достатньо розвинуті. Це теж плюс, адже без того, щоб суспільство зрозуміло, навіщо ця «каша заварюється», просто неможливо. Це, до слова, стосується не тільки батьків, учителів, а й ректорів вищих навчальних закладів. Матеріали тестування того ж дня передамо спецпоштою до Києва. З математики й української мови, окрім «закритих» завдань, пропонуватимуться й «відкриті».
Є й проблеми. Схема, за якою відбуватиметься тестування, відпрацьовувалась у лютому. Тому залишилось мало часу, щоб учні, інструктори, екзаменатори добре підготувались. Зовнішнє оцінювання знань — то, немов синхронний танок усіх учасників цього дійства. Вони мусять «станцювати» з точністю буквально до хвилини. Інакше в наш час із сучасними системами зв'язку це буде некоректна затія. Отож об 11-ій годині по всій державі, в усіх класних кімнатах відкриють конверти...
Про якість нашої освіти ми точної інформації ніколи не мали (і досі ще не маємо). Дехто вважає, що вона найкраща у світі, інші — найгірша. Тільки завдяки міжнародним технологіям і проектам можна буде досягти якогось єдиного знаменника.
Деякі наші ВНЗ створили власну систему оцінювання знань, котра забезпечує їм набір добре підготовлених студентів. Завдяки цьому, вони вистояли вже 15 років. Це, передовсім, університети ім. Каразіна, педагогічний ім. Сковороди, політехнічний, зооветеринарна академія та деякі інші. А тепер їм кажуть: забудьте про це. Отже, потрібно роз'яснювати, надавати матеріали, аби вони упевнились, що отримають якісний набір.
Учителі теж неоднозначно ставляться до тестування. Дехто побоюється оргвисновків. Були, скажімо, пропозиції у Великій Британії, аби за результатами тестування скласти рейтинг шкіл і відповідно рівень їхнього фінансування. Гадаю, що йти таким шляхом не варто: школи різні, як і люди. Це дуже тонкі речі. Необхідно виробляти відповідні інструменти громадянського суспільства і використовувати їх адекватно.
Володимир Пономаренко, ректор Національного економічного університету:
— Переваги тестування очевидні, зникає проблема недовіри абітурієнтів, їхніх батьків, суспільства загалом щодо об'єктивності оцінювання на випускних та вступних іспитах, що має реально сприяти зниженню соціальної напруги в суспільстві. З'являється об'єктивна можливість усунути адміністративне втручання представників виконавчої, законодавчої та інших гілок влади в процес оцінювання знань. Крім того, формується реальна основа для ліквідації хабарництва в школах і вузах. Об'єктивність оцінювання знань формуватиме в молоді віру в справедливість, налаштовуватиме їх на розбудову свого життя власними силами, а не якимись обхідними маневрами. З'явиться можливість кількісно оцінювати рівень викладання кожної дисципліни конкретним учителем, у конкретній школі, районі, місті, регіоні, що вкрай необхідно для підвищення ефективності управління якістю освіти. Йдеться лише про первинну кількісну оцінку, оскільки реальна оцінка педагогічної праці можлива тільки за сукупністю багатьох інших чинників. Через практику зовнішнього тестування можна формувати єдині для всієї країни базові вимоги до знань, умінь та навичок з кожної дисципліни — реальний державний стандарт і ступінь його освоєння.
Є й недоліки. Досі не створена як юридична особа державна незалежна організація для проведення тестування з відповідною матеріальною базою (для запровадження скрізь тестування щороку потрібно 17 млн грн). Немає легітимної правової бази проведення єдиних випускних і вступних іспитів у формі незалежного тестування, немає й ефективного механізму перевірки якості тестів (майже 500 тисяч). У разі тестування всіх абітурієнтів в Україні ймовірним є витік інформації щодо змісту тестів (від розробників і технічних працівників, особливо при передаванні на регіональний рівень повноважень відносно зберігання та поширення надрукованих тестів). Відсутність єдиних «закритих» тестів оцінки рівня креативності в спеціалізованих галузях знань. Тим-то тестування не виявляє здатності вчорашнього школяра (нинішнього абітурієнта) вирішувати проблемні ситуації, що виходять за межі простих типових завдань. Учні поки що не мають навичок роботи з тестами, що знижує оцінку їхнього реального рівня знань.
Віталій СТЕГНІЙ, Харків
також у паперовій версії читайте:

• ДІАПАЗОН «ГАЛИЦЬКОЇ АКАДЕМІЇ»
• ГОВОРИТЬ ПОЛТАВА — СЛУХАЄ СВІТ

назад »»»