ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
РЕЙС «ПЕКІН — ВАШИНГТОН»: ЗАДОВОЛЕННЯ НА ТЛІ ІНЦИДЕНТІВ
Голова КНР Ху Цзіньтао здійснив свій перший за час перебування на найвищій державній посаді візит до Сполучених Штатів та зустрівся у Вашингтоні з президентом США Джорджем Бушем. Глави держав, як і годиться, висловили задоволення результатами переговорів, але, здається, кожен з них залишився на своїх позиціях і вони не наблизились до вирішення проблем у відносинах країн. Більше того, в Ху Цзіньтао є всі підстави бути незадоволеним демонстраціями китайських емігрантів. У Буша набагато серйозніші проблеми: з приводу ключових економічних та зовнішньополітичних питань він нічого, крім загальних декларацій і туманних обіцянок, від свого китайського візаві не почув.

Чотириденний візит лідера КНР в Америку розпочався в Сіетлі, де Ху Цзіньтао зустрівся з керівниками компаній «Майкрософт» і «Боїнг». Білл Гейтс, який втрачає величезні прибутки через комп'ютерне піратство в КНР прийняв високого гостя на своїй віллі, влаштувавши урочисту вечерю. Атмосфера була доброзичливою. Ху розповів, що він щоденно користується системою «Віндовз», а Гейтс у відповідь запропонував свої послуги на випадок, якщо голові КНР знадобиться порада з користування цим його винаходом.
На заводі «Боїнг» китайського лідера зустріли з не меншою приязню, адже він заявив, що Китай потребуватиме протягом найближчих п'ятьох років приблизно 600 літаків, а впродовж 15 років його державі буде потрібно понад дві тисячі крилатих машин.
Для обох американських компаній, які відвідав китайський лідер, китайський ринок є одним з пріоритетних. Незадовго до візиту Ху Цзіньтао до США, торгове представництво КНР підписало договір з «Боїнгом» на постачання 80 пасажирських літаків для китайських авіаперевізників, а великі китайські компанії зобов'язались використовувати лише ліцензійне забезпечення «Майкрософт».
З Сіетла гість вирушив у Вашингтон. Джордж Буш привітав голову КНР перед Білим домом з усіма почестями: був 21 гарматний залп, військовий парад в історичних мундирах, а оркестр заграв китайський гімн. Для Ху Цзіньтао було дуже важливо, щоб пишну церемонію зустрічі по телебаченню побачили сотні мільйонів китайців.
І несподівано з п'єдесталу для камер і фоторепортерів точно навпроти лідерів пролунав вигук. Урочисту церемонію порушила прихильниця забороненої в Китаї секти Фалуньгун. Вона кричала: «Твої дні вже відміряні! Президенте Буш, примусь його припинити переслідування й убивства членів Фалуньгун!» Жінка виявилась журналісткою, яка за перепусткою потрапила на територію, відведену для представників преси. Президентські охоронці швидко вивели бешкетницю, якій потім було пред'явлене звинувачення в порушенні порядку.
Китайське телебачення, яке вело прямий репортаж, припинило трансляцію під час інциденту. А за огорожею Білого дому тривала демонстрація прихильників Фалуньгун та тих, хто виступив на захист китайських дисидентів, ув'язнених у трудових таборах.
Буш вибачився перед гостем, але на цьому неприємні інциденти не закінчились. Посадовець Білого дому в присутності всіх гостей проголосив: «Пані і панове, гімни Китайської Республіки і Сполучених Штатів Америки». Фраза непросто неввічлива, а й неправильна за суттю: Ху Цзіньтао є головою Китайської народної республіки, а Китайською республікою себе називає Тайвань, самостійності якого Пекін не визнає.
Під час церемонії привітання Буш закликав гостя дати своїм громадянам «більше свободи слова, релігії і зборів». Але, головним чином, він намагався наголосити на тому, як багато інтересів об'єднує обидві країни.
Переговори, власне, виявились дуже формальними. Білий дім таки був змушений висловити китайському уряду численні претензії, які накопичились протягом тривалого часу. Американці давно вже домагаються ревальвації китайського юаня, щоб подолати від'ємне сальдо торгівельного балансу між США і Китаєм, яке вже сягнуло 210 мільярдів доларів. Буш сподівався на тверду позицію, підтримку і більше розуміння Пекіном позиції щодо ядерних програм Ірану і Північної Кореї. Але на всі аргументи американського президента Ху Цзіньтао відповів обіцянкою зробити курс юаня гнучкішим і не припиняти роботи з дипломатичного врегулювання проблеми ядерної зброї в Ірані й Північній Кореї.
У розмові щодо Тайваню китайський лідер сказав, що збереже острів у складі КНР всіма доступними способами, хоча перед тим Буш закликав його не допустити силового вирішення проблеми.
Голова КНР ніяк не відреагував на заклики Буша дотримуватись прав людини і зміцнювати демократичні інститути в Китаї. Він відповів американському президентові з викликом: «Я не знаю, що ви розумієте під демократією, але можу сказати вам, що китайці завжди вважали — без демократії не буде модернізації». Що ж, із відповіді важко було дізнатись, що розуміє Ху під «демократією», яка вже супроводить китайську модернізацію.
Брак змістовних новин щодо реальних домовленостей обидва лідери компенсували численними заявами про подальшу співпрацю. Буш пообіцяв, що американці й китайці будуть спільно вирішувати проблеми міжнародної безпеки, боротись з тероризмом і протидіяти поширенню зброї масового знищення. Ху Цзіньтао висловив сподівання, що відносини США й КНР стануть більш стабільними й зрілими. Стосовно відмінностей у поглядах та суперечностей Ху висловив надію, що «вони будуть урегульовані шляхом переговорів на рівних правах».
Окремі оглядачі, особливо російські, дійшли висновку, нібито Буш фактично визнав рівність з Китаєм у міжнародних відносинах, на тій підставі, що президент США наголосив на важливій ролі КНР у сучасній геополітиці і неодноразово вказав на наявність спільних стратегічних інтересів країн. Ху Цзіньтао може вважати свій візит успішним, бо він став ще одним підтвердженням зростання статусу Китаю.
Однак діалогу не вийшло, лідери країн залишились на своїх позиціях і не виявили прагнення до порозуміння. Китайці ставили перед собою завдання лише підкреслити дедалі більшу потугу своєї держави. Це їм вдалось, що в майбутньому може стати причиною посилення напруженості між партнерами і суперниками.
Звичайно, гроші, вкладені китайцями в закупівлю продукції «Боїнгу», «Майкрософту» і продуктів харчування для американців «не пахнуть»: так само вони не відкидають можливості заробити в Піднебесній. Зрештою, десятки мільйонів американців користуються дешевими і якісними побутовими товарами, зробленими в Китаї. Це фактор, яким не можна нехтувати.
Америка, за словами заступника держсекретаря Роберта Зелліка, бачить Китай у новій глобальній ролі «відповідального акціонера». У Вашингтоні знають, що політична, економічна і військова міць цієї країни зростатиме. США хочуть, щоб Китай мислив глобально, а не егоїстично в таких питаннях, як нерозповсюдження ядерної зброї, відносини з диктаторськими режимами, реформа ООН, захист довкілля, стабілізація енергетичних ринків, боротьба з голодом у «третьому світі».
На жаль, поки що для китайського керівництва ці проблеми є далеко не першорядними. Здається, Пекін не готовий долучитися до відповідальності за майбутнє світу.

Петро ПЕТРІВ
також у паперовій версії читайте:

• ЖІНОЧЕ ОБЛИЧЧЯ ЄВРОПИ

назад »»»