ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
БОЇ МІСЦЕВОГО МАСШТАБУ
ПОКИ НОВООБРАНІ НАРДЕПИ «РОЗКАЧУЮТЬСЯ», ЇХНІ МОЛОДШІ КОЛЕГИ ПРИЗВИЧАЮЮТЬСЯ ДО ВЛАДИ
Розвиток місцевого самоврядування передбачає, що більшість проблемних питань сьогодення має вирішуватися у регіонах. Хоча Україні до цього поки далеко, посада голови держадміністрації набуває усе більшої ваги.

Одним із проявів цього є нинішня боротьба за виживання, що розгорнулася серед глав обласних держадміністрацій. Спостереження за цим процесом дають підстави вважати: цілковитої згоди щодо того, хто і як керуватиме регіонами, в центрі немає. Нагадаємо, наприкінці квітня Прем'єр-міністр Юрій Єхануров заявив про те, що Кабмін звернувся до Президента із поданням на звільнення кількох губернаторів. Причому мотивація цих звільнень була різна. Якщо одним пропонувалося піти через їхнє обрання до Верховної Ради, то інші «согрішили» своєю, як вважають урядовці, непрофесійною роботою.
Через кілька днів після цієї заяви заступник голови президентського Секретаріату Анатолій Матвієнко повідомляє пресі: свої кадрово-губернаторські ініціативи уряд не узгоджував із Президентом.
Здається, усе спокійно: президентські вибори ще нескоро, парламентські — й поготів, тільки-но відшуміли... Та пристрасті вирують. І навіть після того, як Віктор Ющенко своїми указами позвільняв деяких губернаторів з когорти тих, чиї імена пролунали з вуст Юрія Єханурова, можна зробити висновок, що Кабмін не узгодив своїх рішень не так з самим Президентом, як із його Секретаріатом. На перший погляд, не надто й велика проблема: подання на призначення голів областей мусить робити саме уряд. Але нюанс у тому, що Анатолій Матвієнко якраз відповідає у президентському Секретаріаті за регіональну політику. І є в цьому питанні не останнім фахівцем: у минулому парламенті він очолював комітет з питань місцевого самоврядування.
Цікаво також розглянути персоналії декого з тих, на кого нині падає чи вже впала немилість. З-поміж інших — це представники Соцпартії Василь Цушко і Степан Бульба. А потенційна загроза відставки впритул нависла над Василем Червонієм і Євгеном Жовтяком, котрі представляють Українську народну партію. Чимало політологів, зокрема, Володимир Фесенко, вважають: Прем'єр-міністр надумав провести ротацію представників сил, котрі виступають проти так званої «широкої коаліції». З приводу губернаторів-соціалістів (до речі, вони обидва з тих, кого обрали у парламент за списком СПУ) із таким твердженням цілковито можна погодитися. Адже Олександр Мороз, як відомо, не раз заявляв про необхідність формування коаліції саме на основі трьох політичних сил — «Нашої України», БЮТу і СПУ.
А ось щодо пана Жовтяка, то тут є певні нюанси. Адже в Київській області «свого» голову облради обрали саме БЮТівці за підтримки соціалістів. Представники блоку Костенка — Плюща (сили, яку представляє Жовтяк) опинилися серед опонентів нового керівництва. Відтак тут можна швидше говорити про потенційно більш прийнятну для чинного Прем'єра кандидатуру. Хто нею буде — покаже час.
Цікаво також поглянути, що на тлі «губернаторських» розбірок нині відбувається у місцевих радах. Окрім того, що вони переймаються обранням керівництва, а дехто ще й наданням російській мові регіонального статусу, ради, схоже, готові своєю поведінкою продемонструвати більшу, ніж досі, самостійність. Як від центру, так і від призначених центром місцевих голів адміністрацій. Одразу варто зауважити: тут вияви надмірної самостійності дещо поспішні. Адже закон № 3207-1, котрий мав би надати місцевим радам дещо більших повноважень, так і лишився неприйнятим. Відтак Президент зберігає за собою чималий вплив на формування влади у регіонах.
А ще депутати місцевих рад (принаймні, декотрі з них) «мають зуб» на центральну владу за скасування депутатської недоторканності. Пригадуєте, як після виборів парламент четвертого скликання скасував своє ж рішення піврічної давнини і позбавив місцевих депутатів привілейованого імунітету? Звісно, чимало з тих, хто балотувався у ради різних рівнів, мав надію скористатися недоторканністю. Наведемо лише кілька цифр. За даними Міністерства внутрішніх справ, ще напередодні виборів ситуація з «кандидатським криміналітетом» у регіонах була значно проблематичнішою, ніж на загальноукраїнському рівні. Перед тут веде Кримська автономія. Там на сотню місць парламенту претендували 117 (!) осіб, у яких були серйозні проблеми із законом.
Щодо інших областей, то й там ситуація не бездоганна. Скажімо, на Одещині до обласної ради балотувалося 25 колишніх засуджених (наголошуємо, саме засуджених, а не підозрюваних чи обвинувачених). На Вінниччині до міської й обласної рад балотувалися десять фігурантів кримінальних справ. На Харківщині: до облради — 15 засуджених і 12 осіб, котрі перебувають під слідством. А до міськради — по чотири судимих і таких, що під слідством. Більше сотні судимих претендували на посади у радах усіх рівнів Сумщини.
Цікаво буде спостерігати і за «вливанням» у місцеві ради так званих «варягів». Адже закон про вибори не забороняє паралельно балотуватися у кілька представницьких органів. Для тих, хто «пролетів» повз Верховну Раду, шанс покерувати на місцевому рівні виявився непоганим подарунком. Приміром, Нестор Шуфрич досі не мав жодного відношення до Криму. А тепер законотворитиме у тутешньому парламенті. Показова ситуація була й у столиці. Новий мер Леонід Черновецький очолював свій блок не лише до Київради, а й до усіх десяти районних рад столиці. І блок Черновецького отримав представництво у кожному районі.
Хоч би там як, але місцева влада сяк-так починає вимальовуватися. Є чимало регіонів, де, як каже Юлія Тимошенко, проводиться репетиція створення так званої «широкої коаліції» — «Наша Україна» дружить із Партією регіонів. А от на Закарпатті — перший розкол. І саме у блоці Тимошенко. Віднедавна БЮТівська фракція в облраді поділилася на дві — БЮТ і «Батьківщину». Причому одні працюють у більшості, інші — в опозиції. Сталося це невдовзі після рішення центрального БЮТу про заборону будь-яких місцевих коаліцій з «регіоналами». Вочевидь, далі подібний процес триватиме. Адже місцеві депутати не мають навіть тієї пародії на імперативний мандат, що вдалося закріпити в українському парламенті.

Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:

• ПОЛІТИЧНИЙ ТАЙМ-АУТ

назад »»»