Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА
УКРАЇНА І СВІТ
КРЕМЛЬ ХОЧЕ ЩЕ ОДНІЄЇ «ГАРЯЧОЇ ТОЧКИ»?
Під приводом адміністративної реформи Кремль хоче ліквідувати одну з кавказьких
республік. Президент Адигеї подає у відставку, мешканці протестують, а експерти,
які не забули подій у Чечні, бояться вибуху нової пожежі на Кавказі.
Про плани приєднання Адигеї до Краснодарського краю говориться в колах російського
політикуму вже добрих кілька місяців, але здавалось, що це не більше, ніж чутки.
Аж повідомлення президента Адигеї Хазрета Совмена про зміст розмов з намісником
Володимира Путіна в Південному федеральному окрузі Дмитром Козаком викликала
в республіці обурення. Про необхідність об’єднання власті почали говорити ще
у 2003 році, коли на московській сесії Всесвітнього економічного форуму Володимир
Путін заявив, що занадто велика кількість регіонів заважає державі ефективно
працювати. У межах адміністративної реформи було вирішено з 21 регіону РФ утворити
вісім.
«Козак «вимахує шаблюкою» й вимагає приєднання нашої республіки до Краснодара»—
заявив Совмен і незабаром подав у відставку. Його відразу запросили на розмову
до Кремля, але досі залишається незрозумілим, чи прийнято відставку. А якщо вона
й буде прийнята, то це вирішить долю Совмена як президента, але не Адигеї.
На думку відомого знавця Кавказу, керівника Кабардино-Балкарського центру захисту
прав людини в Нальчику Валерія Хатажукова, «Кремль забув, що ситуація на Кавказі
особлива. Москва веде тут дуже небезпечну гру, яка може закінчитись вибухом».
Першим з «укрупнених регіонів» став Пермський край, потім почалось об’єднання
Красноярського краю з Евенкією і Таймиром. А вже у 2005 році в пресі з’явилась
інформація, що подібна адмінреформа чекає й на Південний федеральний округ.
Адигея — це мала республіка (її площа — 7,6 тисячі квадратних кілометрів), у
якій живе 450 тисяч осіб, серед яких адигейці становлять лише п’яту частину.
Але їхнє незадоволення може легко перекинутись на інші частини Кавказу. Адигейці
та їхні сусіди кабардинці й черкеси — це, власне, єдиний народ, один з найстаріших
у регіоні. Вони говорять однією мовою, пам’ятають про спільну історію і не забувають
про те, що 90% їхньої нації, якій ще в ХІХ столітті належали землі, що тягнулися
до Чорного моря, були вигнані з них або знищені російськими колонізаторами (одним
з авторів виселення адигейців був сумнозвісний генерал Микола Муравйов, пізніше
названий «катом повстання у Вільно»).
Уже нині в сусідніх республіках, Кабардино-Балкарії і Карачаєво-Черкесії інтелігенція
вимагає створення громадського комітету на підтримку Адигеї. До протестів можуть
приєднатись адигейці, які живуть у Туреччині, на Близькому Сході й у державах
Європи, а їхню кількість оцінюють у сім мільйонів осіб. До цього часу більшість
з них зберегли почуття до Адигеї і вважають її своєю прабатьківщиною.
Адигейці переконані, що після приєднання до російськомовного Краснодарського
краю вони втратять свої традиції, мову й культуру. Вони не вірять у запевнення
Москви, що йдеться лише про утворення економічно сильного регіону. Хатажуков
прогнозує: «Незадоволення громадськості величезне. Можна сподіватись зростання
радикальних, націоналістичних настроїв. Суспільство чинитиме опір».
Наслідки такого опору можуть бути трагічними. Торік у Нальчику, столиці Кабардино-Балкарії,
озброєні групи молодих мусульман, які, очевидно, належали до місцевого Джамаату,
напали на приміщення органів влади: міліцію, будинок МВС і в’язницю. У дводенних
боях загинуло 90 бойовиків, 36 міліціонерів і дев’ять цивільних осіб. Понад 100
осіб були поранені.
Імовірності повторення нападів, подібних до нальчицького, не можна відкидати.
Залишається сподіватись, що в Кремлі це нарешті зрозуміють і відмовляться від
радикальних намірів.
також у паперовій версії
читайте:
- МИХАЙЛА ХОДОРКОВСЬКОГО ПОРАНЕНО В УВ’ЯЗНЕННІ
- БЛЕР У ТЕНЕТАХ КОРУПЦІЙНОГО СЛІДСТВА
назад »»»
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».