ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
ВОЛОДИМИР ЛИТВИН:«МОЯ СОВІСТЬ ЧИСТА»
Дві події, що сталися учора й позавчора, остаточно відкрили двері до парламенту для новообраних депутатів. Вищий адміністративний суд не задовольнив позов аутсайдерів великих перегонів. Учора нарешті завершила роботу дев’ята сесія Верховної Ради четвертого скликання, тобто цей склад парламенту остаточно увійшов в історію.

Процес прощання був напруженим, ураховуючи й те, що в останній день роботи у ВР відбувалися парламентські слухання, присвячені 20-й річниці Чорнобильської катастрофи. Після вступного слова спікера склалось враження, що парламентські вибори ще не відбулися. Надто вже емоційно Володимир Литвин розпікав як українську владу, так і міжнародних експертів за недостатню увагу до чорнобильської проблематики. Позиція Голови ВР підкреслювалася й тим, що він не забув про ініційовану ним урядову відставку. Надаючи слово для доповіді Віктору Балозі, пан Литвин не забув назвати його не міністром з надзвичайних ситуацій, а виконувачем обов’язків міністра.
Слухання пройшли не надто активно. Парламентарі охочіше ділилися в кулуарах політичними прогнозами на майбутнє. Зокрема, чимало депутатів подейкували, що сесія Верховної Ради так і не закриється.
Проте сталося не так. Завершальний акорд парламенту четвертого скликання спікер назвав знаковим. «Верховна Рада живе усім тим, чим живе й український народ,— вважає Голова.-А Чорнобиль — це біль для всієї нації». Зрозуміло, що парламент запам’ятався не лише заключними слуханнями. Напевно, головною віхою для нинішніх депутатів став період президентських виборів. У буремні дні масових фальсифікацій та Помаранчевої революції Верховна Рада не раз виявляла мудрість і акумулювала головні політичні пристрасті у своїх стінах. Знаковим днем стало 8 грудня позаминулого року, коли було внесено зміни до Конституції. Саме тепер вони на повну силу набирають чинності.
Нинішній парламент працював за двох президентів і чотирьох прем’єрів. Але так і не спромігся обрати суддів Конституційного Суду. І не лише обрати, а навіть привести до присяги затверджених з’їздом суддів і призначених Президентом. До речі, з приводу цього учора знову ледь не виникли непорозуміння. Як відомо, Віктор Ющенко до останнього наполягав, аби Верховна Рада на прощання таки привела суддів КС до присяги. За повідомленням прес-служби глави держави, він навіть був готовий прийти до сесійної зали, попри заплановану поїздку в Чорнобиль. Але, як слід було очікувати, ніякого приведення до присяги не відбулось.
О пів на першу на балконі з’явився хор імені Григорія Верьовки, котрий традиційно виконує державний гімн під час відкриття й закриття сесії. Фактично лише тоді парламентська публіка повірила у невідворотність завершення роботи Верховної Ради цієї каденції. Володимир Литвин дотримав слова, даного 4 квітня, під час попереднього засідання, і закрив сесію, коротко проаналізувавши роботу парламенту, яким йому випало керувати упродовж чотирьох років.
За словами спікера, на долю Верховної Ради четвертого скликання випало найбільше випробувань, порівняно з попередниками. Саме цей парламент видався найпрацездатнішим: за чотири роки було ухвалено 1250 законів. Із них набрали чинності 1138, зокрема сім кодексів. Стільки досі не вдавалось ухвалити жодному скликанню.
А ще Литвин навів таку статистику: за час каденції нинішньої Верховної Ради ВВП в Україні зріс на 30 відсотків. Мінімальна зарплата збільшилась у 2,5 раза, а пенсія — в чотири. Щоправда, спікер визнав: ці цифри не надто радують людей. Бо у своїй кишені добробут вони відчувають не надто. Не минув нагоди Володимир Литвин дорікнути і новій владі. Так, він вважає, що валовий внутрішній продукт зріс би більше, «якби не провальний минулий рік». На його думку, парламентські досягнення могли бути суттєвішими, якби законодавцям не доводилось постійно втручатися у політичні пертурбації. Найпоказовіші приклади — дві виборчі кампанії. Володимир Литвин і тепер не сумнівається: усі рішення ВР зразка листопада грудня 2004 року були правильними.
«Без них не було б і рішення Верховного Суду про проведення третього туру президентських виборів. Україна була б просто ізольована від усього світу»,— наголосив Голова ВР. При тім пан Литвин підкреслив, що не до кінця знято сумніви з приводу легітимності нової Верховної Ради (очевидно, такою є його реакція на рішення Вищого адміністративного суду, який відмовив позивачам, серед яких і його блок, в оскарженні результатів волевиявлення). «Поразка одних ще не означає перемоги інших»,— пофілософствував спікер.
Попри все це, Володимир Литвин вважає: парламент четвертого скликання свою функцію виконав гідно. А його керівник намагався з усіма політичними силами бути об’єктивним. «Моя совість чиста»,— резюмував Володимир Михайлович.
На підсумковій прес-конференції Володимир Литвин поглянув на життя держави значно песимістичніше. Так, він прогнозує, що в найближчому майбутньому перед Україною вимальовуються два сценарії. Це — розпад держави або диктатура. Причому перший — вірогідніший, оскільки, на думку Литвина, «диктатор в Україні не проглядається, хоча на цю роль претендує чимало політиків». «Нині в Україні влада розбалансована,— наголосив спікер.— Усе залежатиме від того, наскільки Президент зможе утримати ситуацію».
З приводу майбутньої коаліції Володимир Литвин також висловлюється не надто оптимістично. Втім, він прогнозує, що розпуску парламенту не буде, «оскільки в депутатів спрацьовуватиме інстинкт самозбереження. Кабмін буде сформовано лише на півроку. Адже на нас чекають невтішні економічні реалії. Інфляція буде понад 20 відсотків, а це означатиме, що постане проблема перегляду бюджету. Я пропонував значно раніше повернутися до головного фінансового документа. А майбутній уряд найшвидше діятиме за принципом лікарів у ХVІІІ столітті, які проти всіх недуг пускали кров».
Узагалі ж Володимир Литвин вважає, що у разі створення так званої широкої коаліції між Партією регіонів і «Нашою Україною» стабільності можна досягти. «Але тоді зменшаться рейтинги обох політичних сил. Як вони вирішуватимуть питання статусу вояків УПА, приєднання до НАТО, державного статусу російської мови чи федералізації? Хіба що усе це була передвиборна риторика. І ніхто цих обіцянок не виконуватиме. Я прогнозую, що проводитиметься політика, яку свого часу проводив Леонід Кучма. Тільки тепер вона буде гіршою. Адже копія завжди гірша за оригінал».
На думку Литвина, на останніх парламентських виборах не виграв ніхто, а програло українське суспільство, хоча, на його думку, для такого розкладу сил були об'єктивні підстави. «Українське суспільство живе крайнощами, люди краще сприймають заклики, ніж конструктивізм. Мабуть, я випередив час».
Нинішню соціально-економічну ситуацію Володимир Литвин називає періодом «стабільної нестабільності». Власне ж майбутнє спікер бачить у науково-педагогічній діяльності. Щоправда, він спростував інформацію, буцімто готується стати ректором Київського національного університету імені Тараса Шевченка, заявивши, що ніколи не піде на чужу посаду. За словами пана Литвина, він також не бачить можливості працювати у виконавчих структурах, про що неодноразово повідомляв Президентові.
Що ж до найближчого майбутнього, то Володимир Михайлович після офіційного оприлюднення результатів виборів візьме участь у діяльності робочої групи з підготовки першої сесії нового парламенту.
Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:

• КРАПКА!
• КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА: НЕСКІНЧЕННА ІСТОРІЯ

назад »»»