ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
БРАЗИЛІЯ: БАНДИТИ ВИХОДЯТЬ НА СТЕЖКУ ВІЙНИ
Неможливо уявити, щоб в одній з країн світу, яка динамічно розвивається, на вулицях промислової столиці держави розгорнулася справжня битва між кримінальними злочинцями і поліцією й загинули десятки осіб.

Але саме так сталось у Бразилії, у штаті Сан Пауло, у якому налічується 32 мільйони жителів. Майже тижневі бої з гангстерами із застосуванням вогнепальної зброї завершились загибеллю більш як півтораста людей, залишивши після себе сотні спалених автобусів і розгромлених магазинів, ресторанів і банків. Серед жертв — 40 поліцейських. Поліція заявляє, що змушена рішуче і жорстко реагувати на напади організованих злочинних груп на поліцейські й цивільні об'єкти. Тим часом координатор бразильського національного руху за права людини Аріель де Кастро Алвеш дотримується думки, що «клімат терору не дає повноважень на вбивства».
Оскільки влада не оприлюднює прізвищ жертв та обставин їхньої смерті, а тільки називає кількість загиблих, це викликає протести правозахисних організацій. Під час «великої битви», оголошеної державі кримінальними бандами принаймні три мільйони осіб не потрапили на роботу, третина учнів не відвідувала школу, приблизно половина крамниць закрилась.
Бунт був організований найбільшим гангстерським угрупованням у штаті Сан Пауло «Перша команда в місті», заснованим десять років тому найнебезпечнішими в'язнями в тюрмі Таубате за 134 кілометри від столиці штату. Завдяки досконалій організації й суворій дисципліні банді вдалось створити імперію, яка контролює абсолютну більшість 140 тисяч в'язнів штату Сан Пауло та злочинний світ на свободі. Це угруповання має свій внутрішній кодекс поведінки, який вимагає від членів банди лояльності, щирості, щедрості й забороняє заздрість, брехню і зраду. Бандити «в законі» віддають 10 відсотків свого доходу на користь організації, яка веде війну не тільки з поліцією, а й з бандою конкурентів — «Червоною командою».
Корупція та залежність охоронців в'язниць призвели до того, що до камер потрапляють алкоголь, наркотики й зброя, а також стільникові телефони, які дають змогу тримати надійний зв'язок та здійснювати свого роду «штабну діяльність». Поліція навіть була змушена припинити роботу кількох станцій мобільного зв'язку, щоб перервати контакти між бандитами, але повною мірою вона цей процес «проґавила».
Бунт розпочався одночасно майже у 80 установах виконання покарань. Бандитам дуже не сподобалось переведення 765 в'язнів до віддалених тюрем та закладів установ з посиленим режимом тримання. Серед вимог в'язнів було й встановлення додаткових телевізорів на період чемпіонату світу з футболу, а також необмежене право на «інтимні відвідування», тобто доступ до в'язнів їхніх дружин, коханок й навіть повій.
Дії влади не були випадковими, оскільки стало відомо про заплановану масову втечу в'язнів під час навмисно організованих заворушень. Серед переведених був й «авторитет» чи то хрещений батько банди ПКМ Маркос Вільямс Гербас Камачо на прізвисько «Маркола».
Ватажки бандитів постановили одразу показати свою силу. Вони підняли бунт і взяли заручників з числа охоронців, а на свободі наказали своїм «бійцям» захопити вулиці найбільшого міста країни.
Місцеві власті не повідомляють, як їм вдалось придушити заколот кримінальних угруповань, до речі, не єдиний в цьому штаті Бразилії. Уперше про ПКМ стало відомо у лютому 2001 року. Тоді у 29 в'язницях жертвами заворушень стали 19 осіб, і хоча влада повідомила про розгром бандитського угруповання, насправді виявилось, що згодом воно стало набагато могутнішим та структурованішим.
І не дивно, бо й цього разу, як каже дехто з очевидців, придушено не силою зброї, а завдяки поступкам бандитам: влада навіть погодила з ними певний «договір», деталі якого тримає в секреті. Проте поліція так і не повернула «авторитетів» назад, у попередні місця тримання.
Війни між бандами за ринок наркотиків і прибутки та їхні сутички з поліцією взагалі є лихом для великих бразильських міст. Три роки тому, також у Сан Пауло, гангстери одночасно напали на 50 поліцейських відділків.
Цьогорічний бунт ПКМ, крім кримінального, має й політичне значення. Злочинність і безпека є постійною темою дебатів у Бразилії. У жовтневих президентських виборах братиме участь нинішній президент Лула Інасіо да Сілва, а серед його суперників — колишній губернатор Сан Пауло опозиційний політик Герардо Алкмін. Останній відмовився від посади, щоб стати кандидатом у президенти. Його наступник Клаудіо Лембо, також з опозиції, під час нинішніх заворушень відмовився від допомоги, запропонованої главою держави у вигляді скерування додаткового підрозділу кількістю у чотири тисячі національних гвардійців. Проте йому не вдалось вчасно впоратись із заколотом, тож сутички тривали не один день. Отже, буде тема для передвиборних дискусій, суперечок і взаємних звинувачень.
Більшість виправних закладів Бразилії переповнені, правоохоронці не в змозі контролювати діяльність організованих злочинців, навіть коли ті перебувають за ґратами. Тому й повстання в тюрмах відбуваються регулярно. Але вперше спроба дати лад виправним закладам спричинила таку хвилю насильства у відповідь, що воно заполонило не лише в'язниці, а й вулиці міста. У дію мало не вступила армія, й у найбільшому штаті країни ледве було не запровадили надзвичайний стан.
Тому найперше постає питання: у чому першопричина лиха? Чи нинішнє зіткнення — наслідок рішучості поліції в намаганні навести лад, чи свідчення сили бандитів, які претендують на суспільний вплив?

Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ХРОНІЧНІ БЛИЗЬКОСХІДНІ УСКЛАДНЕННЯ
• АЗІЙСЬКИЙ КОНКУРЕНТ ДОЛАРА ТА ЄВРО

назад »»»